Ухвала суду № 43333124, 12.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2015р. м. Київ К/800/5053/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Костенка М. І., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 (далі - ФО-П ОСОБА_4.) звернулась до суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька центральна МДПІ) в якому просить визнати незаконними дії та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ФО-П ОСОБА_4 подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФО-П ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Криворізькою центральною МДПІ проведена камеральна перевірка податкових декларацій плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) ФО-П ОСОБА_4, з питання дотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю. За результатами перевірки складено акт №3287/1702/НОМЕР_1 від 19 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ФО-П ОСОБА_4 термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю протягом строків, визначених абз. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю", п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки Криворізькою центральною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0015491702 від 30 листопада 2012 року, яким ФО-П ОСОБА_4 визначено штраф у розмірі 24975, 04 грн. за платежем "орендна плата з фізичних осіб".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Криворізькою центральною МДПІ здійснено перевірку суцільним порядком податкових декларацій ФО-П ОСОБА_4: №1682 від 30 січня 2008 року, №2016 від 30 січня 2009 року, №24497 від 03 червня 2010 року.

Згідно вимог ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платників на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків в порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що перевірка проведена Криворізькою центральною МДПІ з дотриманням норм Податкового кодексу України і підстави для визнання неправомірними дій податкового органу щодо проведення перевірки відсутні. Тому позовні вимоги в частині визнання незаконними дій Криворізької центральної МДПІ щодо проведення камеральної перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно вимог ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФО-П ОСОБА_4 сплатила узгоджені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по деклараціям №1682 від 30 січня 2008 року та №2016 від 30 січня 2009 року в період з 27 листопада 2009 року по 30 грудня 2010 року, тобто в період дії Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно п. 17.1.7 ст. 17 якого передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сплата узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по деклараціям №2016 від 30 січня 2009 року та №24497 від 15 червня 2010 року відбулась в період з 14 січня 2011 року по 12 жовтня 2012 року, тобто на момент дії Податкового кодексу України, згідно п. 126.1 ст. 126 якого передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу)

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що оскільки ФО-П ОСОБА_4 порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю, то Криворізькою центральною МДПІ правомірно застосовано до ФО-П ОСОБА_4 штрафні санкції у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_4

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович М. І. Костенко О.І. Степашко