Постанова № 43332897, 01.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року 10:41 Справа № 2а-0870/2555/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників:

позивача: Сергач К.О., довіреність №346 від 14.06.2011;

відповідача: Драча В.М., довіреність №777/10/10-010 від 01.02.2011;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 квітня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (далі - позивач або ВАТ «ЗКФ») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001882302/10/3314 від 29 березня 2011 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року позовну заяву було залишено без руху до 16 травня 2011 року. Позивачу вказані недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.

Позивачем були усунені недоліки позовної заяви, в зв'язку з чим, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року було відкрито провадження у справі №2а-0870/2555/11, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02 червня 2011 року.

Розгляд справи за обґрунтованим клопотаннями сторін, а також в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, неодноразово відкладався та зупинявся.

В судових засіданнях представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, зокрема зазначила, що встановлені актом перевірки порушення Закону України «Про податок на додану вартість» є результатом неправильного (помилкового) застосування інспектором норм законодавства України. Висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства. Висновок щодо порушення ТОВ «ЗКФ» податкового законодавства ґрунтується лише на припущеннях щодо наявності ознак фіктивності, що суперечить чинному законодавству України. Також звернула увагу суду, що достовірність нарахування суми ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку, за вказані періоди, була перевірена СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжі в ході проведення позапланових та планових виїзних перевірок ВАТ «ЗКФ», за результатами яких, у більшості випадків, були складені довідки.

З підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ДПІ у Жовтневому районі проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що перевіркою встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вказане порушення виникло у зв'язку із наступними обставинами.

Під час проведення перевірки встановлено, що в ході відпрацювання контрагентів - постачальників ВАТ «ЗКФ» по ланцюгу постачання було надіслано запити щодо проведення зустрічних перевірок на які було частково отримані відповіді.

Таким чином, по постачальникам ВАТ «ЗКФ» не можливо підтвердити сплату ПДВ по всьому ланцюгу постачання до виробника товарів (послуг), придбаних позивачем у контрагентів - постачальників. В той же час, п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

З підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 15 березня 2011 року по 23 березня 2011 року, згідно наказу №386 та направлення № 296 від 15 березня 2011 року, працівниками ДПІ у Жовтневому районі була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «ЗКФ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку наступних податкових періодів: вересень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за серпень 2008р.; липень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень 2009р.; серпень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2009р.; вересень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за серпень 2009р.; жовтень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за вересень 2009р.; листопад 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2009р.; грудень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2009р. За результатами якої був складений Акт перевірки від 23.03.2011 за №71/23-2/00382094 (надалі Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки ВАТ «ЗКФ» порушило пп. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 p. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 2125674 грн. 77 коп. по наступним періодам: квітень 2008 року - на загальну суму 4552 грн.77 коп.; липень 2009 року - на загальну суму 41224 грн.00 коп.; серпень 2009 року - на загальну суму 183487грн.00 коп.; вересень 2009 року - на загальну суму 315634 грн. 00 коп.; жовтень 2009 року - на загальну суму 656119 грн.00 коп.; листопад 2009 року - на загальну суму 525580 грн.00 коп.; грудень 2009 року - на загальну суму 399078 грн.00 коп. (п. 1, розділу 4 «Висновок» акта перевірки).

Зазначений висновок ґрунтувався на наступних обставинах.

Перевіряючим інспектором ДПІ у Жовтневому районі, встановлено порушення п. 1.8. cт. 1., пп.7.4.1. п. 7.4., пп. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ВАТ «ЗКФ» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 2125674 грн.77 коп. по господарським операціям з придбання сировини, необхідної позивачу для виготовлення продукції (кондитерських виробів) у різних контрагентів.

Безпосередньо, порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» з боку ВАТ «ЗКФ» виявилося у віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, що виписані постачальниками, по яким не отримано відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин з ВАТ «ЗКФ», або отримано відповіді щодо посередництва постачальників по першому ланцюгу постачання тобто такі, що не підтверджені за результатами зустрічної перевірки.

В результаті перевірки було встановлено, що ряд постачальників сировини необхідної для виготовлення ВАТ «ЗКФ» кондитерських виробів не є виробниками реалізованої сировини, щодо деяких постачальників порушені провадження по справі про банкрутство, щодо деяких постачальників по другому ланцюгу постачання неможливо провести перевірку взаємовідносин.

Тобто, у відповідача виникли сумніви щодо дієздатності та правоздатності постачальників ВАТ «ЗКФ, також правомірності формування податкового кредиту із операцій з придбання товарів у постачальників цих товарів.

На підставі Акта перевірки, ДПІ у Жовтневому районі було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення № 00001882302/10/3314 від 29 березня 2011 року, яким ВАТ «ЗКФ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2125675 грн.00 коп.

Однак, суд не погоджується з висновками Акту перевірки виходячи зі слідуючих мотивів.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв під час виникнення правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Продукція (товар), яка була придбана у контрагентів позивача, призначалися для використання ВАТ «ЗКФ» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарчих операцій, постачальники ВАТ «ЗКФ» у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ВАТ «ЗКФ» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від таких постачальників та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчать про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Законі Про ПДВ не передбачено.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Вищевказане підтверджується, зокрема, практикою Верховного суду України, який в справі №06/47 зазначив, що «якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній, виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.».

Крім того, достовірність нарахування суми ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за вказані періоди була перевірена СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжі в ході проведення позапланових та планових виїзних перевірок ВАТ «ЗКФ», а саме: вересень 2008 року - довідка від 15.12.2008 № 519/08-04/00382094, липень 2009 року - Акт від 30.09.2009 №306/08-04/00382094, серпень 2009 року - довідка від 02.11.2009 № 349/08-04/00382094, вересень 2009 року довідка від 02.12.2009 № 399/08-04/00382094, жовтень 2009 року - довідка від 31.12.2009 № 427/08-04/00382094, листопад 2009 року - Акт від 04.02.2010 №36/08-04/00382094, грудень 2009 року - Акт від 31.03.2010 № 108/08-04/00382094.

Податковим органом під час проведення вказаних перевірок було підтверджено фактичну сплату позивачем постачальникам товарів (послуг) у вказаних періодах ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Тобто, висновки Акту перевірки не можуть ґрунтуватись на припущеннях, які не підтверджені конкретними документальними доказами.

Згідно з п.1 та п. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-161 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 29 березня 2011 року №00001882302/10/3314.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ю.П. Бойченко