Ухвала суду № 43332795, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/3818/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк А.І. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району м. Києва, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району м. Києва, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", в якому просила визнати протиправними дії відповідача по не розгляду її заяв від 15.08.2013 року та від 24.09.2013 року, зобов'язати відповідача надати відповідь на подані нею заяви від 15.08.2013 року та від 24.09.2013 року, визнати протиправними рішення відповідача від 11.08.2011 року, від 14.11.2012 року, від 01.08.2013 року, від 28.08.2013 року, відшкодувати майнову шкоду за період з 01.03.2011 року по 01.03.2014 року та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 04 березня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду.

На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Згідно із п.4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, а тому застосував до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 100 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з підстав недоведеності в ньому обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шетимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Положенням частини першої статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що з даним позовом позивач звернувся 05 лютого 2014 року, що сторонами не заперечується.

В своїх вимогах позивач ОСОБА_2, серед іншого, просить визнати протиправними дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, по не розгляду її заяв від 15.08.2013 року та від 24.09.2013 року, зобов'язати відповідача розглянути її заяви від 15.08.2013 року та від 24.09.2013 року та надати обґрунтовану відповідь за результатом їх розгляду та визнати протиправними рішення Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району м. Києва від 11.08.2011 року, від 14.11.2012 року та від 01.08.2013 року.

Відповідно до ст. 40 Конституції України громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Так, під поняттям «звернення громадян» в контексті статті 3 Закону України «Про звернення громадян» слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно статті 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Оскільки про порушення своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин позивачу стало відомо після спливу строку, визначеного статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», який обраховується з моменту надходження заяв від 15.08.2013 року та від 24.09.2013 року, колегія суддів приходить до висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин положення частини першої статті 100 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що заявлені позивачем вимоги за своїм змістом є взаємопов'язяними та стосуються одного предмету спору у даній справі, а тому підстав для залишення адміністративного позову без розгляду не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи для продовження розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206, ч.2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 04 березня 2014 року - скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.