Ухвала суду № 43332755, 17.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2015 року

справа № 804/9012/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року

у справі № 804/9012/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брілайн Строй»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальності «Брілайн Строй» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №11173/04-67-18-02/297 від 20.06.2014 про невизнання податкової декларації ТОВ «Брілайн Строй» з податку на додану вартість за травень 2014 року. Визнати декларацію ТОВ «Брілайн Строй» з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками такою, що подана на у момент фактичного її отримання ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, тобто 19.06.2014. Зобов’язати відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Брілайн Строй» з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Брілайн Строй».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до відповідача направлено оформлену належним чином декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 з додатками, яка повністю відповідає ст. 48 Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована відсутністю порушень з боку позивача вимог п.48.3 ст.48 ПК при заповненні податкової декларації, оскільки позивачем у податковій декларації на додану вартість за травень 2014 року зазначено не тільки найменування контролюючого органу, а ще код контролюючого органу, що надає можливість ідентифікувати відповідача.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що в порушення п.48.3 ст. 48 ПК України позивачем не зазначені обов’язкові реквізити податкової декларації, а саме: найменування контролюючого органу, до якого подається звітність. Так в поданій декларації ТОВ «Брілайн-Строй» зазначено контролюючий орган: ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів, що не відповідає дійсності, оскільки найменуванням контролюючого органу є ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що свідчить про правомірність невизнання даної податкової звітності.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Положеннями п.п.49.2, 49.1 ст.49 ПК України передбачено обов’язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

При цьому, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

У відповідності до пп.«б» п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 18.06.2014 ТОВ «Брілайн-Строй» засобами поштового зв’язку на адресу відповідача направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками, отримана податковим органом 19.06.2014 (а.с.28).

20.06.2014 відповідач листом № 11173/04-67-18-02/297 повідомив позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість з додатками за травень 2014 року подана з порушеннями (відсутні обов’язкові реквізити) і тому не вважається податковою звітністю (а. с.9).

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, у вказаному листі-відмові (який по суті є рішенням відповідача як суб’єкта владних повноважень) податковим органом не зазначено, в чому саме полягає таке порушення, допущене при поданні податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за травень 2014 року, які саме обов’язкові реквізити відсутні і яку норму чинного законодавства, при цьому, порушено.

Отже вказане рішення відповідача не можна вважати обґрунтованим.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем в письмових запереченнях на позов зазначено, що в декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року ТОВ «Брілайн-Строй» міститься назва контролюючого органу: ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів, що не відповідає дійсності, оскільки найменуванням контролюючого органу є: ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Таким чином, податковий орган вважає, що суть порушення позивачем п.48.3 ст.48 ПК України, внаслідок чого податкова звітність позивача з податку на додану вартість за травень 2014 року не вважається податковою, полягає в неповному зазначені у податковій звітності назви податкового органу.

Разом з тим, як вбачається з дослідженої колегією суддів податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, не заперечується відповідачем, в рядку «Декларація подається до контролюючого органу» зазначено код «467» (код контролюючого органу) та найменування: «ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів» (а. с.29-30).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до вимог пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У відповідності до пп.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Пункт 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обов'язкових реквізитів до податкової декларації, зокрема, це:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності)

З наведеної норми вбачається, що Податковий кодекс України не містить вимогу щодо зазначення повної назви податкового органу, до якого подається податкова звітність, обов’язковим реквізитом податкової декларації стосовно платника податків є його повне найменування згідно з реєстраційними документами, а стосовно контролюючого органу, до якого подається звітність, – лише його найменування.

Отже відсутність повного найменування контролюючого органу, до якого подається податкова звітність, не є законодавчо встановленою підставою для неприйняття податкової декларації.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Довідника числовому коду 467 відповідає територіальний орган - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Таким чином, зазначені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року вищевказані дані в повному обсязі забезпечують можливість ідентифікувати контролюючий орган, до якого подається ця податкова декларація і на обліку в якому перебуває позивач як платник податку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність порушень позивачем п.48.3 ст.43 ПК України і, як наслідок, неправомірну відмову податковим органом у прийнятті податкової декларації.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання декларації ТОВ «Брілайн Строй» з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, тобто 19.06.2014, через те, що протиправним рішенням відповідача від 20.06.2014 позивача позбавлено можливості вчасно виконати свій обов'язок щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість, а також враховуючи положення п.49.13 ст.49 ПК України, згідно яким у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Крім того, є правомірним задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Брілайн Строй» з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Брілайн Строй», оскільки з положень Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Мінходохів і зборів України від 05.12.2013 № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, вбачається, що наслідком подачі податкової звітності платником податків з урахуванням її відповідності всім обов'язковим вимогам до такої звітності, належного підписання відповідними посадовими особами є відображення в інтегрованій картці платника податків відповідних податкових зобов'язань, задекларованих у поданій звітності.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 804/9012/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна