Постанова № 43332539, 23.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/432/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м.Комсомольську звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 7343 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем порушено вимоги статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки останньою не повідомлено УПФУ в м. Комсомольську про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії по втраті годувальника або припинення її виплати, а саме - про відрахування її з навчального закладу. За таких обставин, на думку позивача, відповідач безпідставно отримала вказану пенсію в розмірі 7343 грн за період з 01.02.2014 по 31.08.2014. Оскільки, вказані кошти відповідачем у добровільному порядку не повернуті, вони мають бути стягнуті в судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце його проведення повідомлялась належним чином; причин неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань до суду не надала.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в службі у справах дітей виконавчого комітету Комсомольської міської ради зі статусом "дитина позбавлена батьківського піклування" у зв'язку з тим, що рішенням Комсомольського міського суду від 28.10.2009 батько відповідача позбавлений батьківських прав, а мати - померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Батько відповідача, ОСОБА_2, отримував пенсію по втраті годувальника на утримання дитини, ОСОБА_1, виплата якої була припинена 01.01.2010 після позбавлення останнього батьківських прав.

Піклування над ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 66 Цивільного кодексу України здійснював навчальний заклад - Комсомольський політехнічний технікум.

Як підтверджено листом виконавчого комітету Комсомольської міської ради від 10.10.2010, Комісією з питань захисту прав дитини вирішено питання щодо доцільності отримання пенсії по втраті годувальника неповнолітньою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, власноруч /а.с. 8/.

Відповідач з 01.09.2010 по 30.06.2013 року навчалася на денному відділенні Комсомольського політехнічного технікуму.

У вересні 2013 року ОСОБА_1 надано до УПФУ в м. Комсомольську довідку від 10.09.2013 №15-01/19-3336, видану Київським національним лінгвістичним університетом про те, що наказом від 11.08.2013 за №703-с вона зарахована на перший курс денного відділення факультету германської філології /а.с. 7/.

УПФУ в м. Комсомольську 13.10.2014 направлено запит до Київського національного лінгвістичного університету з проханням повідомити, по який час навчалася гр. ОСОБА_1

Згідно повідомлення Київського національного лінгвістичного університету від 30.10.2014, встановлено, що наказом від 22.01.2014 р. №49-с гр. ОСОБА_1 відраховано зі складу студентів вищевказаного навчального закладу з 22.01.2014.

Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 безпідставно отримала пенсію по втраті годувальника в розмірі 7343 грн за період з 01.02.2014 по 31.08.2014.

Оскільки, вказану суму відповідачем на користь позивача не повернуто, останній звернувся з даним позовом.

Оцінюючи правомірність вимог позивача, суд виходить з наступного.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію і зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягай пенсійного віку; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі, у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення ними) 8 років.

Пунктом 3 частини другої статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що застраховані особи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що Пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Проте, в порушення зазначених вище норм, ОСОБА_1 свого обов'язку не виконала, не повідомила позивача про обставини, що мають важливе значення та впливають на право отримання пенсії по втраті годувальника, а саме про те, що її відраховано 22.01.2014 року зі складу студентів Київського національного лінгвістичного університету.

Вказане призвело до виникнення переплати пенсії відповідачу в розмірі 7343 грн за період з 01.02.2014 по 31.08.2014.

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Позивач вжив заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 безпідставно виплаченої пенсії по втраті годувальника, проте в добровільному порядку остання кошти не сплатила.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати боргу суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Комсомольську до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 39800 ) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Комсомольську (код ЄДРПОУ 22529681) кошти в розмірі 7 343 (сім тисяч триста сорок три) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 березня 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба