Постанова № 43332340, 25.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року 15:40Справа № 808/657/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: Сердюк К.В.

від відповідача: Прокофєва С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон»

до : Запорізької митниці Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014 Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00503 від 06.08.2014 Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Запорізькою митницею Міндоходів, не зважаючи на наданні позивачем документи, безпідставно відмовлено в митному оформленні товару за основним (першим) методом. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та надавав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість товару. Відтак, вважає дії Запорізької митниці Міндоходів правомірними.

25.02.2015 судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 41 КАС України, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кліон» (Покупець) та Нілс Сперре А.С., Норвегія (Продавець) укладено Контракт № 21S/2013N від 01.08.2013, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти (далі - товари). Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту. Поставка здійснюється у відповідності до Правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки вважається дата, що вказана у товарно-транспортній накладній. За дорученням Продавця безпосереднім відправником може бути інша компанія. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до суми всіх інвойсів і становить суму, що еквівалентна 5000000 доларів США. Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (а.с. 21-27).

Згідно Інвойсу № 1421238 від 11.07.2014 товар, що поставлявся - морожене філе оселедця, 6-10 шт/кг. у кількості 587 карт. короба по 20 кг, вага нетто 17140,00 кг, ціна - 1,62 USD, морожене філе оселедця, 5-8 шт/кг. у кількості 101 карт. короба по 20 кг, вага нетто 2020,00 кг, ціна - 1,80 USD. Загальна вартість товару 31402,80 USD. Умови поставки: CFR Клайпеда Литва, щоі включають у ціну вартість розвантаження з судна та завантаження продукції на автотранспорт. (а.с. 28).

Згідно Інвойсу № 1421229 від 11.07.2014 товар, що поставлявся - морожене філе оселедця, 6-10 шт/кг у кількості 965 карт. короба по 20 кг, вага нетто 19300 кг, ціна - 1,62 USD, загальна вартість товару 31266,00 USD. Умови поставки: CFR Клайпеда Литва, щоі включають у ціну вартість розвантаження з судна та завантаження продукції на автотранспорт. (а.с. 29).

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно вищевказаних інвойсів, позивачем до митного органу 29.07.2014 подана електронна митна декларація МД-2 № 112050000/2014/017424 (а.с. 16).

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту.

Окрім того, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: контракт № 21S/2013N від 01.08.2013; інвойси №№ 1421238, 1421229 від 11.07.2014; проформа інвойс №1421238 від 11.07.2014; калькуляція постачальника від 11.07.2014; прайс-лист від 08.07.2014; платіжне доручення №510 від 16.07.2014; лист від 25.07.2014 №06-1435 з поясненнями щодо призначення платежу; міжнародні товарно-транспортні накладні №№ 049342, 038827 від 17.07.2014; довідки про транспортні витрати б/н від 17.07.2014; каталог виробника; пакувальні листи; експертний висновок №ОИ-351 від 21.07.2014 Запорізької торгово-промислової палати; договір міжнародних перевезень №М01/01/2012А від 01.01.2012; дублікат ветеринарного свідоцтва від 22.07.2014 серії ГРД-00 №138635 та №138636; сертифікат відповідності від 25.07.2014 №UA1.041.Х005586-14; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 17.07.2014 №LT0161861/L2-10923 та №LT011861/L2-10925; сертифікати походження №№ 234068 та 234069 від 17.07.2014; сертифікат якості №№ 52 та 53 від 11.07.2014; експортні декларації №№ 14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014.

29.07.2014 по електронній системі, декларанту надійшло повідомлення від митниці про те, що згідно вимог ст.53 Митного кодексу України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та містять розбіжності, а саме: 1) в інвойсах №1421229 та №1421238 від 11.07.2014 зазначено умови поставки CFR Клайпеда Литва, натомість в митних деклараціях країни відправлення №№14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014 пункт поставки не зазначено, що не дає можливості однозначну ідентифікувати партію товару; 2) наявні розбіжності в висновку №ОИ-351 від 21.07.2014 (код товару 0304860000) та в митних деклараціях країни відправлення №№14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014 (код товару 030499); 3) висновок ТПП не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи), що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару; 4) фактурна вартість згідно графи 22 МД відрізняється від суми, зазначеній в платіжному доручені від 16.07.2014 №п/д у ін. валюті №510.

У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації.

На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом подано лист постачальника від 04.08.2014 з поясненнями щодо складу бухгалтерської документації та відсутності специфікацій згідно умов контракту.

06.07.2014 року відповідач надав Консультацію про те, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю у декларанта даних за вартістю операцій з ідентичними товарами (однаковими по всіх ознаках з оцінюваними товарами). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий оскільки у декларанта немає даних за вартістю операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за ціною одиниці товару, по якій найбільша партія оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцеві, а також немає відомостей по відповідних витратах (витрати на виплату комісійних, сум прибутку й загальних витрат, до яких належать прямі й непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування і т.п.). Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає інформації щодо вартості матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, тобто немає калькуляції виробника за вартістю товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні виробництва для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до місця ввезення на митну територію України, на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.

Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку для товару №1 - 1,8 долларів США за 1 кг товару (МД №20405001/2014/11647 від 31.07.2014, МД№204050001/2014/11655 від 31.07.2014); для товару №2 - 2,0 доллара США за 1 кг товару (МД №100250005/2014/124703 від 27.06.2014) про що відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014.

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00503 від 06.08.2014.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості.

06.08.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112050000/2014/018036, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 13526,11 грн.), про що зазначено у графі 47 ВМД.

Не погоджуючись з Рішенням Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014 та прийнятою Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00503 від 06.08.2014, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставами для витребування додаткових документів стали наявні, на думку відповідача, розбіжності: 1) в інвойсах №1421229 та №1421238 від 11.07.2014 зазначено умови поставки CFR Клайпеда Литва, натомість в митних деклараціях країни відправлення №№14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014 пункт поставки не зазначено, що не дає можливості однозначну ідентифікувати партію товару; 2) наявні розбіжності в висновку №ОИ-351 від 21.07.2014 (код товару 0304860000) та в митних деклараціях країни відправлення №№14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014 (код товару 030499); 3) висновок ТПП не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи), що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару; 4) фактурна вартість згідно графи 22 МД відрізняється від суми, зазначеній в платіжному доручені від 16.07.2014 №п/д у ін. валюті №510.

В той же час, наявність в декларації країни відправлення відомостей щодо умов поставки товару не входить до переліку необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару та передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, позивачем було надано до митного оформлення лист від 04.08.2014 відповідно до якого зазначено, що в експортних деклараціях від 17.07.2014 в гр. 44вказані номера інвойсів від 11.07.2014 №1421229 та №14212338, що надає можливість ідентифікувати партію товару. (а.с. 70).

У гр.54 вказаних декларацій вказано місце складання - м.Клайпеда, що відповідає умовам поставки CFR Клайпеда, які зазначено в інвойсах.

Щодо відсутності характеристик товару у висновку ТПП, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України "Про торгово-промислові палати України" від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 671 торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Як вбачається із наданого представником позивача Експертного висновку (висновок про вартість) № ОИ-269 серії ЭЗ № 0103910 він виготовлений у строгій відповідності до діючих документів: Закону України "Про торгово-промислові палати України", "Методикой проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины" СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП (а.с. 28).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на ту обставину, що висновок ТПП не містить інформації щодо товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок є необґрунтованим та відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України вказаний висновок не входить до переліку необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару.

Окрім того, з аналізу норм статті 53 Митного кодексу України вбачається, що додаткові документи у декларанта вимагається подати лише у разі виявлення розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Виявлені ж Запорізькою митницею Міндоходів розбіжності не стосувались розрахунку митної вартості товару або відомостей щодо ціни, що була сплачена за товар.

Щодо того, що фактурна вартість згідно графи 22 МД відрізняється від суми, зазначеній в платіжному доручені від 16.07.2014 №п/д у ін. валюті №510 слід зазначити:

У наданому листі постачальника від 04.08.2014 надані пояснення щодо зміни вартості товару при відвантаженні, а саме перерахування валютних коштів за платіжним дорученням 3510 від 16.07.2014здійснювалось на підставі проформи №1421238 від 11.07.2014на суму 31582,80 дол. США та інвойсу №1421229 від 11.07.2014 на суму 31266,00 дол. США. До погрузки продукції в машину було виявлено невідповідність кількості та було видано інвойс №1421238 від 11.07.2014 на суму 31402,80 дол. США. Таким чином переплата у розмірі 180,00 дол. США буде у подальшому зарахована за майбутні поставки або повернута на першу вимогу покупця.

Таким чином, з наявних під час митного оформлення документів, можливо було визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною контракту щодо товарів (метод 1).

З урахуванням викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Митного кодексу України, щодо поставки товару за Контрактом № 21S/2013N від 01.08.2013 надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), у зв'язку з чим вважає, що ТОВ "Кліон" на вимогу Запорізької митниці Міндоходів надані всі документи, можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішенні Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014 не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного Рішення щодо коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00503 від 06.08.2014 прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00503 від 06.08.2014 прийнятої Запорізькою митницею Міністерства доходів і зборів України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» сплачений судовий збір у сумі 560,28 (п'ятсот шістдесят гривень 28 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова