Рішення № 43332034, 23.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015Справа №910/3524/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ"

про стягнення 70.635,85 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Качан В.В. - за довіреністю від 15.05.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 70.635,85 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором поставки від 01.05.2014 № 371, останній вартість отриманого товару оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 70.635,85 грн.

На підставі викладеного вище, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 01.05.2014 № 371 в сумі 70.635,85 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2015 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3524/15-г.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Крім того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач своїх повноважних представників у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Судом при дослідженні матеріалів справи було виявлено описку в сумі, яка заявлена позивачем до стягнення, допущеної в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.02.2015. В ухвалі суду від 18.02.2015 судом зазначено, що сума заявлена позивачем до стягенння складає: "74.135,85 грн", однак, згідно матеріалів даної справи вірною сумою, яка заявлена до стягнення є: "70.635,85 грн".

З урахуванням вищевикладеного, суд вирішив за необхідне скористатися правом, наданим ч. 1 ст. 89 ГПК України, та за власною ініціативою виправити в ухвалі господарського суду м. Києва від 18.02.2015 про порушення провадження у справі № 910/3524/15-г описку, допущену в зазначенні суми, яка заявлена позивачем до стягнення, шляхом зазначення вірної.

В судовому засіданні 23.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД", як постачальником, (далі - позивач) та товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 01.05.2014 № 371, з подальшим укладенням між сторонами протоколу розбіжностей від 25.05.2014 № 1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Найменування товару, асортимент та ціна визначається специфікацією до Договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.6. Договору встановлено, що право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару позивачем та його отримання відповідачем.

У відповідності до п. 5.8 Договору оплата здійснюється відповідачем в національній грошовій одиниці України через сорок вісім календарних днів за поставлений товар.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 70.743,13 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2014 (вказаний акт наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невиконання відповідачем обов'язку, встановленого пунктом 5.8 Договору. Станом на момент вирішення даного спору по суті, відповідачем виконано грошове зобов'язання за договором частково в сумі 107,28 грн. Таким чином, станом на момент вирішення спору по суті заборгованість відповідача за Договором складає 70.635,85 грн, що водночас підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи у вигляді копій.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 70.635,85 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 70.635,85 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3.500,00 грн. витрат по оплаті адвокатської послуг.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З аналізу зазначеної норми випливає, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги безпосередньо пов'язані із розглядом конкретної справи із позовними вимогами до конкретного відповідача.

Приписами ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, виходячи з змісту наявного у матеріалах справи договору про надання юридичних послуг від 03.12.2014, укладеного між позивачем та адвокатом - Турбаєвою Катериною Борисівною (далі - адвокат), послуги останнього жодним чином не пов'язані із розглядом справи 910/3524/15-г, більш того, адвокат Турбаєва К.Б. не приймала участі в розгляді даної справи, а відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3.500,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Виправити описку в ухвалі господарського суду міста Києва від 18.02.2015 про порушення провадження у справі № 910/3524/15-г, допущену в зазначенні суми, яка заявлена позивачем до стягнення, шляхом зазначення вірної, якою є: "70.635,85 грн".

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе/Бастіонна, буд. 1/2; ідентифікаційний код 38451148, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД" (03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 9; ідентифікаційний код 38993847, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 70.635 (сімдесят тисяч шістсот тридцять п'ять) грн 85 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 березня 2015 року

Суддя С.В. Балац