Рішення № 43331782, 20.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015Справа №910/1888/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "АХА Страхування"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 278,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 278,11 грн. відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспортну від 10.09.2012 №110451Га/12х.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 1 041,22 грн., збитків від інфляції в розмірі 2 099,74 грн. та трьох процентів річних у сумі 237,59 грн., в іншій частині позовні вимоги визнав.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10.09.2012 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", далі Страховик, та Ілющенко Сергієм Ігоровичем, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну №110451Га/12х, далі Договір, предметом якого є автомобіль марки "Kia Sportage", державний реєстраційний номер АХ7572СР, 2012 року випуску.

23 грудня 2012 року в м. Харкові на пр. 50 річчя СРСР відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, у часниками якої стали, зокрема:

- автомобіль марки "Kia Sportage", державний реєстраційний номер АХ7572СР, під керуванням водія Ілющенко Сергія Ігоровича;

- автомобіль марки "Hyundai Tucson", державний номер АХ0820СА, під керуванням водія Брінь Володимира Семеновича.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП Брінь Володимира Семеновича, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22.01.2013 по справі № 641/146/13-п, яке в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу "Kia Sportage" склала 10 409,56 грн., що підтверджується страховим актом від 15.01.2013 №1.001.12.05371 та розрахунком суми страхового відшкодування від 11.01.2013. З урахуванням вказаних первинних документів позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 409,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.01.2013 № 2810.

Згідно полісу АВ/4331359 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "Hyundai Tucson", державний номер АХ0820СА, була застрахована відповідачем з безумовною франшизою 510 грн. та лімітом по майну в 50 000 грн. Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи в розмірі 9 899,56 грн.

Оскільки страховиком (відповідач у даній справі) вчасно не було виконано зобов'язання по виплаті суми страхового відшкодування, позивач з посиланням на п. 37.2 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", далі Закон, намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 1 041,22 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних у сумі 237,59 грн. та інфляційні в сумі 2 099,74 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9 899,56 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Рішення суду з цивільної справи (постанова Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22.01.2013 по справі № 641/146/13-п), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Складова шкоди доведена позивачем, а вина Брінь Володимира Семеновича установлена постановою суду про адміністративне правопорушення з цивільної справі, і є фактом, який не потребує доказуванню.

Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 22.12.2013 №7916/26/цв про виплату страхового відшкодування. Відповідач суму страхового відшкодування позивачу не відшкодував, що і було підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 9 899,56 грн. на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Kia Sportage", державний реєстраційний номер АХ7572СР було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 899,56 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 514 ЦК України зміна кредитора у зобов'язанні у передбачений чинним законодавством спосіб не виключає нарахування інфляційних витрат та 3% річних, які є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Так як відповідач вчасно не прийняв рішення про здійснення виплати суму страхового відшкодування (в порядку регресу), позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 237,59 грн. та інфляційні в сумі 2 099,74 грн. за період з 27.03.2014 по 12.01.2015 також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Зазначена норма Закону не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, тому що регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" та Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" є страховиками, а у даній нормі Закону йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика. Оскільки позивач не є страхувальником за полісом АВ/4331359, за таких обставин у задоволенні стягнення пені в сумі 1 041,22 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 514, 625, 627, 629, 979, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д, код ЄДРПОУ 00034186, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 9 899,56 грн., інфляційні у сумі 2 099,74 грн., три проценти річних у сумі 237,59 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 683,73 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 25.03.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко