Постанова № 43331599, 25.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 р. № 820/1336/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, треті особи - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_2 про зняття арешту із заставленого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд виключити з акта опису й арешту майна від 02.12.2014 року, складеного державним виконавцем Барановою Я.О. відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Харківській області, майно, що є предметом договору №540/1-06 від 15.09.2006 року, а саме: трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зняти арешт з трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений в рамках виконавчого провадження №45248607.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.09.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та громадянкою України ОСОБА_2 укладено Генеральну кредитну угоду №540. У відповідності до Генеральної кредитної угоди Банком та позичальником 15.09.2006 року укладено кредитні договори №014/02/3-1403/06 та № 014/07/1-330-07, на підставі яких позичальнику надані кредити. В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, між банком та ОСОБА_2 укладено іпотеки №540/1-06, предметом іпотеки за яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Так, 01.02.2011 року на підставі заяв Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа по стягненню заборгованості за кредитними договорами. 11.12.2014 року Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" було отримано листа старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області про те, що нею в ході виконавчого провадження №45248607 02.12.2014 року було складено акт опису та арешту майна, яке належить ОСОБА_2, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Однак, на думку позивача відповідачем порушено права позивача, так як позивач має переважне право на заставлене майно. У зв'язку із чим, просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 25.03.2015 року не прибув, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі

Представник відповідача в судове засідання 25.03.2015 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Треті особи - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2, в судове засідання не прибули, уповноваженого представника не направили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та громадянкою України ОСОБА_2 укладено Генеральну кредитну угоду №540.

У відповідності до Генеральної кредитної угоди Банком та позичальником 15.09.2006 року укладено кредитні договори №014/02/3-1403/06 та № 014/07/1-330-07, на підставі яких позичальнику надані кредити у розмірі 70000,00 доларів США та 54965,00 доларів США..

В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, 15.09.2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №540/1-06, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, 23.03.2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки №540/2-06.

Судом встановлено, що 01.02.2011 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №24100535 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором №014/02-3-1403-06 від 15.09.2006 року у розмірі 70025,97 доларів США.

Крім того, 01.02.2011 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №24100569 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором №014/07/1-330/7 від 23.03.2007 року у розмірі 53146,00 доларів США.

Також 01.02.2011 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №24100447 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором №014/07/1-330/7 від 15.09.2005 року у розмірі 70025,97 доларів США.

01.02.2011 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №24100535 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором №014/07/1-330-07 від 23.03.2007 року у розмірі 53146,00 доларів США.

Судом встановлено, що 28.10.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно в межах суми боргу 3935768,99 грн., що належить ОСОБА_2

Відповідно до акту опису та арешту майна, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області включено до переліку описаного майна трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що пунктом 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що - майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Статтею 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

А згідно ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються у Державному реєстрі.

Статтею 20 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", передбачено, якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів із дня відступлення прав.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог

До забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору (ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 589 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що також підтверджується і ст. 19 Закону України "Про заставу".

Таким чином, враховуючи зміст положень норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є обтяжувачем за забезпечувальним обтяженням із вищим пріоритетом по відношенню до інших обтяжувачів, тобто ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" належить право застави.

А відтак, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" має вищий пріоритет в порядку черговості та набуває право (пріорітет) на звернення стягнення на предмет застави в одноосібному порядку.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Так, відповідно до ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що накладення арешту на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 порушує права ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як кредитора і заставодержавтеля, який має вищий пріоритет в порядку черговості та набуває право (пріорітет) на звернення стягнення на предмет застави в одноосібному порядку.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, як встановлено судом при судовому розгляді справи накладення арешту на майно було накладено у виконавчому провадженні, в якому позивач не є стороною та без повідомлення про накладення арешту, а тому такий арешт має бути знятим, через що зазначена вимога є такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, з метою відновлення порушуваного права позивача на звернення стягнення на предмет застави в одноосібному порядку, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача зняти арешт з трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений в рамках виконавчого провадження №45248607.

Щодо позовних вимог в частині виключення з акта опису й арешту майна від 02.12.2014 року, складеного державним виконавцем Барановою Я.О. відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Харківській області, майно, що є предметом договору №540/1-06 від 15.09.2006 року, а саме: трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Згідно ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Таким чином, дії щодо складання акта опису й арешту майна боржника належать до компетенції державних виконавців, а тому відповідач діяв у спосіб та у межах передбачених чинним законодавством України, а тому позовні вимоги в частині виключення з акта опису й арешту майна від 02.12.2014 року, складеного державним виконавцем Барановою Я.О. відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Харківській області, майно, що є предметом договору №540/1-06 від 15.09.2006 року задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, треті особи - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_2 про зняття арешту із заставленого майна - задовольнити частково.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області зняти арешт з трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений в рамках виконавчого провадження №45248607.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.О. Чудних