Ухвала суду № 43329940, 17.03.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/4784/14 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.

Провадження № 22-ц/783/2055/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретаря Гацій І.І.

з участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 22 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів у порядку зворотної вимоги (регресу),-

встановила:

В листопаді 2014 року позивач ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, просила стягнути з відповідача 77424,40 грн. в порядку зворотної вимоги (регресу).

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, просила накласти арешт на 1/2 частки приміщення по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3

Оскаржуваною ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 22.01.2015 року заяву задоволено.

Накладено арешт на 1/2 частку приміщення по АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 (прож. АДРЕСА_2).

Копію ухвали направлено у Реєстраційну службу Червоноградського міського управління юстиції, Державну виконавчу службу Червоноградського МУЮ Львівської області, Червоноградську державну нотаріальну контору.

Ухвалу допущено до негайного виконання.

Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_3

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

На переконання апелянта, суд не зазначив в оскаржуваній ухвалі жодних обставин, які б підтверджувалися належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Просить ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 22.01.2015 року про вжиття заходів забезпечення позову скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно із ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік видів забезпечення позову, передбачених ст. 152 ЦПК України, не є вичерпний, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

По суті, забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Судова колегія виходить з того, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Колегією суддів встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу стягнення коштів у порядку зворотної вимоги (регресу) по кредитному договору, предметом спору є стягнення коштів в сумі 77424,40 грн.

При цьому, обов'язки позичальника за кредитним договором позивач, як солідарний боржник, виконала в повному обсязі, відтак звернулась з зворотною вимогою до відповідача, як до солідарного боржника.

Суд першої інстанції беззаперечно встановив, що відповідно до рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 22.08.2011 року за відповідачем ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частку квартири по АДРЕСА_1.

Вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, відповідає позовним вимогам, такі заходи є допустимими та співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами, відсутнє співпадіння обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, яким відповідач може розпорядитися після скасування обтяжень, передбачених договором іпотеки, може призвести до виникнення у позивача утруднень у виконанні можливого рішення суду про задовлення позовних вимог.

Таким чином, є підстави для забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача, яке належить відповідачу на праві власності, а саме 1/2 частини приміщення по АДРЕСА_1.

Колегія суддів звертає увагу, що такий вид забезпечення позову не позбавляє відповідача повноцінно здійснювати свою діяльність та повноваження (володіти, користуватись) стосовно забезпеченого майна, а встановлені судом заходи стосуються лише в частині розпорядження таким.

Відтак, колегія суддів приходить висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам ст.ст. 151 - 153 ЦПК України та роз'ясненням, викладеним у п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 22 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

О.Ф. Павлишин