Ухвала суду № 43329588, 22.10.2014, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/192/13- ц

Провадження № 6/450/92/14

УХВАЛА

судового засідання

22 жовтня 2014 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: державного виконавця ВДВС Постомитівського РУЮ ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити подання державного виконавця ВДВС Постомитівського РУЮ ОСОБА_2, про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України,-

в с т а н о в и в :

14.10.2014 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшло подання старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_4 РУЮ ОСОБА_2, про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому заявник просить суд тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа; виконання покласти на Державну прикордонну службу України.

У судовому засіданні державний виконавець ВДВС ОСОБА_4 ОСОБА_5 подання про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 23. 02.1982 р.н., який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України, підтримала.

Суд перевіривши матеріали справи, дослідивши їх доказами вважає, що подання державного виконавця ВДВС ОСОБА_4 РУЮ ОСОБА_2 слід відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що Пустомитівським районним судом Львівської області видано два виконавчих лист № 450/192/13-ц від 19.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 70142,85 грн. заборгованості за договором оренди обладнання , та 701,43 грн. понесених позивачем судових витрат.

Судом також встановлено, що Залізничним районним судом Львівської області видано виконавчий лист № 462/6120/13-ц від 13.12.2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_8, ОСОБА_3 48431,94 грн. заборгованості за кредитним договором та 484,32 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця Гураль Л.П. ВП № 41537125, ВП № 41537342 від 20.01.2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 70142,85 грн. заборгованості, та 701,43 грн. судових витрат. ( а.с.4; 8).

Постановою державного виконавця Гураль Л.П. ВП № 42858549 від 09.04.2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 48916.26 грн. заборгованості ( а.с. 5).

З подання та доданих до нього матеріалів вбачається, що згадані судові рішення не виконано.

Із поданих до подання довідок вбачається, що за ОСОБА_6 відповідно до відомостей Реєстру речових прав власності на нерухоме майно боржник на праві спільної сумісної власності володіє квартирою в с. Кротошин по вул. Січ. Стрільців буд.112, кв.3. ( а.с. 20).

Згідно відповіді УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області за № 665 зп від 14.02.2014 року за боржником зареєстрований транспортний засіб (а.с. 15).

Згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства за № 1108/3-14-14 від 21.02.2014 року транспортні засоби в Держсільсільгоспінспекції на території Львівської області за ОСОБА_6 незареєстровані.

01.04.2014 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.

Відповідно до ст.2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України(зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює статтею 8 даного закону порядок розв'язання спорів у цій сфері. Частиною 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян ОСОБА_9, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Згідно ч.4 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, та консульською службою України.

Згідно п.22 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (далі - Правила) громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа у разі, коли: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, чи забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 24 даних Правил у разі виявлення підстав, зазначених у пункті 22 цих Правил, раніше виданий паспорт/проїзний документ може бути тимчасово затримано або вилучено. Згідно п. 25 цих Правил у випадках, зазначених у пунктах 22 і 24 цих Правил, тимчасове затримання та вилучення паспортів/проїзних документів здійснюється за рішенням суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, охорони державного кордону, військових комісаріатів, дипломатичних представництв чи консульських установ України.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та вказаних вище Правил, суд не може приймати рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, так як таке право суду не закріплено в матеріальному законодавстві, прийнятому відповідно до ст.33 Конституції України. Відмова у видачі паспорта чи відмова у виїзді за кордон, є компетенцією органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби, а суд відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" може вирішувати лише питання про тимчасове затримання та вилучення паспорта/проїзних документів громадянина України, передбачених в ст.2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", за яким він може виїхати за межі України, якщо встановлено, що такі документи громадянин має в порядку адміністративного судочинства.

Даним спеціальним законом та Правилами не передбачено можливість ухвалою суду тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржнику, який не виконав зобов'язання, тобто зазначеним законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду, а пункт 18) ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження, яким передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду та ст.377-1 ЦПК України передбачають лише процесуальний порядок вирішення такого питання і не є нормами закону, прийнятими на виконання ст. 33 Конституції України.

Викладене узгоджується із практикою Верховного Суду України (ухвала від 06.04.2011 року реєстровий № 14758983).

Крім того, передбачений ст. 377-1 ЦПК України порядок вирішення питання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України без повідомлення боржника, у випадку встановлення такого обмеження, може бути порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право людини на справедливий і публічний розгляд його справи.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на те, що боржник має намір виїхати за межі України або ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_3, у праві виїзду за межі України до повного погашення заборгованості за виконавчими документами слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 11 ЗУ Про виконавче провадження, ст. 6, 8 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, ч. 2 ст. 197, ст. 377-1 ЦПК України,-

у х в а л и в :

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

СуддяОСОБА_10