Ухвала суду № 43328632, 19.03.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/197/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О. О.

Категорія 190 (83, 86-1, 143) Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кабанової В.В.,

суддів Осєтрова В.І., Новіцького Е.Й.

при секретарі Серьогіної Г.М., Піроженко Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12013120050000285 за апеляційною скаргою процесуального прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Червоний Яр Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, українець, із професійно-технічною освітою, працює керуючим дільницею в ФГ «ОСОБА_5.», має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України виправданого,

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області, громадянин України, українець, із вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину, працює юристом в ФГ «ОСОБА_5.», проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Петросяна А.М, Драгоненко Р.Ю.

захисника ОСОБА_8,

обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_4

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_6 вчинив придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.

В березні 2011 року ОСОБА_6 в с.Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області в домоволодінні свого батька ОСОБА_9, 1954 року народження, який має відповідний дозвіл на придбання, зберігання, носіння і використання гладко ствольної мисливської зброї, патронів та набоїв до неї, взяв паперову коробку з мисливським димним порохом, звичайним №3 «Білий ведмідь» ГОСТ НОМЕР_2, масою 216 грам, без згоди ОСОБА_9, перевіз порох до свого помешкання - в АДРЕСА_1, тобто незаконно придбав вибухову речовину та в подальшому, протягом березня - квітня 2011 року, незаконно зберігав її за вказаною адресою, не маючи при цьому жодного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вибухових речовин. 28.04.2011 в ході обшуку АДРЕСА_1 паперова коробка з димним порохом масою 216 грам виявлена та вилучена із тумбочки в житловому приміщенні, де проживав ОСОБА_6. Згідно із висновком судової експертизи вибухових речовин № 475 від 20.05.2011, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, виявлена і вилучена у ОСОБА_6 речовина масою 216 грам являється вибуховою речовиною - димним порохом, придатним для використання, тобто для характерного для вибухової речовини спалахування та горіння.

В ході судового розгляду представник потерпілого підтримав обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайства), вчиненого в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, вчинення підроблення документів, які видаються і посвідчуються громадянином - підприємцем, який має право видавати і посвідчувати такі документи, і які надають права з метою використання їх підроблювачем, виготовлення підроблених печаток і бланків підприємства з метою використання їх підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст.358 КК України, використання завідомо підробленого документа ч.3 ст.358 КК України.

ОСОБА_4 заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайства), вчиненого в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, вчинення підроблення документів, які видаються і посвідчуються громадянином - підприємцем, який має право видавати і посвідчувати такі документи, і які надають права з метою використання їх підроблювачем, виготовлення підроблених печаток і бланків підприємства з метою використання їх підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст.358 КК України, використання завідомо підробленого документа ч.3 ст.358 КК України.

У обвинувальному акті від 19.06.2013 зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в лютому 2010 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, мешканці м. Кіровограда ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які не мали постійного місця роботи, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вступили між собою в злочинну змову на заволодіння чужим майном і незаконного обернення його в свою власність шахрайським способом, при цьому ініціатором злочинної змови, спрямованої на незаконне заволодіння чужим майном був ОСОБА_4, оскільки останній мав численних знайомих серед підприємців, які займались вирощуванням і реалізацією сільськогосподарської продукції на території Кіровоградського району, а ОСОБА_6 має юридичну освіту і досвід діяльності за фахом юриста, в тому числі щодо укладання цивільно-правових угод між суб'єктами господарської діяльності, вказані факти ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вирішили використати при вчиненні ними кримінального правопорушення як прикриття дійсних їх злочинних намірів.

Реалізуючи свої злочинні наміри, в лютому 2010 року ОСОБА_4 прибув в с.Оситняжку Кіровоградського району Кіровоградської області, де за адресою: АДРЕСА_5, проживає голова фермерського господарства «ОСОБА_10» ОСОБА_10, достовірно володіючи інформацією про важке матеріальне становище господарства після пожежі в 2009 році та запропонував останньому свої послуги у виведенні вказаного фермерського господарства із скрутного матеріального становища. Як варіанти такої допомоги, ОСОБА_4 запропонував свої консультативні та посередницькі послуги в питаннях взяття землі в оренду, отримання в лізингове користування сільськогосподарської техніки, придбання засобів захисту рослин з розрахунком після збору врожаю. З цією ж нібито метою, згідно із попередньо розподілених ролей ОСОБА_4 рекомендував ОСОБА_10 свого знайомого ОСОБА_6 як юриста-фахівця у фінансово-господарських взаємовідносинах з іншими підприємствами та запропонував ОСОБА_10 укласти взаємовигідну угоду з ОСОБА_6 про надання юридичних послуг. В дійсності ж ОСОБА_4 і ОСОБА_6 прагнули таким способом ввійти в довіру до ОСОБА_10 з метою подальшого використання його фермерського господарства для шахрайського заволодіння чужим майном інших підприємств під виглядом здійснення між ними цивільно-правових угод.

Введений таким чином в оману ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і не підозрюючи їх дійсних злочинних намірів ОСОБА_10 погодився на співробітництво з ними, сприйнявши таке співробітництво як спільну законну господарську діяльність. Після цього між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було укладено договір комісії від 25.02.2010, терміном дії до 31.12.2010, згідно з яким ОСОБА_6 зобов'язався проводити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти вигідну для ФГ «ОСОБА_10» сільськогосподарську продукцію і техніку, ставити письмово і усно до відома ОСОБА_10 про виконання даного договору, вжити заходів щодо охорони прав ФГ «ОСОБА_10». Фермерське господарство «ОСОБА_10», в особі його голови ОСОБА_10, зобов'язувалось прийняти роботу, розглянути і затвердити її протягом 10 днів після одержання звіту ОСОБА_6 та оплатити йому комісійну плату в розмірі 1% від договорів з виконавцем.

У цей же період, в лютому 2010 року, ОСОБА_10, введений в оману ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо дійсних їх намірів, видав і засвідчив власним підписом довіреність без зазначення дати передачі, терміном дії до 01.01.2011 на ім'я ОСОБА_6, якою надав право останньому представляти інтереси фермерського господарства «ОСОБА_10» у всіх державних і недержавних установах, підприємствах та організаціях, підписувати і укладати договори, угоди, документацію, що стосується господарства, представляти інтереси ФГ «ОСОБА_10» у судах загальної юрисдикції та господарському суді за позовами до ФГ «ОСОБА_10» і за позовами цього господарства до відповідачів.

Таким чином, отримавши обманним шляхом щодо ОСОБА_10, можливість використання очолюваного ним фермерського господарства у власних цілях, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у квітні 2010 року приступили до вчинення дій, безпосередньо направлених на досягнення злочинного результату - заволодіння чужим майном шахрайським способом.

В період з 05.04.2010 ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з допомогою мережі «Інтернет» отримали інформацію щодо приватного підприємства «СЛВ», розташованого за адресою АДРЕСА_2, яке здійснювало реалізацію засобів захисту рослин. Зателефонувавши на офіс ПП «СЛВ» і представившись управляючим ФГ «ОСОБА_10», ОСОБА_4 отримав повну інформацію про умови придбання вказаної продукції.

Реалізуючи заздалегідь продуманий план спільних злочинних дій, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 запропонували придбати ОСОБА_10 засоби захисту рослин для ФГ «ОСОБА_10» у приватного підприємства «СЛВ», переконуючи його у вигідності такої угоди, оскільки з його фермерським господарством, яке тривалий час займається виробничою сільськогосподарською діяльністю, може бути укладена угода на поставку гербіцидів у великій кількості по здешевленим цінам. При цьому ОСОБА_4 і ОСОБА_6 запевнили ОСОБА_10 в тому, що засоби захисту рослин в повному обсязі будуть поставлені до ФГ «ОСОБА_10», а вони особисто допоможуть ОСОБА_10 знайти покупців для подальшої реалізації їм частини товару серед підприємців і фермерів. Введений в оману ОСОБА_4 і ОСОБА_6 і не підозрюючи їх дійсних злочинних намірів, ОСОБА_10 дав згоду на укладання договору поставки з ПП «СЛВ» і для укладання такої угоди 21 квітня 2010 року надав ОСОБА_4 і ОСОБА_6 копії установчих документів ФГ «ОСОБА_10» та письмову заявку на ім'я ПП «СЛВ» щодо можливості укладання угоди на поставку гербіцидів за умови остаточного розрахунку по договору після реалізації ФГ «ОСОБА_10» сільськогосподарської продукції урожаю 2010 року. Перелік засобів захисту рослин, їх кількість, які планувались придбати ФГ «ОСОБА_10» в письмовій заявці не вказувались, а повинен був бути у подальшому визначений при придбанні зазначених товарів.

Отримавши таким чином можливість для подальших шахрайських дій по заволодінню майном ПП «СЛВ» під виглядом законної цивільно-правової угоди з ФГ «ОСОБА_10», ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в цей період вчинили інші злочинні дії, направлені на досягнення злочинного результату, а саме замість справжньої письмової заявки ОСОБА_10 до ПП «СЛВ» з допомогою комп'ютерної техніки підробили фірмовий бланк ФГ «ОСОБА_10», на якому тим же способом підробили від імені ОСОБА_10 письмову заявку на продаж з конкретним переліком засобів захисту рослин, а також посівного матеріалу, який склав вісім найменувань із зазначенням кількості кожного із них. Підроблену заявку ОСОБА_4 і ОСОБА_6 засвідчили підробленим підписом від імені ОСОБА_10. Крім того, в цей же період, з метою використання в шахрайських цілях ОСОБА_4 і ОСОБА_6 виготовили підроблену печатку ФГ «ОСОБА_10», відтиском якої вони завірили зазначену заявку на адресу директора ПП «СЛВ», після чого електронною поштою відправили вказаний електронний підроблений документ, датований 21.04.2010 на адресу ПП «СЛВ». Тим самим, зазначеними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обманним шляхом приховали від ОСОБА_10 дійсний об'єм поставки гербіцидів по майбутньому договору з ПП «СЛВ».

26 квітня 2010 року за попередньою домовленістю ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 дійсну печатку ФГ «ОСОБА_10», і в цей же день ОСОБА_6 прибув у м. Черкаси, де від імені ОСОБА_10 уклав угоду на поставку ФГ «ОСОБА_10» підприємством «СЛВ» засобів захисту рослин, в дійсності не маючи наміру на його виконання і проведення взаєморозрахунків з ПП «СЛВ» в повному обсязі. Вказаний договір ОСОБА_6 засвідчив власним підписом з боку ФГ «ОСОБА_10» та відтиском дійсної печатки даного фермерського господарства. В свою чергу, введений в оману діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6, директор ПП «СЛВ» ОСОБА_11 завірив договір поставки №26/04 від 26.04.2010 власним підписом і відтиском печатки з боку ПП «СЛВ». Згідно з п.1.2 зазначеного договору кількість і якість засобів захисту рослин, які являються предметом поставки, визначається специфікацією, яка додається до договору і являється невід'ємною частиною договору.

Після підписання договору поставки №26/04 від 26.04.2010 між ФГ «ОСОБА_10» та ПП «СЛВ», продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння шахрайським способом чужим майном, ОСОБА_4 і ОСОБА_6, без відома голови фермерського господарства ОСОБА_10, підшукали та орендували складське приміщення за адресою: АДРЕСА_6, яке належить підприємцю ОСОБА_12, в якому планували помістити засоби захисту рослин, які мали надійти від ПП «СЛВ» та в подальшому реалізувати без участі ОСОБА_10 та не ставлячи його до відома щодо обсягів поставки та отриманого від їх реалізації прибутку.

Згідно з умовами договору поставки ФГ «ОСОБА_10» мало оплатити попередню оплату в розмірі 15% від загальної суми укладеного договору, але ОСОБА_4 в особистій бесіді з директором ПП «СЛВ» ОСОБА_11 попросив відстрочки строку попередньої оплати за товар, завіривши останнього, що необхідні грошові кошти в якості попередньої оплати надійдуть на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ» відразу після отримання першої партії засобів захисту рослин, на що отримав згоду від ОСОБА_11, який не підозрював злочинних намірів ОСОБА_4 і ОСОБА_6.

06.05.2010 на виконання умов договору поставки №26/04 від 26.04.2010 на вказану ОСОБА_4 і ОСОБА_6 адресу орендованого ними складу, розташованого по АДРЕСА_6, ПП «СЛВ» власним автомобільним транспортом було поставлено 60 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні 95 грн. 11 коп. за 1 л на суму - 5706 грн. 60 коп.; 1500 літрів засобу захисту рослин «Хлор Пірівіт» по договірній ціні-123 грн. 65 коп. за 1 л на суму-185 475.00грн; 800 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні-85 грн.61 коп. за 1 л на суму - 68 488.00грн.; 1010 літрів засобу захисту рослин «Десикант» по договірній ціні - 85 грн.61 коп. за 1 л на суму - 86 466 грн. 10 коп.; 1700 літрів засобу захисту рослин «Міладар» по договірній ціні - 237 грн.78 коп. за 1 л на суму - 404 226.00 грн.; 600 л засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні - 57.00 грн. за 1 л на суму - 34 200.00 грн.; 15 кг засобу захисту рослин „Голд Стар" по договірній ціні 1426 грн. 70 коп. за 1 кг на суму - 21 400 грн. 50 коп., а всього товарно-матеріальних цінностей на загальну суму - 805 962 грн. 20 коп., які представниками ПП «СЛВ були передані ОСОБА_4 і ОСОБА_6.

Крім цього, представниками ПП «СЛВ» ОСОБА_4 і ОСОБА_6 були надані документи, підтверджуючі поставку зазначених засобів захисту рослин, а саме видаткову накладну ПП «СЛВ» РН №0000005 від 30.04.2010, товаротранспортну накладну №03 від 06.05.2010 на перевезення вказаних засобів захисту рослин автомобілем НОМЕР_1, специфікацію №01 до договору поставки №26/04 від 26.04.2010 року із зазначенням найменувань, кількості, вартості засобів захисту рослин, засвідчені відтисками печатки ПП «СЛВ» і особистими підписами його керівника ОСОБА_11.

Приховуючи шахрайський характер власних дій, як від самого ОСОБА_10, так і від представників ПП «СЛВ», ОСОБА_4 засвідчив дані документи про отримання товару з боку ФГ «ОСОБА_10» власним підписом, а ОСОБА_6 засвідчив їх відтиском підробленої ним і ОСОБА_4 печатки ФГ «ОСОБА_10», для чого здійснив такі дії не в присутності представників ПП «СЛВ». Надавши після цього вказані документи представникам ПП «СЛВ», ОСОБА_4 і ОСОБА_6 вчинили тим самим використання завідомо підроблених документів.

Заволодівши за вказаних обставин шахрайським способом засобами захисту рослин, які належали ПП «СЛВ», ОСОБА_4 і ОСОБА_6 незаконно обернули їх у свою власність і в подальшому реалізували їх ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншим невстановленим слідством особам, не ставлячи до відома ОСОБА_10 щодо самого факту поставки, місцезнаходження, асортименту, кількості, вартості отриманих по договору від ПП «СЛВ» засобів захисту рослин, їх подальшої реалізації і отриманого ними особистого прибутку від цієї реалізації.

В цей же період, з метою доведення до кінця єдиного злочинного наміру на заволодіння шахрайським способом майном ПП «СЛВ» в особливо великих розмірах і отримання для цього передбачених договором поставки №26/04 від 26.04.2010 та специфікаціями до нього засобів захисту рослин в повному обсязі ОСОБА_4 і ОСОБА_6 за рахунок отриманого особисто ним прибутку від реалізації першої партії засобів захисту рослин здійснили часткову попередню оплату по вказаному договору поставки на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ». Для цього особисто ОСОБА_6 в Кіровоградському відділенні АКБ «Надра» в травні 2010 року від імені ФГ «ОСОБА_10» вніс готівкові кошти на загальну суму 77 370 гривень, а саме 11.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 27430 гривень, 13.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 19590 гривень, 14.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 30 350 гривень, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_10. Вказаними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_6 прагнули переконати керівника ПП «СЛВ» ОСОБА_11 та інших службових осіб даного підприємства в дотриманні ними умов договору поставки №26/04 від 26.04.2010 і приховати власні злочинні наміри.

Введені в оману службові особи ПП «СЛВ» протягом травня 2010 року власним автомобільним транспортом додатково поставили визначені договором №26/04 і специфікацією до нього засоби захисту рослин в повному обсязі, а саме, згідно із специфікацією №01 від 26.04.2010 поставили до складу, розташованого по АДРЕСА_6 та передали ОСОБА_4 і ОСОБА_6 190 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні - 95 грн. 11 коп. за 1 л на суму - 18 070 грн. 90 коп.; 2200 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні - 85 грн.61 коп. за 1 л на суму-188 342.00 грн.; 1000 літрів засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні-57.00 грн. за 1 л на суму-57 000 грн.; 4 000 літрів засобу захисту рослин «Гліфовіт» по договірній ціні - 76 грн.09 коп. за 1 л на суму - 304 360. 00 грн.; згідно із специфікацією №06/05 від 06.05.2010 на цей же склад поставили та передали ОСОБА_4 і ОСОБА_6 360 літрів засобу захисту рослин «Антиперій» по договірній ціні 153 грн. 60 коп. за 1 л на суму-55 296.00 грн., а всього товарно-матеріальних цінностей на загальну суму - 623 068 грн. 90 коп..

Таким чином, підприємством «СЛВ» в травні 2010 року були повністю виконані передбачені договором поставки №26/04 від 26.04.2010 і специфікації до нього №01 від 26.04.2010 та №06/5 від 06.05.2010 умови поставки даних засобів захисту рослин у вказаному асортименті і кількості на загальну суму - 1 429 031 грн. 10 коп. на адресу ФГ «ОСОБА_10».

Заволодівши за вказаних обставин шахрайським способом майном, яке являлось власністю ПП «СЛВ», на загальну суму -1 429 031 грн. 10 коп., що являється особливо великими розмірами, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 незаконно обернули вказане чуже майно у свою власність та в період з травня по серпень 2010 року реалізували засоби захисту рослин невстановленим слідством особам, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_10 та приховуючи їх від останнього. Ніякої оплати за поставлені засоби захисту рослин підприємству «СЛВ» ОСОБА_4 і ОСОБА_6 більше не здійснювали і не мали наміру її здійснювати, так як з самого початку їх умисел був направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Отримавши засоби захисту рослин в повному обсязі, передбаченому договором поставки, з червня 2010 року ОСОБА_4 і ОСОБА_6 стали уникати зустрічі і телефонного спілкування з представниками ПП «СЛВ». Отриманий від реалізації гербіцидів в період з травня по серпень 2010 року прибуток ОСОБА_4 і ОСОБА_6 обернули у свою власність і використали для задоволення власних потреб, своїми діями завдали матеріальні збитки підприємству «СЛВ» на суму 1 429 031 грн 10 коп., що являється особливо великим розміром.

Крім того, в процесі вчинення шахрайського заволодіння майном ПП «СЛВ» в особливо великих розмірах, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6, вчинили підроблення документів, які видаються і посвідчуються громадянином-підприємцем, який має право видавати і посвідчувати такі документи, і які надають права з метою використання їх підроблювачем, виготовлення підроблених печаток і бланків підприємства з метою використання їх підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

В квітні 2010 року ОСОБА_4 і ОСОБА_6 для засвідчення підроблених документів, що використовувались ними при вчиненні шахрайства, виготовили підроблену печатку ФГ «ОСОБА_10».

В цей же період з допомогою комп'ютерної техніки ОСОБА_4 і ОСОБА_6 підробили фірмовий бланк ФГ «ОСОБА_10» для письмової заявки на продаж засобів захисту рослин до ПП «СЛВ», на якому таким же способом з допомогою комп'ютерної техніки, підробили письмову заявку від імені ОСОБА_10 з конкретним переліком гербіцидів, а також посівного матеріалу, який складав вісім найменувань, з зазначенням кількості кожного з них. Підроблену письмову заявку від 21.04.2010, складену без відома і згоди ОСОБА_10, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 засвідчили підробленим підписом від імені ОСОБА_10 та відтиском підробленої печатки ФГ «ОСОБА_10».

Крім того, дійсні документи складені і видані ПП «СЛВ», підтверджуючі поставку засобів захисту рослин на адресу ФГ «ОСОБА_10» згідно з договором поставки №26/04 від 26.04.2010 і надані представниками цього підприємства 06.05.2010 ОСОБА_4 і ОСОБА_6: видаткову накладну ПП «СЛВ» №РН-0000005 від 30.04.2010, товарно-транспортну накладну №03 від 06.05.2010, специфікацію №01 від 26.04.2010 до договору поставки №26/04 від 26.04.2010, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 засвідчили відтисками підробленої печатки ФГ «ОСОБА_10», вчинивши тим самим підроблення документів з метою шахрайського заволодіння чужим майном під виглядом законного отримання фермерським господарством «ОСОБА_10».

Крім цього, всі вище перелічені документи ОСОБА_6 та ОСОБА_4 06.05.2010 повернули представникам ПП «СЛВ», які не володіли інформацією, що вони завірені підробленою печаткою ФГ «ОСОБА_10». Тим самим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вчинили використання завідомо підробленого документа.

Крім того, підроблену ними з допомогою комп'ютерної техніки письмову заявку від імені ФГ «ОСОБА_10» з конкретним переліком гербіцидів і посівного матеріалу, який складав 8 найменувань з зазначенням кількості кожного з них 21.04.2010 ОСОБА_6 і ОСОБА_4 направили електронною поштою на адресу ПП «СЛВ».

Крім того, дійсні документи, складені і видані ПП «СЛВ», підтверджуючі поставку засобів захисту рослин на адресу ФГ «ОСОБА_10» згідно з договором поставки №26/04 від 26.04.2010 і надані представниками цього підприємства 06.05.2010 ОСОБА_6 та ОСОБА_4, видаткову накладну ПП «СЛВ» №РН-0000005 від 30.04.2010, товарно-транспортну накладну №03 від 06.05.2010, специфікацію №01 від 26.04.2010 до договору поставки №26/04 від 26.04.2010, засвідчені ними відтисками підробленої печатки ФГ «ОСОБА_10», 06.05.2010 ОСОБА_6 і ОСОБА_4 надали представникам ПП «СЛВ».

Прокурором під час розгляду справи в суді першої інстанції було змінено обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6, згідно якого

ОСОБА_4 обвинувачувався в скоєнні заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства за ч.2 ст.192 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України.

В обвинувальному акті від 17.07.2014 зазначено, що в лютому 2010 року ОСОБА_4 прибув в с.Оситняжку Кіровоградського району Кіровоградської області, де за адресою: АДРЕСА_5, проживає голова фермерського господарства «ОСОБА_10» ОСОБА_10, достовірно володіючи інформацією про важке матеріальне становище господарства після пожежі в 2009 році, та запропонував останньому свої послуги у виведенні даного фермерського господарства зі скрутного матеріального становища. Як варіанти такої допомоги ОСОБА_4 запропонував свої консультативні та посередницькі послуги в питаннях взяття землі в оренду, отримання в лізингове користування сільськогосподарської техніки, придбання засобів захисту рослин з розрахунком після збору врожаю. При цьому, ОСОБА_4 рекомендував ОСОБА_10 свого знайомого ОСОБА_6, як юриста-фахівця у фінансово-господарських взаємовідносинах з іншими підприємствами та запропонував ОСОБА_10 укласти взаємовигідну угоду з ОСОБА_6 про надання юридичних послуг.

В період з 05.04.2010 ОСОБА_4 отримав інформацію щодо приватного підприємства «СЛВ», розташованого за адресою: АДРЕСА_7, яке здійснювало реалізацію засобів захисту рослин. Зателефонувавши на офіс ПП «СЛВ» і представившись управляючим ФГ «ОСОБА_10» ОСОБА_4 отримав повну інформацію про умови придбання продукції вказаного підприємства.

Реалізуючи заздалегідь продуманий план злочинних дій, спрямованих на заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 запропонував придбати ОСОБА_10 засоби захисту рослин для ФГ «ОСОБА_10» у приватного підприємства «СЛВ», переконуючи його у вигідності такої угоди, оскільки з його фермерським господарством, яке тривалий час займається виробничою сільськогосподарською діяльністю, може бути укладена угода на поставку гербіцидів у великій кількості по здешевленим цінам. При цьому, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_10 в тому, що засоби захисту рослин в повному обсязі будуть поставлені до ФГ «ОСОБА_10», а він особисто допоможе ОСОБА_10 знайти покупців для подальшої реалізації частини товару серед підприємців і фермерів. ОСОБА_10 дав згоду на укладання договору поставки з ПП «СЛВ» і для укладання такої угоди 21 квітня 2010 року надав ОСОБА_4 і ОСОБА_14 копії установчих документів ФГ «ОСОБА_10» та письмову заявку на ім'я ПП «СЛВ» щодо можливості укладання угоди на поставку гербіцидів за умови остаточного розрахунку по договору після реалізації ФГ «ОСОБА_10» сільськогосподарської продукції урожаю 2010 року. Перелік засобів захисту рослин, їх кількість, які планувались придбати ФГ «ОСОБА_10» в письмовій заявці при цьому не вказувались, а повинен був бути у подальшому визначений при придбанні зазначених товарів.

Таким чином, ОСОБА_4 отримав можливість для заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою під виглядом законної цивільно-правової угоди з ФГ «ОСОБА_10».

26 квітня 2010 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 печатку ФГ «ОСОБА_10», в цей же день ОСОБА_6 прибув у м. Черкаси, де від імені ОСОБА_10 уклав угоду на поставку ФГ «ОСОБА_10» підприємством «СЛВ» засобів захисту рослин. Вказаний договір ОСОБА_6 засвідчив власним підписом з боку ФГ «ОСОБА_10» та відтиском печатки цього фермерського господарства. В свою чергу, директор ПП «СЛВ» ОСОБА_11 завірив договір поставки № 26/04 від 26.04.2010 власним підписом і відтиском печатки з боку ПП «СЛВ». Згідно із п. 1.2. зазначеного договору кількість і якість засобів захисту рослин, які являються предметом поставки, визначається специфікацією, яка додається до договору і являється невід'ємною частиною договору.

Згідно із умовами договору поставки ФГ «ОСОБА_10» мало оплатити попередню оплату в розмірі 15% від загальної суми укладеного договору, але ОСОБА_4 в особистій бесіді з директором ПП «СЛВ» ОСОБА_11 попросив відстрочки строку попередньої оплати за товар, завіривши останнього, що необхідні грошові кошти в якості попередньої оплати надійдуть на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ» відразу після отримання першої партії засобів захисту рослин, на що отримав згоду від ОСОБА_11, який не підозрював злочинних намірів ОСОБА_4.

06.05.2010 на виконання умов договору поставки № 26/04 від 26.04.2010 на вказану ОСОБА_4 адресу орендованого ними складу, розташованого по АДРЕСА_6, ПП «СЛВ» власним автомобільним транспортом було поставлено 60 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні 95 грн. 11 к. за 1 л на суму - 5706 грн. 60 к.; 1500 літрів засобу захисту рослин «Хлор Пірівіт» по договірній ціні- 123 грн. 65 к. за 1 л на суму -185475 грн.; 800 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні - 85 грн. 61 к. за 1 л на суму - 68488 грн.; 1010 літрів засобу захисту рослин «Десикант» по договірній ціні - 85 грн. 61 к. за 1 л на суму 86466 грн. 10 к.; 1700 літрів засобу захисту рослин «Міладар» по договірній ціні - 237 грн. 78 к. за 1 л на суму - 404 226 грн.; 600 л засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні - 57 грн. за 1 л на суму - 34200 грн.; 15 кг засобу захисту рослин «Голд Стар» по договірній ціні 1426 грн. 70 к. за 1 кг на суму 21400 грн. 50 к., а всього товароматеріальних цінностей на загальну суму - 805 962 грн. 20 к., які представниками ПП «СЛВ» були передані ОСОБА_4.

Крім цього, представниками ПП «СЛВ» ОСОБА_4 були надані документи, підтверджуючі поставку зазначених засобів захисту рослин, а саме видаткову накладну ПП «СЛВ» РН № 0000005 від 30.04.2010, товаротранспортну накладну № 03 від 06.05.2010 на перевезення вказаних засобів захисту рослин автомобілем НОМЕР_1, специфікацію № 01 до договору поставки № 26/04 від 26.04.2010 із зазначенням найменувань, кількості, вартості засобів захисту рослин, засвідчені відтисками печатки ПП «СЛВ» і особистими підписами його керівника ОСОБА_11.

В цей же період, з метою доведення до кінця єдиного злочинного наміру на заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою у великих розмірах і отримання для цього передбачених договором поставки № 26/04 від 26.04.2010 та специфікаціями до нього засобів захисту рослин у повному обсязі ОСОБА_4, приховуючи при цьому свої дійсні злочинні наміри, за рахунок отриманого особисто ним прибутку від реалізації першої партії засобів захисту рослин здійснив часткову попередню оплату по вказаному договору поставки на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ». Для цього ОСОБА_6 за дорученням ОСОБА_4 в Кіровоградському відділенні АКБ «Надра» в травні 2010 року від імені ФГ «ОСОБА_10» вніс готівкові кошти на загальну суму 77370 гривень, а саме 11.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 27430 гривень, 13.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 19590 гривень, 14.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 30350 гривень, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_10. Вказаними діями ОСОБА_4 переконав керівника ПП «СЛВ» ОСОБА_11 та інших службових осіб цього підприємства в дотриманні ним умов договору поставки № 26/04 від 26.04.2010 і приховав власні злочинні наміри.

Службові особи ПП «СЛВ», довіряючи ОСОБА_4 протягом травня 2010 року власним автомобільним транспортом додатково поставили визначені договором №26/04 і специфікацією до нього засоби захисту рослин в повному обсязі, а саме, згідно із специфікацією №01 від 26.04.2010 поставили до складу, розташованого по АДРЕСА_6 та передали ОСОБА_4 190 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні - 95 грн. 11 к. за 1 л на суму - 18070 грн. 90 к.; 2200 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні - 85 грн. 61 к. за 1 л на суму 188 342 грн.; 1000 літрів засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні - 57 грн. за 1 л на суму 57 000 грн.; 4000 літрів засобу захисту рослин «Гліфовіт» по договірній ціні - 76 грн. 09 к. за 1 л на суму - 304 360 грн.; згідно із специфікацією № 06/05 від 06.05.2010 на цей же склад поставили та передали ОСОБА_4 і ОСОБА_6 360 літрів засобу захисту рослин «Антиперій» по договірній ціні 153 грн. 60 к. за 1 л на суму - 55296 грн., а всього товароматеріальних цінностей на загальну суму - 623068 грн. 90 к..

Таким чином, підприємством «СЛВ» в травні 2010 року були повністю виконані, передбачені договором поставки № 26/04 від 26.04.2010 і специфікації до нього № 01 від 26.04.2010 та № 06/5 від 06.05.2010 умови поставки даних засобів захисту рослин у вказаному асортименті і кількості на загальну суму - 1429031 грн. 10 к. на адресу ФГ «ОСОБА_10».

Заволодівши за вказаних обставин ПП «СЛВ» майнової шкоди на загальну суму 1429031 грн. 10 к., що являється великими розмірами, ОСОБА_4 незаконно обернув чуже майно у свою власність та в період з травня по серпень 2010 року реалізував засоби захисту рослин невстановленим слідством особам, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_10 та приховуючи їх від останнього. Ніякої оплати за поставлені засоби захисту рослин підприємству «СЛВ» ОСОБА_4 більше не здійснював і не мав наміру її здійснювати, так як з самого початку його умисел був направлений на заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою у великих розмірах.

Отримавши засоби захисту рослин в повному обсязі, передбаченому договором поставки, з червня 2010 року ОСОБА_4 став уникати зустрічі і телефонного спілкування з представниками ПП «СЛВ». Отриманий від реалізації гербіцидів в період з травня по серпень 2010 року прибуток ОСОБА_4 обернув у свою власність і використав для задоволення власних потреб, своїми діями заподіявши майнову шкоду підприємству «СЛВ» на суму 1429031 грн. 10 к., що являється великим розміром.

В березні 2011 року ОСОБА_6 в селі Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області з домоволодіння свого батька ОСОБА_9, 1954 року народження, який має відповідний дозвіл в УМВС України Кіровоградській області на придбання, зберігання, носіння і ви користування гладкоствольної мисливської зброї, патронів та набоїв до неї, взяв паперову коробку з мисливським димних порохом звичайним № 3 «Білий ведмідь» ГОСТ НОМЕР_2, масою 216 грам, без згоди ОСОБА_9, перевіз порох до свого помешкання - в квартиру АДРЕСА_1, тобто незаконно придбав вибухову речовину та в подальшому протягом березня - квітня 2011 року, незаконно зберігав її за вказаною адресою, не маючи при цьому жодного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вибухових речовин. 28.04.2011 в процесі обшуку квартири АДРЕСА_1 паперова коробка з димним порохом масою 216 грам виявлена та вилучена із тумбочки в його житловому приміщенні. Згідно із висновком судової експертизи вибухових речовин №475 від 20.05.2011, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, виявлена і вилучена у ОСОБА_6 речовина масою 216 грам являється вибуховою речовиною - димним порохом, придатним для використання, тобто для характерного для вибухової речовини спалахування та горіння.

В апеляційних скаргах:

Прокурор який брав участь в суді першої інстанції просить вирок суду стосовно ОСОБА_4 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним та засудити за ч.2 ст.192 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян на підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільнити від призначеного покарання за ч.2 ст.192 КК України. В решті вирок Кіровоградського районного суду від 04.12.2014 залишити без змін.

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358, КК України. Прокурором в судовому засіданні відповідно до ст. 338 КПК України змінено обвинувачення. За новим зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, які останній вчинив за наступних обставин.

При цьому колегія суддів приймаючи рішення про виправдування ОСОБА_4 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України взагалі не ухвалила жодного рішення за ч. 2 ст.192 КК України, чим істотно порушено вимоги КПК, зокрема ст.373, 374 КПК України.

Своє рішення про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину за ч.2 ст.192 КК України суд обґрунтував відсутністю об'єктивної сторони складу інкримінованого злочину, посилаючись на витяги із науково - практичного коментаря об'єктивної сторони злочину без аналізу доказів та матеріалів кримінального провадження.

Вказаними висновками суду погодитись не можливо, оскільки в діяннях ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України.

Суд зробивши такі висновки не врахував, що з об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України полягає у обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов'язань мають надійти на користь власника. А у випадку із кваліфікацією дій ОСОБА_4 саме договір став засобом вчинення останнім інкримінованого йому злочину, яким завдано матеріальної шкоди ПП «СЛВ» у великих розмірах.

Не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження стало причиною такої трактовки об'єктивної сторони кримінального правопорушення судом першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2014 року в частині визнання винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України та призначення покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі та яким на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, скасувати.

Ухвалити новий вирок яким закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Вважає вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме : суд керувався не законом, а припущеннями, що відповідно до ч. З ст. 62 Конституції України та ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя» є не припустимим.

Суд допустив неповноту судового розгляду та за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, в чому суд взяв до уваги докази і відкинув інші.

Судом взагалі не допитано свідка ОСОБА_9, який зазначив, що саме він приніс в помешкання за адресою : АДРЕСА_1 та залишив в шафі під телевізором паперову коробку з димним порохом «Білий Ведмідь» ГОСТ 10365 - 63, масою 216 грам, і при цьому не повідомивши ОСОБА_6, про даний факт залишення пороху в його помешканні, і в подальшому забувши про залишений порох так і залишив його в шафі по вищезазначеному адресу.

Ці покази спростовують, що ОСОБА_6, взяв порох в свого батька ОСОБА_9, а потім зберігав за місцем свого проживання, як це неправдиво зазначено у вироку суду від 04.12.2014.

Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав подану апеляційну скаргу, та заперечив стосовно апеляції ОСОБА_6; думку обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_8, які в судових дебатах, та обвинувачений в останньому слові заперечили стосовно апеляційної скарги прокурора,та залишили на розсуд суду вирішення апеляції обвинуваченого ОСОБА_6; обвинуваченого ОСОБА_6, якій в судових дебатах, та останньому слові підтримав подану ним апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Учасниками судового розгляду не ставиться під сумнів та не оскаржується вирок суду в частині виправдання обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України. Апеляційний розгляд проводиться у відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України в межах поданих апеляційних скарг на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2014 року.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України , ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 гл.28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1ст.263 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Незважаючи на те, що ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, та в суді апеляційної інстанції заперечив свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України його вина повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування та під час судового слідства, проведеного судом першої інстанції, а саме:

- показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_6, який під час розгляду справи в суді 1 інстанції зазначив, що він дійсно весною 2011 року взяв коробку з порохом у свого батька ОСОБА_9 чи батько залишив у його квартирі. ОСОБА_9 є мисливцем. 28 квітня 2011 року в ході обшуку вказаний порох був виявлений працівниками міліції. Вину у вчиненні цього злочину він визнає, оскільки дійсно порох зберігався у нього вдома.

- показаннями свідка ОСОБА_15, яка пояснила суду, що із 2005 року перебуває у шлюбі із ОСОБА_6. Знає, що її чоловік ОСОБА_6 співпрацював із ОСОБА_10 Весною 2010 року у чоловіка погіршилися відносини із ОСОБА_10. Вранці 28.04.2011 до них прийшли працівники міліції разом із двома понятими, які їй не були знайомі. В ході обшуку знайшли коробку із порохом у стінці, на якій стоїть телевізор. У вказаній тумбочці зберігалися різні дрібниці. Наскільки їй відомо, то цей порох привіз батько чоловіка - ОСОБА_9, коли навідувався до них у березні 2011 року. З березня 2011 року ОСОБА_9 не приїздив до їхньої квартири, а також не повідомляв про те, що залишав порох у їхній квартирі.

- показаннями свідка ОСОБА_16, яка зазначила суду, що працює оперативним уповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Кіровоградській області. 28.04.2011 вона виконувала постанову судді і разом із слідчим Печенюком В.В. та двома понятими провели обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 в м. Кіровограді, де виявили картонна коробка із надписом «Білий ведмідь». Вона також працювала в межах оперативно-розшукової справи з приводу шахрайства групою осіб. Як залучалися поняті для проведення обшуку їй невідомо.

Також вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263 КК України підтверджується іншими перевіреними судом першої інстанції доказами, а саме:

- протокол обшуку від 28.04.2011 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В ході обшуку вилучено ряд документів, серед яких: оригінал специфікації № 01 договору від 26/04 від 26.04.2010 за підписом представника ПП «СЛВ»; сертифікати якості на продукцію ПП «СЛВ» на 2-х аркушах та копії установчих документів ПП «СЛВ» на 3-х аркушах, картонна коробка з написом «Порох дымный для промысловой охоты. Обыкновенный №3. «Белый медведь» (а.с.6-8 т.4);

- протокол огляду предметів від 30.04.2011, в ході якого оглянуто коробку з написом «Порох дымный для промысловой охоты. Обыкновенный №3. «Белый медведь», в якій знаходиться сипуча речовина чорного кольору (а.с.13 т.4);

- висновок експерта № 475 від 20.05.2011, в якому зазначено, що речовина, надана на дослідження, вилучена 28.04.2011 в домоволодінні ОСОБА_6 є вибуховою речовиною - димним порохом. Маса речовини 216,0 гр. ( а.с. 247-248 т.4);

Викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, за що його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції у повному обсязі та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_6 винним у вчиненні у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, якій є злочином середньої тяжкості (в редакції Кримінального кодексу України, який діяв на момент вчинення). Обставинами, що пом'якшує покарання, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. При обранні ОСОБА_6 міри покарання судом враховано його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують. ОСОБА_6 за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку в психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не значиться, раніше не судимий.

Враховуючи всі обставини справи, особу ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України.

Апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав:

Під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції процесуальний прокурор, який приймав участь у розгляді справи керуючись ст.. 338 КПК України змінив обвинувачення стосовно ОСОБА_6, та ОСОБА_4 на більш м'яке, а саме:

за первинним обвинувальним актом ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, ч.4 ст.190 КК України, ч.2 ст.358 КК України, ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_4 за ч.4 ст.190 КК України, ч.2 ст.358 КК України, ч.3 ст.358 КК України.

За зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачувався в скоєнні заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства за ч.2 ст.192 КК України. ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України.

При цьому представник потерпілого підтримав попереднє обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст.263 КК України, а ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

Суд першої інстанції проаналізувавши докази, суть обвинувачення підтриманого представником потерпілого, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, та не заперечується учасниками апеляційного розгляду, за ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, дійшов до висновку, що в діяннях обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відсутні склади злочинів, які їм інкриміновані, що сторонами учасниками судового розгляду не оскаржується.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшла висновку, що суд першої інстанції розглядаючи кримінальне провадження, та постановляючи вирок керувався вимогами ч.1 ст.337 КПК, згідно якої, розгляд кримінального провадження проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

У разі коли прокурор відмовився від обвинувачення чи змінив його в бік пом'якшення, а потерпілий (чи його представник) вирішив скористатися правом на підтримання обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, межі судового розгляду продовжують визначатися тим процесуальним документом, у якому викладено те обвинувачення, що підтримується потерпілим.

Зазначена позиція суду узгоджується з п.23. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», висновками викладеними в ухвалі ВСУ від 25.05.2010 року в справі по обвинуваченню ОСОБА_17, а саме у разі зміни прокурором обвинувачення в суді справа розглядається за новим обвинуваченням у тому випадку, якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Отже, думка потерпілого є пріоритетною для суду, оскільки при незгоді з прокурором потерпілий бере функцію обвинувачення на себе.

Колегія суддів не погоджується з апеляційними вимогами прокурора стосовно того, що суд першої інстанції приймаючи рішення про виправдування ОСОБА_4 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України взагалі не ухвалила жодного рішення за ч.2 ст.192 КК України, чим істотно порушено вимоги КПК, зокрема ст.373, 374 КПК України.

Виходячи із змісту обвинувачення яке було підтримано потерпілим під час розгляду справи в суді першої інстанції, воно за своєю санкцією та об'ємом пред'явленого обвинувачення є тяжчим, та більшим. В разі встановлення під час розгляду кримінального провадження в діях обвинуваченого ознак правової кваліфікації, що покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження суд мав право у відповідності до вимог ч.3 ст.337 КПК України самостійно перекваліфікувати дії обвинувачених на відповідну статтю КК України, яке передбачає покарання за більш м'який злочин.

Разом з тим, аналізуючи дії обвинувачених та виправдовуючи їх за ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, а зокрема обвинуваченого ОСОБА_4, суд І-ї інстанції в мотивувальній частині вироку, на думку колегії суддів, належним чином виклав своє судження щодо зміненого обвинувачення ОСОБА_4, та навів доводи щодо відсутності в його діях складу злочину передбаченого ч.2 ст.192 КК України

За зазначених обставин судова колегія приходить до висновку що суд першої інстанції постановляючи виправдувальний вирок відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за інкримінованими злочинами передбаченими ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, та обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст.263 КК України діяв у відповідності до вимог ст.337,373,374 КК України, а тому апеляційна скарга процесуального прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції задоволенню не підлягає.

Оскільки апеляційний розгляд проводиться у відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України в межах поданих апеляційних скарг а прокурором в апеляційній скарзі не ставиться під сумнів вирок суду в частині виправдування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за інкримінованими злочинами передбаченими ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути кримінальне провадження поза межами апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 405, 407,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги процесуального прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 року залишити без задоволення.

Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 року , стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Кабанова В.В. Осєтров В.І. Новіцький Е.Й.