Рішення № 43325601, 19.03.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/3632/15

Справа № 522/15568/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору-Перша Одеська нотаріальна контора про поновлення строку і про надання додаткового строку для прийняття спадщини , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.08..2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору-Перша Одеська нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 В обґрунтування позову позивач зазначив, що його мати ОСОБА_4 розлучилися з батьком 16 років тому назад, і з цього часу вони з батьком проживають окремо і навіть не бачились, так як батько належним чином не виконував свої батьківські обов'язки по утриманню та піклуванню позивача. Саму тому мати подала до суду позов про стягнення з батька аліментів, який рішенням суду 20.11.1998р. був задоволений. Однак аліменти так і не виплачувались, так як батько зловживав спиртними напоями та уникав спілкування зі мною та матір'ю. В останнє позивач бачив батька десь на початку 2011р. Про смерть батька йому стало відомо випадково лише весною 2014р. після його смерті він є єдиним його спадкоємцем, так як інших дітей у нього не було, і він не був одружений. Відповідачка ОСОБА_2- це його тітка, приховала факт смерті батька. Саме тому позивач просить визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк тривалістю у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

В процесі розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги (а.с.131-132) та просив також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину видане на ОСОБА_2 05.12.2011р. на 620/3000 частини квартири АДРЕСА_1.

Проте згідно заяви представника позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду, ухвалою суду від 19.03.2015р. позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину видане на ОСОБА_2 05.12.2011р. на 620/3000 частини квартири АДРЕСА_1 -залишені без розгляду.

Представник позивача - ОСОБА_5, діючий по довіреності від 19.06.2014р.(а.с.41), просив позов задовольнити з підстав викладених в позові. При цьому він пояснив, що особисто з'явитися до суду для дачі пояснень позивач не може, так як знаходиться в зоні АТО та виконує свій військовий обов'язок по захисту держави України. Крім того позивач не був на похоронах батька, так як він не знав про його смерть. Також позивач було призвано на строкову військову службу з 10.11.2011р., та був звільнений наприкінці 2012р., після чого він не повернувся до м.Одеси, а став проживати в м.Черкаси.

В судове засідання 19.03.2015 року представник позивача ОСОБА_5 не з'явився, проте надав суду письмову заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином у встановленому порядку (згідно ст. 74 ЦПК України), поважних причин щодо своєї неявки суду не представила, чим позбавила суд можливості вислухати її пояснення та думку по суті. Проте на адресу суду 09.02.2015р. надала суду свої письмові заперечення (а.с. 31-32,151-152), в яких зазначила що вона не віднесена до категорії осіб, які не мають права на спадкування, так як вона є рідною сестрою померлого, тобто є спадкоємцем другої черги, і так як на зазначену спадщину більш ніхто не претендував, вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Також вказала на відсутність у позивача права на спадкування після смерті ОСОБА_3, так як він мав дізнатися вподовж 6-ти місячного строку про смерть батька, та те що позивач передчасно ставить питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину так як не вирішене питання про додатковий строк.

Представник третьої особи-державний нотаріус Першої одеської державної нотаріальної контори Шатілова О.В., в минулих судових засіданнях не заперечували проти задоволення заяви, проте пояснила, що при віддачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, яка є сестрою померлого, їй не було відомо про те, що у померлого окрім неї є інші спадкоємці, а саме ОСОБА_1 який є спадкоємець першої черги. Окрім цього вона пояснила, що якби їй було відомо про наявність у померлого сина, то вона б не видала відповідачу свідоцтво на спадщину, так як остання не мала б на це права. В подальшому вона подала заяву до суду про розгляд справи у її відсутність.(а.с.158).

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у його відсутність, згідно ч. 2 ст. 169 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін та свідка, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З позову вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і згідно свідоцтва про його народження серія НОМЕР_1, яке видане 06.04.1991р., його батьками є: мати ОСОБА_7, ОСОБА_3 (а.с.5).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть виданого 26.07.2013р. повторно Першим приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції , а/з №464 від 09.03.2011р.(а.с.6). Інших дітей та пережившої дружини у померлого не було.

Судом встановлено, що позивач не був на похоронах батька ОСОБА_3, так як не знав про його смерть. Це також нічим не спростовано в письмових запереченнях відповідачки.

З військового квитка ОСОБА_1(а.с.7-8) вбачається, що з 10.11.2011р. він був призваний до строкової військової служби і направлений у військову частину та 08.11.2012р. на підставі наказу МОУ від 18.09.2012р.№615 був звільнений (демобілізований) в запас.

З пояснень представника позивача та свідка ОСОБА_8 в минулих судових засіданнях судом встановлено, що позивач після проходження військової служби не повернувся додому в м.Одеси, а працював в м.Черкаси , а в 2014р повернувся в м.Одесу де і дізнався весною про смерть батька. Свідок ОСОБА_8 підтвердив той факт, що він з позивачем знайомий, так як з 2011р. вони разом працювали в м.Черкаси з літа по вересень на будівельних майданчиках у приватних осіб, де позивач був підсобним робочим, а свідок клав плитку, і що позивач і проживав в м.Черкаси біля двох років, знімаючи житло , хоча він родом з м,Одеси. При спілкування між ним зі слів позивача свідку було відомо, що у нього батьки давно розлучились, і що він жив з матір'ю, а батько їм не допомагав. Знає позивача як хорошу доброзичливу працьовиту людину.

З матеріалів витребуваної судом спадкової справи №114/2011 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.с.49-121) вбачається. що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, після його смерті до Першої нотаріальної контори звернулась з заявою про прийняття спадщини 29.03.2014р. ОСОБА_2 (а.с.53), де вона зазначила що померлий також не оформив спадщину після смерті батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та мати ОСОБА_10 померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, які були зареєстровані та проживали за адресою АДРЕСА_1 При цьому ОСОБА_2 зазначила що окрім неї спадкоємців , передбачених законом та пережившої дружини немає.

Аналогічну заяву вона також подавала 06.09.2011р.(а.с.78), та 05.12.2009р. (а.с.90).

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач приховала від державного нотаріуса відомості про наявність у померлого спадкоємця першої черги -сина, тобто позивача.

05.12.2011р. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з 620/3000 частин квартир АДРЕСА_1 яка в цілому складається з семі кімнат, заг. пл..297,2 кв.м.,в тому числі житл. пл..180,2 кв.м.(а.с.108). яке посвідчено державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Шатіловою О.В.

Згідно технічного паспорту виданого03.02.2011р. спірна частина спадкового майна складається з 2-х житлових кімнат, житл. пл..23.3 КВ.М. ТА 30,62 кв.м. (а.с.104-105).

Згідно відповіді державного нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Шатілової О.В. від 02.07.2014р. ОСОБА_1 вбачається. що ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса з заявою від 02.07.2014р.про прийняття спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 отримано спадкоємцем, а ним пропущений строк для прийняття спадщини згідно ст..1270 ЦК України, у зв'язку з чим це може вирішити суд. (а.с.112).

Як вбачається з зібраних судом матеріалів та пояснень, позивач не мав можливості подати у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщину у зв'язку з тим, що взагалі не знав про смерть батька, тобто з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, факт прийняття спадщини пов'язано з поданням до нотаріальної контори заяви про її прийняття. Шестимісячний строк для подання такої заяви встановлено ст. 1270 ЦК, а порядок оформлення права на спадщину - главою 89 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Пунктом 3 статті 213 ЦПК України передбачено, що суд має повно та всебічно з'ясувати обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК установлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що причини, що перешкоджали позивачам своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини, є поважними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК, відповідно до якої обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, позивач довів повністю.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3, тобто ближчого ступеня споріднення ніж ОСОБА_2, яка є спадкоємцем другої черги, суд вважає що позивач має право на подачу заяви до нотаріуса про прийняття спадщини і позов є обґрунтований та такий що підлягає задоволенню..

Згідно зі ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення

Керуючись статтями 15,16, 251,1258,1261,1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 3,10, 11,15, 60, 62, 169, 197, 208,209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору-Перша Одеська нотаріальна контора про поновлення строку і про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити причини пропуску строку ОСОБА_1 для прийняття спадщину після смерті батька ОСОБА_3 поважними.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк протягом двох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, який розраховувати з дня набрання рішення законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України .

Суддя: Домусчі Л.В.

19.03.2015