Постанова № 43325583, 13.03.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2911/14-а

Провадження № 2-а/522/157/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2015 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі судового засідання - Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову Державної екологічної інспекції в Одеській області про накладення адміністративного стягнення № 002288 від 04.12.2013.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав просив у його задоволення відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що Державною екологічною інспекцією в Одеській області у період з 14.11.2013 по 04.12.2013 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Параміра».

Відповідно до п.1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єкті господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Під час перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, що на підприємстві в процесі господарської діяльності утворюються наступні види відходів: тверді побутові відходи; відходи від оргтехніки; відпрацьовані люмінесцентні лампи.

Дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів на підприємстві відсутній. Журнал первинного обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ не ведеться. Не облаштовані місця для тимчасового зберігання відходів. Договори на вивезення твердих побутових відходів, люмінесцентних ламп не укладено. Не розроблена інвентаризація відходів.

Відповідно до п. 7.1 Договору оренди № 011112 від 01.11.2012, укладеного між ПАТ «Медлабортехніка» та ТОВ «Парамірою», Орендар зобов'язується утримувати Приміщення та вести свою діяльність відповідно до правил пожежної, виробничої та технічної безпеки, санітарно-гігієнічними нормами, нормами охорони навколишнього середовища та нести повну відповідальність за їх дотримання.

Суд не приймає посилання позивача на те, що люмінесцентні лампи є власністю орендодавця, тобто ПАТ «Медлабортехніка», оскільки, відповідно акту приймання - передачі нежитлового приміщення від 01.11.2012 в орендованому приміщенні відсутнє майно, яке належить ПАТ «Медлабортехніка». Також відповідно до Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, як Додатка № 2 до договору № 011112 від 01.11.2012, ПАТ «Медлабортехніка» належить лише кабель, що живить орендоване приміщення.

Стаття 1 Закону України «Про відходи» дає визначення основних термінів:

- відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

- небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

- виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

- зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Статтею 1 Закону України «Про відходи» також визначено, що побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонті, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1.3 ч. 2.1 ДсанПіН 2.2.7.029-99 відходи І класу небезпеки до яких належать люмінесцентні лампи, зберігають у герметичній тарі (сталеві бочки, контейнери). У мірі наповнення, тару з відходами закривають герметично стальною кришкою, при необхідності заварюють електрогазозварюванням.

Згідно п. 2.1.7 ч. 2.1 ДсанПіН 2.2.7.029-99 на підприємствах, де утворюються відходи, повинні бути розроблені, узгодженні з місцевими органами самоврядування, державної санітарно-епідеміологічної служби та екологічної безпеки і затвердженні інструкції стосовно видалення і способу знешкодження токсичних промислових відходів.

Відпрацьовані люмінесцентні лампи відносяться до І класу небезпеки і повинні зберігатись у герметичній тарі, однак під час проведення перевірки не надано а ні договорів на утилізацію відпрацьованих люмінесцентних ламп, а ні договорів на вивезення твердих побутових відходів.

Статтею 17 ЗУ «Про відходи» встановлено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відході.

Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Таким чином, відпрацьовані люмінесцентні лампи, що використовувалися в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових приміщеннях, є небезпечними відходами, які є складовою побутових відходів та визначаються чинним законодавством як небезпечні відходи у складі побутових відходів.

У своєму позові позивач зазначає, що зазначені люмінесцентні лампи використовуються ТОВ «Параміра» під час ведення господарської діяльності шляхом освітлення приміщення.

Таким чином, ТОВ «Параміра» є виробником відходів, тобто воно є юридичною особою, діяльність якої призводить до утворення відходів. Однак, під час проведення перевірки ТОВ «Параміра» було встановлено відсутність місць для тимчасового зберігання даного класу відходів.

Статтею 283 КпАП України передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган ( посадова особа ) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу ( посадової особи ), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняти по справі рішення.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 100, 159-164, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити в повному обсязі.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

13.03.2015