Рішення № 43325385, 11.03.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 493/826/13-ц

Провадження № 2/505/58/2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2015 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Вергопуло А.К.,

при секретарі - Чебан О. Г.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника органу опіки та піклування - Герасименко Н. І.,

прокурора - Курганського С. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання згоди на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу батька (треті особи - орган опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області, орган опіки та піклування Балтської районної державної адміністрації Одеської області, за участю прокурора Балтського районного Одеської області),-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання згоди на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу батька, стверджуючи, що з 2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з яким мають спільного малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з позивачкою. Позивачка має бажання тимчасово виїжджати з дитиною за кордон. Для виїзду дитини за кордон необхідно мати нотаріальний дозвіл відповідача, однак відповідач ухиляється від надання такого дозволу.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, стверджував, що позивачка без його дозволу вивозить сина до Придністровської Молдавської Республіки й позбавляє його права приймати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Представник органу опіки та піклування Балтської районної державної адміністрації Одеської областіГерасименко Н. І. та прокурор Балтського районного Одеської областіКурганський С. Г. заперечували проти надання згоди на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька, оскільки це унеможливить спілкування батька з дитиною, участь батька у вихованні та матеріальній підтримці дитини.

Представник органу опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області у судове засідання не з'явився, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18 травня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №36.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У липні 2013 року ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 про надання згоди на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу батька, посилаючись на те, що вона не має змоги вивозити сина на відпочинок, оздоровлення та навчання за межі України, оскільки відповідач не надає на це згоду, чим порушує права дитини.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив зобов'язати ОСОБА_1 повернути дитину на постійне місце проживання до України, зобов'язати її не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною та вихованні, визначити часи побачення з сином з 9-00 год. до 18-00 год. тричі на тиждень, у святкові дні та на день народження дитини.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року обидва позови ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, шлюб, зареєстрований 18 травня 2010 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано; надано дозвіл неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на багаторазові тимчасові виїзди за межі України до досягнення ним 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі матері ОСОБА_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, а також у супроводі інших осіб, уповноважених матір'ю ОСОБА_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2; надано дозвіл ОСОБА_1 на оформлення та виготовлення проїзних документів на право на багаторазові тимчасові виїзди за межі України її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі матері ОСОБА_1, а також у супроводі інших осіб, уповноважених матір'ю дитини ОСОБА_1 без дозволу та супроводу батька ОСОБА_2

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, в абз. 5 резолютивної частини рішення слова «в повному обсязі» замінено на «частково»; абз. 6 резолютивної частини викладено в такій редакції: «Надати дозвіл ОСОБА_1 на багаторазові тимчасові виїзди за межі України разом із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення останнім 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, у супроводі матері ОСОБА_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2.»; із абз. 7 виключено слова «а також у супроводі інших осіб, уповноважених матір'ю ОСОБА_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2.». У решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2014 року рішення Балтського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2014 року в частині вимог про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, Постановою КМУ ВІД 27.01.1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).

Правила перетинання державного кордону громадянами України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 із змінами та доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16 річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18 річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16 річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено, зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 річного віку, у супроводі одного з батьків або в супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою здійснюється:

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: коли другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, і він відсутній у пункті пропуску; коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16 річного віку,або проїзному документі є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном;

3) у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій:

- свідоцтва про смерть другого з батьків;

- рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

- рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

- рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

- рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16 річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

- довідки про народження дитини, виданої ВДВС із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої ст.135 СК України (під час виїзду за кордон у супроводі одинокої матері).

Таким чином, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Разом з тим, позивачкою не надано жодного доказу, який би підтверджував необхідність виїзду дитини за кордон, не вказано мети такого виїзду та конкретний час.

За твердженнями позивачки підставою необхідності виїзду за кордон з дитиною є те, що вона проживає та працює у Придністровській Молдавській Республіці, там знаходяться її батьки, дитина ходить там у садок.

Проте суд не приймає до уваги казані твердження позивачки, оскільки вони нічим не підтверджені, крім того ОСОБА_1 зареєстрована разом з дитиною у с. Пужайкове Балтського району Одеської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статей 141,157 Сімейного кодексу України батько та мати рівні у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей, незалежно від перебування їх у шлюбі.

Суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування Балтської районної державної адміністрації Одеської області №01-31/564 від 10 березня 2015 року, згідно якого надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за кордон без згоди батька суперечить нормам матеріального права, які визначають рівність прав та обов'язків батьків відносно виховання дітей, і фактично позбавляють батька можливості брати участь у вихованні сина та можливості спілкування з нею.

У відповідності із статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що дитина зареєстрована та проживає у с. Пужайкове Балтського району Одеської області, позивачкою не доведено необхідності виїзду дитини за кордон, приймаючи до уваги заперечення проти позову прокурора та органу опіки та піклування, суд з метою захисту інтересів дитини приходить до висновку, що позов необґрунтований, безпідставний, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за кордон до досягнення нею шістнадцятирічного віку та без згоди одного із батьків, суперечить вищевказаним нормам матеріального права, змісту положень ст.ст. 141, 157 СК України, які визначають рівність прав і обов'язків батьків відносно виховання дитини.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання згоди на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу батька відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя -