Вирок № 43324861, 27.03.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

27.03.2015

Справа № 1-кп/489/14/2015 р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого Захарченка Д.В.

при секретарях Ляшик С.В., Титовій Т.Е.

за участю прокурорів Манюти В.А., Касьяненко Т.М.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Велика Олександрівка, Херсонської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, має на утримані двох неповнолітніх дітей, не працюючої, не судимої, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2012 р., ОСОБА_4, маючи намір на заволодіння чужим майном, діючи на підставі доручення від 09.02.2012 р. від імені ОСОБА_5, уклала договір купівлі-продажу належної ОСОБА_5 на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_2, з ОСОБА_6 отримавши від останньої грошові кошти в сумі 121 000 грн., які зобов'язана була передати потерпілій, та зловживаючи довірою потерпілої, заволоділа вказаним грошовими коштами, заподіявши потерпілій значну матеріальну шкоду.

Суд визнає ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.190 ч.2 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Вина обвинуваченої доведена дослідженими судом доказами.

Обвинувачена визнала себе винною і показала, що в 2011 році познайомилися зі ОСОБА_5, яка тяжко хворіла на онкологічне захворювання та за якою вона почала доглядати. ОСОБА_5 просила продати її квартиру та відправити її на лікування, на яке витратити гроші виручені від продажу квартири. При цьому, вона у лютому 2012 року надала їй довіреність на продаж квартири. 19.03.2012 р. вона представившись тіткою ОСОБА_5 продала ОСОБА_6 її квартиру, яку оцінили у 120 000 грн. та заволоділа вказаними грошима. Згодом ОСОБА_5 померла. У вчиненому кається.

Потерпіла ОСОБА_1 показала, що ОСОБА_5, яка приходилась їй тіткою проживала у належній їй квартирі АДРЕСА_2, та у 2011-2012 роках хворіла на онкологічне захворювання. Вона разом з сусідкою доглядали за нею. Кожен день до смерті на протязі останнього місяця, вона бачила ОСОБА_5, яка не висловлювала намірів продати квартиру. У квітні 2012 р. їй стало відомо, що квартира продана, а особисті документи ОСОБА_5 та документи на квартиру зникли. При цьому, ОСОБА_5 повідомила, що віддала документи якісь жінці.

Свідок ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_5, яка є її двоюрідною сестрою проживала у належній їй квартирі АДРЕСА_2, та у 2011-2012 роках хворіла на онкологічне захворювання і хотіла звернутися до знахарів. Вона разом з матір'ю доглядала її. У квітні 2012 р. їй стало відомо, що квартира продана, а ОСОБА_5 повідомила, що віддала документи на квартиру жінці на ім'я ОСОБА_7, та їй відомо, що довіреність на продаж квартири ОСОБА_5 нікому не давала. Останній раз бачила ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, за день до її смерті.

Свідок ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_5, яка була їй двоюрідною сестрою, проживала за адресою: АДРЕСА_2, та з 2011 року хворіла на онкологічне захворювання. У квітні 2012 року, квартира ОСОБА_5 була продана шахрайським шляхом, при цьому ОСОБА_5 повідомила, що документи на квартиру віддала якісь знахарці, але довіреність на продаж квартири нікому не давала. Останні місяці до смерті за ОСОБА_5 доглядала вона, її мати та сусідка ОСОБА_8.

На досудовому розслідуванні, 24.04.2012 р., будучи допитаною в якості потерпілої, ОСОБА_5 показала, що маючи проблеми зі здоров'ям познайомилася із знахаркою на ім'я ОСОБА_7, яка на початку березня 2012 року, знаходячись у неї вдома, під приводом здійснення обряду з її особистими документами та документами на квартиру, шахрайським шляхом заволоділа ними. Після цього вона лікувалась у лікарні і в квітні 2012 року від родичів дізналася, що квартира продана, чим їй була заподіяна шкода в розмірі 320 000 грн. При цьому, вона до нотаріуса не зверталася і будь-які документи не підписувала.

Свідок ОСОБА_11 показав, що ОСОБА_5 була його сусідкою по під'їзду. За рік до її смерті з нею спілкувалася його матір. Йому невідомо, що ОСОБА_5 доглядали. Обвинувачену в квартирі ОСОБА_5 він не бачив.

Свідок ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_5 була його знайомою та сусідкою, з якою він постійно спілкувався. У ОСОБА_5 було онкологічне захворювання, вона померла у квітні 2012 року. Йому відомо, що вона нікому не збиралась продавати квартиру. Проте повідомила, що познайомилась з ясновидицею та в неї зникли документи. Обвинуваченої він у ОСОБА_5 не бачив.

Свідок ОСОБА_13 показала, що до неї, як до приватного нотаріуса, 09.02.2012 р. звернулася ОСОБА_5, щоб посвідчити довіреність на ім'я ОСОБА_4 на продаж квартири АДРЕСА_2, була у хворобливому стані, проте у тверезій пам'яті. Вона переконалась у намірі і добровільності посвідчення цієї довіренності.

Свідок ОСОБА_14 показала, що вона як помічник нотаріуса ОСОБА_13 була присутня при посвідченні довіреності на продаж квартири ОСОБА_5, в присутності самої ОСОБА_5, якій роз'яснювались наслідки посвідчення довіреності.

Згідно довіреністі № 130 від 09.02.2012 р., ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_4 продати належну їй квартиру АДРЕСА_2.

Згідно договору купівлі-продажу від 19.03.2012 року, ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_5, продала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 за 121 000 грн.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Оцінюючи досліджені докази та приходячи до висновку про визнання ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, суд приймає до уваги, що відповідно до вимог ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, зміни або висунення додаткового обвинувачення прокурором чи зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, з метою покращення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

При цьому, обвинувачена визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, іншими дослідженими доказами доведено, що продаючи квартиру ОСОБА_5 обвинувачена діяла на підставі довіреності від її імені, що нічим не спростовано, як і обставини продажу вказаної квартири за ціну вказану у договорі купівлі-продажу, а так і обставини заволодіння вказаними грошовими коштами обвинуваченою.

Враховуючи вказане, а також вимоги ст.337 КПК України, суд позбавлений можливості вийти за межі обвинувачення і встановлювати будь-які інші обставини, що не встановлені висунутим обвинуваченням, як то обставини невідповідності підписів та записів від імені ОСОБА_5 на довіреності № 130 від 09.02.2912 р., відповідно до висновку експерта № 861 від 27.06.2012 р.

Суд також позбавлений можливості встановлювати інші обставини заподіяння шкоди у більшому розмірі або у іншій спосіб, з врахуванням інших доказів досліджених судом, зокрема висновку експерта № 6 від 11.02.2015 р., щодо ринкової вартості квартири АДРЕСА_2, що проведений, на виконання висновків і мотивів суду апеляційної інстанції, якою скасовано попередній вирок у вказаному кримінальному провадженні, оскільки обставини, які встановлені вказаними доказами знаходяться поза межами пред'явленого обвинувачення, що визнається обвинуваченою ОСОБА_4, або оцінювати такі обставини не виходячи за межі обвинувачення.

Крім того, висновки експерта, щодо вартості квартири потерпілої, не спростовують обставин заволодіння обвинуваченою грошовими коштами отриманими внаслідок продажу квартири, сума яких зазначена у договорі-купівлі продажу.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченою вчинено злочин середньої тяжкості, розмір заподіяної шкоди, особу обвинуваченої, яка не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров'я, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання та з метою виправлення обвинуваченої і запобігання вчинення нею нових злочинів, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченої, усвідомлення нею протиправності своїх дій, суд вважає можливим звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Керуючись ст.374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, з'являтися для реєстрації та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_2, - скасувати

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: