Постанова № 43319737, 25.03.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7671/14-а

Провадження № 2-а/638/89/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Зміївської О.Ю.

з участю позивача ОСОБА_2

з участю представника відповідача Маматказіна К.О., Медведєва С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, Начальника Головного Управління ПФУ в Харківській області, про визнання дій та рішення незаконними, та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, прокуратури Дзержинського району м. Харкова, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про незаконну невиплату пенсії за період з 2006 року по 2013 рік і нанесення значної матеріальної та моральної шкоди Управлінням пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова; про відміну принижуючого, незаконного, необ'єктивного, безпідставного, надуманого, підтасованого, сфабрикованого на завідомо неправдивих даних рішення прокуратури Дзержинського району м. Харкова від 15.07.2012 року, яким прокуратура покриває незаконні, злочинні дії Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова; про часткову відміну рішення від 05.11.2013 року начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М., який не оцінив у сукупності надані письмові докази і обмежився необ'єктивною,частковою виплатою пенсії позивачу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 1995 році їй була призначена пенсія за віком («пенсія по старості за неповний робочий стаж»). У зв'язку з тим, що позивач хворіла, їй порадили перевести пенсію на ощадну книжку в ощадну касу, що знаходиться у поштовому відділені №058 у домі по вулиці Данилевського. 10 січня 2012 року позивач отримала грошові коти у сумі 2200 гривень. Наступного разу у касі їй сказали, що грошей більше немає, причин вони не знають і порадили звернутись в Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі, де на запитання про причину невиплати пенсії, інформатор та бухгалтер сказали, що це технічна помилка та необхідно написати заяву на ім'я начальника управління.

05.07.2012 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до начальника пенсійного фонду з проханням виправити помилку та виплатити їй пенсію. Коли позивач прийшла додому та побачила, що у заяві не указала місяць звернення, то повернулась до управління, щоб виправити це. Однак працівник управління обурилась, і ОСОБА_2 звернулась зі скаргою на її дії до прокуратури Дзержинського району м. Харкова.

Також у скарзі, адресованій прокуратурі Дзержинського району м. Харкова, ОСОБА_2 просила розслідувати обставини, при яких ПФУ позбавляє її пенсії за період з 2006 року по 2012 рік, заподіюючи їй таким чином матеріальну та моральну шкоду, зобов'язати ПФУ виплачувати їй пенсію, зобов'язати ПФУ видати їй довідки про розмір пенсії за період з 2006 року по 2012 рік та виплатити за цей період пенсію, а також стягнути з ПФУ значну матеріальну та моральну шкоду у розмірі 300 000 грн. Проте прокуратура Дзержинського району м. Харкова відповіла, що ПФУ надіслав їй повідомлення про необхідність надання нової заяви, а у разі ненадання такої заяви пенсія буде переведена відповідно до «Порядку». ОСОБА_2 вважає, що в ПФУ не було підстав для надіслання повідомлення, а також немає підтвердження про отримання такого повідомлення. Також ОСОБА_2 не згодна з твердженням прокуратури про те, що оскільки трудова книжка знаходиться у неї, вона не надала підтвердження того, що не отримує пенсію у Російській Федерації. Проте, як зазначає позивач, ніхто і не вимагав таких документів, хоча вона і надавала їх, проте їй повернули. Також підтвердженням того, що позивач не отримувала пенсію в Російській Федерації, є наявність її пенсійної справи в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі на момент перевірки її заяви прокуратурою. Позивач наголошує, що ніколи не отримувала пенсію в Російській Федерації, так як основним документом для її оформлення є пенсійна справа пенсіонера. Таким чином, на думку ОСОБА_2, прокуратура та Пенсійний фонд України діяли незаконно, позбавили її засобів для існування, що примусило позивача звернутись за призначенням пенсії в Пенсійний фонд Російської Федерації.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити адміністративний позов, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі зробити перерахунок пенсії за період з травня 2006 року по вересень 2013 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі провести індексацію пенсії у відповідності із 2014 роком; стягнути з Пенсійного фонду України з травня 2006 року по вересень 2013 року пенсію; стягнути з Пенсійного фонду України нанесену їй значну матеріальну і моральну шкоду у розмірі 500000 гривень; всі гроші перерахувати на ощадкнижку; відмінити принижуюче, незаконне, безпідставне, підтасоване, сфабриковане на завідомо неправдивих даних рішення прокуратури Дзержинського району м. Харкова від 15.07.2012 року; частково відмінити рішення начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. від 05.11.2013 року.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі у зв'язку з їх безпідсавністю та необгрунтованістю, надали до суду заперечення, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши доводи позивача, представника відповідача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова з 26.11.1995 року по 30.09.2013 року та отримувала пенсію за віком при неповному стажі згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії ОСОБА_2 проводилося через філію ХОУ АТ «Державний ощадний банк» №179. Відповідно до даних філії ХОУ АТ «Державний ощадний банк» №179 пенсію ОСОБА_2 отримувала за довіреністю з 15.02.2005 року.

Відповідно до пункту 14 Порядку «Про заходи щодо використання статі 3 Указу Президента України від 04 липня 1998 року №734» (з наступними змінами), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року за №1596, якщо суми пенсій одержується за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більше як один уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду України не пізніше 28 числа місяця у якому виникли такі обставини, а одержувач пенсії подати нову заяву до органу Пенсійного фонду України. У разі невиконання одержувачем пенсій цієї умови орган Пенсійного фонду України припиняє перерахування на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова було надіслано 27.03.2006 року лист на адресу ОСОБА_2 про надання паспорту та заяви на Ощадбанк та в разі ненадання документів пенсію буде переведено до поштового відділення, відповідно до Порядку. Оскільки ОСОБА_2 не з'явилася до Управління та не надала заяву про перерахування пенсії до банку, то з червня 2006 року виплату пенсії було переведено до поштового відділення №58, де пенсія не отримувалася.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд.

Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 2007 року.

Поновлення виплати здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом десяти днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_2 07.11.2011 року надіслала заяву про поновлення виплати пенсії та надала повідомлення про проживання без громадянства на території Російської Федерації, «вид на жительство инностранного гражданина» за НОМЕР_1 в Російській Федерації та паспорту громадянина України з реєстрацією АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за дванадцять місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

ОСОБА_2 було виплачено неотриману суму пенсії згідно із вищевказаним законом.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників угоди та членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають.

У ОСОБА_2 наявне «вид на жительство» в Російській Федерації та трудова книжка знаходиться у неї на руках, це дає їй право призначити та отримати пенсію та території Російської Федерації. При наданні особистої заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 було запропоновано надати трудову книжку, довідку про те, що вона покинула територію Російської Федерації та знята з обліку, та що не призначала та не отримувала пенсію в Російської Федерації. Дані документи ОСОБА_2 не були надані до управління.

03 вересня 2013 року на адресу Управління надійшов запит пенсійної справи ОСОБА_2 з Державної установи - Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації №2 по місту Москва та Московській області та інформація про призначення пенсії. Головне управління Пенсійного фонду Російської Федерації №2 листом за №202-НК/11906 від 02.08.2013 року повідомило, що ОСОБА_2 звернулася до них із заявою про призначення пенсії по старості, згідно статті 7, 14 Федерального Закону «Про трудові пенсії в Російської Федерації» №173-ФЗ від 17.12.2001 року. При зверненні ОСОБА_2 у якості документа, що посвідчує особу, надала до уповноважених органів Російської Федерації «вид на жительство с регистрацией по адресу: АДРЕСА_2, дата регистрации 24.05.2007 г.». Також повідомлено, що ОСОБА_2 до дати звернення до Управління №5 будь-якого виду пенсії не отримувала, в архівній базі пенсійних справ Управління не перебуває.

У листі №202-НК/11626 від 31.07.2013 року Головне управління Пенсійного фонду Російської Федерації №2 звернулося до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова з проханням надіслати на територію Російської Федерації пенсійну справу ОСОБА_2 із довідкою-атестатом про припинення виплати пенсії на території України.

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова 11.09.2013 року направило пенсійну справу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Державної установи - Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації №2 по місту Москва та Московській області у зв'язку з її переїздом на постійне місце проживання на територію Російської Федерації.

На даний час позивач перебуває на обліку та отримує пенсію від уповноважених органів на території Російської Федерації, а управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова виконало зобов'язання щодо призупинення, поновлення та направлення пенсійної справи на територію Російської Федерації відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 11, 71, 86, 159-163 КАС України, ст. 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, Начальника Головного Управління ПФУ в Харківській області, про визнання дій та рішення незаконними, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: