Рішення № 43319708, 23.01.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15968/13-ц

2/638/234/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 рокуДзержинський районний суд м.Харкова

у складі - головуючого - судді - Наумової С.М.

секретаря - Бєділо Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» до ОСОБА_1 про визнання права власності на приміщення , розташоване за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 43,1 кв.м., виселення ОСОБА_2 та інших осіб з квартири АДРЕСА_1 та зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» про визнання добросовісним набувачем , залишення у власності майна та зняття всіх обмежень щодо володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,1 м.кв. та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовує наявністю права власності у ТОВ «Титан» на підставі доданих до матеріалів справи копій документів та вибуття з власності ТОВ «Титан» без його волі з порушенням встановленого законодавством порядку.

Представником відповідача подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд відмовити в задоволенні первісного позову, визнати ОСОБА_3 добросовісним набувачем спірної квартири, залишити квартиру в його власності та зняти всі обмеження, щодо володіння, користування та розпорядження спірною квартирою.

Позовні вимоги обґрунтовує виникненням права власності у ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотовим С.Д.

В судовому засіданні представник позивача по основному позову та представник відповідача по зустрічному позову підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача по основному позову та представник позивача по зустрічному позову просив в задоволенні основного позову відмовити та задовольнити зустрічну позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, вислухавши свідка ОСОБА_5 прийшов до наступного.

Судом встановлено.

29.10.1999 року, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 17.07.1997 року за реєстром НОМЕР_3, зареєстрованого в Харківському міському БТІ 17.07.1997 року в реєстрову книгу за НОМЕР_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були власниками житлової квартири, загальною площею 43,1 м.кв., розташованої за адресою АДРЕСА_1, продали її ОСОБА_5 на підставі Договіру купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Біккінеєвою І.А., зареєстрованому в реєстрі за НОМЕР_5.

Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_5 в КП «Харківське міське БТІ» 22.02.2000 року за реєстровим НОМЕР_4

26.04.2000 року, відповідно до Додаткової угоди № 1, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О., до засновницького договору ТОВ «ТИТАН», зареєстрованого 27.09.1999 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Канавец С.В. за рег. № 584, ОСОБА_5 передав зазначену квартиру ТОВ «ТИТАН» в якості вкладу до статутного фонду.

Відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.06.2001 року на підставі Розпорядження Харківського міського голови від 19.06.2001 року за № 1086, ТОВ «ТИТАН» стало власником житлової квартири, загальною площею 43,1 м.кв. розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Право власності ТОВ «ТИТАН» на приміщення зареєстроване КП «Харківське міське БТІ», про що вчинений запис в реєстрову книгу НОМЕР_4 від 25.06.2001 року.

17.08.2001 року, рішенням Харківської міської ради №1468 від «Про переведення квартири №1 розташованої в жилому будинку по АДРЕСА_1 в нежиле приміщення та надання дозволу ТОВ «ТИТАН» на проектування та реконструкцію під магазин непродовольчих товарів», зазначена квартира була переведена в нежитлове приміщення та ТОВ «ТИТАН» отримало дозвіл на його реконструкцію та проектування під магазин непродовольчих товарів.

10.10.2005 року на підставі рішення ХХХV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27.04.2005 року №78/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» ТОВ «ТИТАН» було укладено договір оренди землі площею 0,0152 га яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Незважаючи на це, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Клопотовим С.Д. до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно були внесені відомості про те, що відповідно Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Клопотовим С.Д., укладеного між ОСОБА_13 (і.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2), право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1.

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, має право власник цього майна.

Згідно довідки №797-11122013/63060 від 17.12.2013р. Управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України в Харківській області, встановлена дата смерті ОСОБА_14, яка відбулася до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, на момент укладення Договору купівлі-продажу квартири від 03.09.2013р., «продавець» квартири ОСОБА_14 не міг вчинити правочин.

Згідно листа КП «Харківське Міське БТІ» №1976/3 від 30.12.2013р. на адресу начальника відділення СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Мельник І.В., немає відомостей щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_14 Технічний паспорт на його ім'я також не виготовлявся.

Згідно наданої до матеріалів справи КП «Харківське Міське БТІ» копії інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1, вбачається що ОСОБА_1 до КП «Харківське Міське БТІ» за виготовленням Технічного паспорту від 19.09.2013 року на цю квартиру не звертався, техніка ОСОБА_16 в КП «Харківське Міське БТІ» не має.

Походження Технічного паспорту від 19.09.2013 року на ім'я ОСОБА_1, копія якого надана до матеріалів справи, не встановлено, представник відповідача за первісним позовом пояснень з цього питання надати не зміг.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Також, згідно ст. 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Згідно ст. 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб її учасників або їх уповноважених представників.

Відповідно ст. 43 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Глави 3 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5від 22.02.2012 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за №282/20595, при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно ст. 44 Закону України «Про нотаріат» під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону.

Також, згідно ст. 55 Закону України «Про нотаріат» та п. 1.1. Глави 2 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, правочини щодо відчуження майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Відповідно п. 1.2. Глави 2 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

Окрім того, відповідно до листа Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції № 4272/04-02-14/04-042661 від 30.12.2013 року, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Клопотовим С.Д., в порушення п. 22 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України № 703 від 22 червня 2011 р.

Таким чином, посвідчення приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Клопотовим С.Д. Договору купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 03.09.2013р., відбулося з порушенням ст.ст. 5, 43, 44, 54, 55 Закону України «Про нотаріат», ст. 203 Цивільного кодексу України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, Договір купівлі-продажу квартири від 03.09.2013р., укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотовим С.Д. та зареєстрований в реєстрі за №1156, є таким, що не відповідає закону.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Частина 1 ст. 236 ЦК України передбачає, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституція України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» до ОСОБА_1 про визнання права власності підлягає задоволенню, а зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» про визнання добросовісним набувачем, залишення у власності майна та зняття всіх обмежень щодо володіння, користування та розпорядження залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 203, 215, 236, 319, 391 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» - задовольнити.

Визнати право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,1 кв.м. за ТОВ «Титан», виселити ОСОБА_2 та інших осіб з квартири АДРЕСА_1

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» про визнання добросовісним набувачем, залишення у власності майна та зняття всіх обмежень щодо володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою АДРЕСА_1 - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя С.М. Наумова.