Рішення № 43319432, 24.03.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/29/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько К. М.

Категорія - спори, що виникають із договорів найму(оренди)

Доповідач Сукач Т. О.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.03.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Сукач Т.О.

суддів - Бубличенко В.П.

Мурашка С.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського товариства «Червона калина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою приватного сільськогосподарського товариства «Червона калина» на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2014 року і

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року адвокат Заболотній Павло Леонідович в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського товариства «Червона калина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначав, що згідно державного акта про право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 28 травня 2002 року Новгородківською райдержадміністрацією, позивачка є власником земельної ділянки площею 8,68 га , що розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. У 2008 році позивачка уклала з відповідачем договір оренди зазначеної земельної ділянки на 5 років до 2013 року. Після підписання всіх трьох примірників договору представник відповідача їх забрав для проведення державної реєстрації цього договору. Примірник договору ОСОБА_3 наданий не був. У жовтні 2013 року позивачка звернулася до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, але їй було повідомлено, з тих підстав, що договір оренди укладено на 10 років. Отримавши у відділі Держземагенства у Новгородківському районі копію договору оренди земельної ділянки, позивачка виявила, що підпис у договорі не її.

Посилаючись на зазначені обставини та те, що ОСОБА_3 нікого не уповноважувала підписувати договір оренди земельної ділянки від її імені, ст.ст. 203,207, 237 ЦК України представник позивачки просив визнати спірний договір недійсним.

Рішенням Новгородківського районного суду від 27 серпня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПСП «Червона калина», зареєстрований за НОМЕР_2. Стягнуто з ПСП «Червона калина» на користь ОСОБА_3 229,40 грн. судового збору, 944,64 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи та 1 000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ПСП «Червона калина», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема зазначає, що суд прийняв як беззаперечний доказ у справі висновок судової почеркознавчої експертизи і не врахував, що цей висновок суперечить матеріалам справи. Також суд не взяв до уваги та не дав належної оцінки тим обставинам, що позивачка отримувала орендну плату, сама вказувала на те, що договір оренди земельної ділянки вона підписувала, але на 5 років, а не на 10 років.

Представник ПСП «Червона калина» 24.03.2015 року в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення йому поштового відправлення із судовою повісткою, причину неявки не повідомив. Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності представника відповідача..

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПСП «Червона калина» Бойчика В.С., даних у попередніх судових засіданнях, який підтримував доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За положеннями ч.1 ст.14 вказаного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації (ст.18 Закону України «Про оренду землі»).

Частина перша статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір оренди землі може бути визнано у судовому порядку недійсним з підстав, передбачених ст.215 ЦК України, ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК на момент вчинення правочину.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 28 травня 2002 року Новгородківською райдержадміністрацією № 7048 , ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 8,68 га, що розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

01.10.2008 року між ОСОБА_3 та ПСП «Червона калина» у письмовій формі строком на 10 років укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Цей договір зареєстровано у Новгородківському відділенні Кіровоградської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру», про що в Державному реєстрі вчинено запис від 24 жовтня 2008 року за НОМЕР_2 (а.с.62-65).

Ухвалюючи рішення про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд виходив з того, що договір підписаний не ОСОБА_3, а іншою особою, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 457 від 16.07.2014 року, в якому вказано, що підпис в договорі оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року, зареєстрованому 24 жовтня 2008 року за НОМЕР_2 у Новгородківському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», графа «орендодавець» - виконаний не самою ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.92-93).

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам та матеріалам справи.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належну оцінку доказам у справі, є обґрунтованими.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі (ч.7 ст.147 ЦПК).

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (із змінами) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, цифрових записів і підпису.

Пунктами 2 та 3 вказаних науково-методичних рекомендацій передбачено, що для проведення досліджень суддя повинен надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (підпису) особи, яка ідентифікується.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи суддя повинен пред'явити їх особі, яка ідентифікується, а потім позначити кожний зразок, тобто вказати, що це вільний зразок підпису певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (від'їзд виконавця,тощо), як зразки слід надавати документа або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, відносно якої ставиться питання ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заява на отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, та ін..

Як свідчать матеріали справи, позивачка не брала участі у її розгляді.

Суд призначив за письмовим клопотанням представника позивачки судову почеркознавчу експертизу і для дослідження експертові направив матеріали цивільної справи (а.с.44, 73-74).

В матеріалах справи є зразки підписів ОСОБА_3, які суддею не посвідчені та не були відібрані у судовому засіданні, а надані суду представником позивачки адвокатом Заболотнім П.Л. (а.с.45-50).

Згідно п.1.10 науково-методичних рекомендацій при вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному. При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що спірний договір оренди земельної ділянки від імені позивачки підписаний штриховим підписом, а підписи, що були надані експерту для порівняння, є буквеними.

В порушення вимог п.2, п.3 науково-методичних рекомендацій для проведення дослідження експертові вільні, умовно-вільні зразки почерку позивачки, що є найбільш схожим на підпис, що повинен досліджуватися експертом представник позивачки не надав. Експериментальних зразків почерку, що є найбільш схожим на підпис, що повинен досліджуватися експертом, суд у судовому засіданні у позивачки не відбирав і експерту вони не надавалися.

У висновку судової почеркознавчої експертизи відсутні дані про те, який порівняльний матеріал був наданий судом для дослідження, на якому документі є достовірний підпис ОСОБА_3, з яким необхідно порівнювати підпис, виконаний в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки.

В дослідницькій частині експертного висновку є відомості про те, що досліджуваний підпис (штриховий) експертом порівнювався із зразками підпису позивачки, що є у матеріалах справи ( буквеним).

В порушення вимог ст.212 ЦПК України, суд не дав оцінку висновку експертизи щодо його обґрунтованості та узгодженості з іншими матеріалами справи.

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно прийняв висновок експертизи як належний доказ у справі.

Під час перевірки справи у апеляційному порядку, позивачка пояснювала, що вона крім буквеного підпису використовує і штриховий, та підтвердила, що у договорі оренди земельної ділянки від 25.07.2003 року і у відомості на видачу пшениці пайщикам ПСП «Червона калина» від 13.08.2012 року (а.с157,158) підписи (які є штриховими) виконані нею.

За клопотанням представника ПСП «Червона калина» з огляду на те, що він не брав участі у суді першої інстанції, а тому був позбавлений надати документи з підписом позивачки для проведення експертизи, ухвалою апеляційного суду від 24.10.2014 року було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Науково - криміналістичного центру при УМВС України в Кіровоградській області (а.с.135-136).

За клопотанням судового експерта позивачці було запропоновано додатково надати вільні зразки підписів та почерку, що максимально наближені за часом виконання до досліджуваних підписів за 2008, 2011 та 2013 роки по 5 штук кожного року. Таких підписів позивачка не надала,пославшись на їх відсутність. Наслідки ухилення від участі у експертизі, передбачені ст.146 ЦПК України, позивачці було роз'яснено.

26.02.2014 року від НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області апеляційний судом отримано повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв'язку з ненаданням сторонами вільних зразків підпису та почерку позивачки максимально наближені за часом виконання до досліджуваних підписів, а саме за 2008, 2011 та 2013 роки по 5 штук кожного року, що унеможливлює проведення експертизи (а.с.153-156) .

Крім того, із змісту позовної заяви, пояснень представника позивачки у судовому зсіданні вбачається, що договір від 01.10.2008 року ОСОБА_3 підписувала, але строком на 5, а не на 10 років.

Відповідно до вимог ст. ст.10,60 ЦПК України саме позивачка має надати докази того, що вона не підписував договір оренди земельної ділянки від 01.10.2008 року.

Апеляційним судом ОСОБА_3 неодноразово роз'яснювалося положення ч.4 ст. 10 ЦПК України.

Крім висновку судової почеркознавчої експертизи № 457 від 16.07.2014 року, позивачкою не надано інших доказів на підтвердження своїх доводів про те, що спірний договір оренди земельної ділянки з ПСП «Червона калина» вона не підписувала. Ураховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки укладеного 01.10.2008 року з ПСП «Червона калина» як такий, що не ґрунтується на доказах, є недоведеним задоволенню не підлягає.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права відповідно до п.п.2-4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень ч.5 ст.88 ЦПК України у зв'язку з відмовою у позові, вимоги представника позивачки про стягнення з відповідача судових витрат задоволенню не підлягають. З ОСОБА_3 на користь відповідача підлягає стягненню 121 грн. 80 коп. на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.209,307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського товариства «Червона калина» задовольнити.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове рушення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до приватного сільськогосподарського товариства «Червона калина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного сільськогосподарського товариства «Червона калина» 121 грн. 80 коп. на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді