Рішення № 43317039, 05.03.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/18766/14-ц

пр. № 2/759/1020/15

05 березня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Копчук Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника позивача публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - товариства з обмеженою відповідальністю "Про Консалтинг" в особі Мухи Павла Валерійовича до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представника позивача ПАТ "Дельта Банк" - ТОВ "Про Консалтинг" в особі Мухи П.В. в листопаді 2014 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23.10.2007 року між АКІБ «Укрсиббанк», який у подальшому змінив назву на ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 1), укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11239297000, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 22835,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 23.10.2014 року та з оплатою 14,00 % річних за користування кредитом. 06.02.20109 року укладено додаткового угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту, згідно якої номер договору змінено на № 11239297001 та відповідачу 1 продовжено кінцевий термін повернення кредиту 16.02.2027 року. В забезпечення усіх грошових зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11239297001 від 06.02.2009 року між АІКБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 (надалі - Відповідач 2), 23.10.2007 року укладено договір поруки № 152016, однак відповідач 1 належним чином зобов'язань не виконав, в зв'язку з чим станом на 19.03.2013 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 34705,58 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 277401, 69 грн., з яких: 19554,61 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 156300,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15150,97 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 121101,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом, тому просить стягнути вказану суму та витрати по сплаті судового збору на свою користь.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 114, 119-120), представник позивача надіслав до суду клопотання, яким просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглянути цивільну справу за відсутності представника ПАТ «Дельта Банк», не заперечував проти винесення в справі заочного рішення за наявними в справі доказами в разі неявки відповідачів, відповідачі причини неявки суду не повідомили.

Суд, з урахуванням клопотання представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи у відсутності відповідача, вважає можливим розглядати справу у його відсутність на підставі ст.224 ЦПК України.

Досліджуючи матеріали справи, враховуючи обставини викладені в позові, суд бере до уваги наступне.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та відповідачем 1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11239297000 (а.с. 17-25).

Відповідно до п.1.1 договору від 23.10.2007 року, предметом договору є, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) в сумі 22835,00 доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 115316 грн. 75 коп. за курсом НБУ на день укладання договору, при цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту має визначатись в договорі лише в разі надання банком кредиту в іноземній валюті.

Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 23.10.2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або умов відповідної угоди сторін, згідно пункту 1.2.2. договору.

06 лютого 2009 року між АКІБ «Укрсиббанк» та відповідачем 1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11239297000 від 23 жовтня 2007 року (а.с. 29-31).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди, сторони домовились, що ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11239297000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 112392977001.

Сторони домовились: про зміну кінцевого терміну повернення кредиту за договором: позичальник зобов'язний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 16 лютого 20027 року, якщо тільки не буде встановлений інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору, відповідно до п. 3.1. додаткової угоди до договору.

23 жовтня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та відповідачем 2 укладено договір поруки № 152016 (а.с. 36-37).

До договору поруки № 152016 від 23 жовтня 2007 року, укладено додаткового угоду № 1 між АКІБ «Укрсиббанк» та відповідачем 2 (а.с. 38).

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 06 лютого 2009 року передбачено, що відповідач 2 зобов'язується перед банком відповідно до умов договору відповідати за виконання боржником усіх його зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору, існуючих в теперішній час, і ти, що можуть виникнути в майбутньому.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «Укрсиббанк» змінило назву на ПАТ «Укрсиббанк».

08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с. 54-57).

Згідно п. 6.2. договору, в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2. договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати за кредит є наступним:а саме: банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника.

На виконання вказаної вимоги договору, позивачем 30.04.2013 року надіслано письмову вимогу відповідачам, в якій повідомили останніх про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання (а.с. 10-16).

Відповідно до розрахунку станом на 19 березня 2013 року, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 34705,58 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 277401, 69 грн., з яких: 19554,61 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 156300,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15150,97 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 121101,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом (а.с. 7).

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012р., роз'яснює про те, що істотними обставинами в розумінні частини 3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (частина перша статті 628 ЦК України).

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя статті 509 ЦК України, пункт 6 частини першої статті З ЦК України).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 559 України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Оскільки правовідносини з приводу поруки між поручителем і кредитором іншої особи є різновидом зобов'язань, на них також поширюються правові норми щодо зобов'язання.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим

Підсумовуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11239297001, не виконував, зважаючи, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу заборгованість за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та є належні і достатні підстави для задоволення позову, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіляючи судові витрати, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 30, 57, 60, 88, 169, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов представника позивача публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - товариства з обмеженою відповідальністю "Про Консалтинг" в особі Мухи Павла Валерійовича до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним зобов'язанням в розмірі 277 401,69 грн. та судові витрати в розмірі 2 774,02 грн., а всього 280 175 (двісті вісімдесят тисяч сто сімдесят п'ять) гривні 71 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ В.В. МАКАРЕНКО