Постанова № 43316512, 27.03.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року м. Рівне

Суддя апеляційного суду Рівненської області Шимків С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 02 березня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 02 березня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 51 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп..

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність та необґрунтованість постанови, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, щодо встановлених обставин справи та їх правової оцінки.

Пояснює, що 24 грудня 2014 року близько 20 год. 15 хв. між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт сімейно-побутового характеру, ініціатором якого була ОСОБА_2. В ході конфлікту він жодним чином не застосовував до неї психічного чи фізичного тиску.

Вказує, що матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності взагалі не містять будь-яких даних про заподіяння ним шкоди фізичному чи психічному здоров'ю ОСОБА_2, а відповідно відсутній будь-який причинно-наслідковий зв'язок між його діями та настанням негативних наслідків, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

Також жодним чином не доведено його умисел на вчинення психічного чи фізичного тиску по відношенню до ОСОБА_2.

Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, приходжу до висновку про задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, виходячи з наступного.

___________

Справа № 570/72/15-п Головуючий в суді І інстанції - Красовський О.О.

Провадження № 33/787/53/2015 Суддя апеляційного суду Рівненської області - Шимків С.С.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Цих вимог закону у повній мірі дотримано не було. Місцевий суд припустився помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини, а об'єктивна - полягає у вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.2001 № 2789-III визначено, що:

насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю;

психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Протоколом про адміністративне правопорушення, серії РВ № 023386, від 24.12.2014 року встановлено вчинення ОСОБА_1 24.12.2014 року о 20 год. 15 хв. сімейної сварки із дружиною - ОСОБА_2, під час якої останній вигнав дружину з будинку, вчинив відносно неї психічний і моральний тиск, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.

Отже, вчинення саме психологічного насильства в сім'ї, відповідно до вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, інкримінується ОСОБА_1.

Однак в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1, вступивши у сварку, розпочату ОСОБА_2, діяв з умислом спричинити їй емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак і завдати шкоди її психічному здоров'ю.

Матеріали справи містять докази неодноразових суперечок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ініціатором яких виступала саме ОСОБА_2, що підтверджується, зокрема, поясненнями ОСОБА_4 - доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10), протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_5 - сина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 19).

Сама по собі суперечка між подружжям, яка відбулася 24.12.2014 року та під час якої ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 щоб вона вийшла з будинку та переночувала у своїх подруг, у розумінні положень Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" не є психологічним насильством вчиненим відносно ОСОБА_2.

Будь-яких інших даних, які б вказували на вчинення психологічного насильства відносно ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Виключно протоколом про адміністративне правопорушення серії РВ № 023386, від 24.12.2014 року та доданими до нього письмовими поясненнями не підтверджується факт події та складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

Положеннями п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у діях ОСОБА_1, постанова Рівненського районного суду Рівненської області від 02 березня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення вищезазначеного правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 02 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Рівненської області Шимків С.С.