Постанова № 43315746, 19.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2013 р. Справа № 804/797/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потолової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд» про накладання арешту на кошти та цінності в банку, стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1' 342,11 грн; накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд», що знаходяться в банку, який обслуговує останнього.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі (а.с.66).

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується поштовим конвертом-поверненням з позначкою «за закінченням терміну зберігання». На виконання вимог ст.33 КАС України судовий виклик відповідача також здійснювався шляхом надсилання телефонограми, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечення проти позову не надав.

Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає із зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд» (код ЄДРПОУ 35396755) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.09.2007р. та перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська з 12.09.2007р. за №15097.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як суб'єкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Так, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд» (код ЄДРПОУ 35396755).

За результатами перевірки складено Акт №2112/1502/35396755 від 14.04.2010р., за висновками якого встановлено, що станом на 14.04.2010р. відповідач має заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, а саме: по контрагенту ТОВ «Довіра» - відхилення на суму ПДВ 55' 400,00 грн. за березень 2008р., по контрагенту ПП «Гарант Сервіс Дніпро» - відхилення на загальну суму ПДВ 297' 017,74 грн. за березень - вересень 2008р.

На підставі зазначеного Акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0004021502/0 від 14.04.2010р., яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у сумі 1700, 00грн.

У зв'язку із неможливістю вручення другого екземпляра акту перевірки та складеного на підставі нього повідомлення-рішення відповідачу, фахівцями підрозділу податкової міліції було складено довідку б/н від 14.04.2010 року про не встановлення місцезнаходження товариства та не можливість вручення зазначеного. В результаті чого, 14.06.2010 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська податкове повідомлення - рішення було розміщено на дошці оголошень.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини у даній адміністративній справі виникли до набрання чинності ПК України, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, слід застосовувати, також норми раніше діючого законодавства. При цьому, згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (дійсний на момент виникнення правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність і інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (дійсний на момент виникнення правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Крім того, частиною 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

У строк, встановлений пп..5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181 (протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення), відповідач не сплатив суму штрафних санкцій, визначених рішенням податкового органу, та не оскаржив це рішення у встановленому порядку.

Таким чином, враховуючи часткове погашення відповідачем податкового боргу у сумі 428,80 грн., наявність переплати на рахунку відповідача у сумі 1,82 грн. та пеню, яку було нараховано відповідачу в автоматизованому режимі у сумі 72,73 грн., залишок несплаченої заборгованості з вказаного податку складає 1342,11 грн.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначення процедури оскарження дій органів стягнення встановлюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до пункту «а» пп.. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв'язку з неможливістю вручення першої та другої податкової вимоги, на підставі ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. та п.49 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 р. № 226, першу та другу податкові вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд» №1/342 від 30.06.2010 р. та №2/415 від 06.08.2010 р. на суму 1698,18 грн. розміщено на дошці податкових оголошень, про що відповідачем складено відповідні акти.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем не сплачений.

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючий такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам ДПС, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно довідок КП «Дніпропетровське МБТІ» Дніпропетровської обласної ради, ГУ Держкомзему у Дніпропетровській області, Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації, ТУ Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області за Товариством з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд» право власності на нерухоме майно не зареєстровано, відомості щодо земельних ділянок у власності (користуванні) відсутні, відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки, великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, у ТУ Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області не зареєстровано.

Отже, у зв'язку з тим, що відповідачем у повному обсязі вищезазначена сума податку на додану вартість не сплачена, у останнього виник податковий борг по податку на додану вартість, з урахуванням часткової сплати, на загальну суму 1' 342,11 грн. (1700,00 (донараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення №0004021502/0 від 14.04.2010р.) - 1,82 грн. (переплата) - 428,80 грн. (часткове погашення податкового боргу) + 72,73 грн. (нарахована в автоматичному режимі пеня)), який на час розгляду справи не погашений, отже підлягає примусовому стягненню.

Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти та інші цінності ТОВ «АС Конкорд», що знаходяться в банку, який обслуговує останнього, суд зазначає наступне.

Підпунктом 21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, підпунктом 14.1.105 п.14.1 ст.14 ПК України визначено поняття терміну «майно» у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України. У цивільному праві під майном розуміють певну річ або їх сукупність, у тому числі грошові кошти та цінні папери.

Згідно з п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України).

У відповідності до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунках платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовується виключно на підставі рішення суду. Разом з тим, підстави для його застосування визначені п.94.2 ст.94 ПК України.

Так, відповідно п.94.2 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кодон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податку не допускає податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Виходячи з наведених правових норм підставою для вжиття такого заходу як накладення арешту на кошти та інші цінності на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування цього арешту, яка вказана в ст.94 ПК України та одночасно з цим наявність достатніх даних вважати, що не застосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів.

Ні наявності належної підстави для застосування арешту коштів, ні наявності достатніх підстав вважати, що не застосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів та неможливістю погашення податкового боргу, позивач у справі не довів належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідно до п.п.7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1398 від 07.11.2011р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.01.2012р. за №9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови:

- наявності однієї з обставин, визначених п.п.94.2.1-94.2.7 п.94.2 ст.94 ПК України;

- наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зазначає, що позивачем не наведено жодних із перелічених підстав, визначених п.94.2 ст. 94 ПК України.

За таких обставин у суду відсутні обставини винятковості та підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку, на підставі п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справи не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд» про накладання арешту на кошти та цінності в банку, стягнення податкового боргу з податку на додану вартість - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Конкорд» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Робоча, 22-а/100; код ЄДРПОУ 35396755) на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість у сумі 1'342грн. 11коп. (одна тисяча триста сорок дві грн. 11коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова