Ухвала суду № 43314405, 26.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/12535/14-ц Головуючий у І інстанції Протасов О. М.Провадження № 22-ц/780/1218/15 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 18 26.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

26 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А..

суддів: Кулішенка Ю.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Киїобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ПАТ «Київобленерго» звернулось до суду з вказаним позовом, який згодом уточнено та просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму боргу 2 794 грн. 95 коп. за спожиту електроенергію.

Позов мотивовано тим, що 10 липня 2011 року технічною перевіркою працівниками енергопостачальника у відповідача було виявлено безоблікове споживання електричної енергії внаслідок підключення електроустановок з порушенням схем обліку, про що було складено акт, від підписання якого відповідач відмовилась. На підставі акту вартість не облікованої електричної енергії була визначена у розмірі 3 286,57 грн., яку відповідач виплатила до жовтня 2012 року. Однак внаслідок недоплати поточних платежів з 1 листопада 2012 року по 10 серпня 2014 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 2 794,95 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київобленерго» 2 794,95 грн. заборгованості за електроенергію та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що актом від 10.07.2011 року, складеного працівіниками ПАТ «Київобленерго», виявлено безоблікове споживання електроенергії ОСОБА_1 та нараховано збитки в розмірі 3286,57грн. Вказаний акт про порушення та розрахунок вартості не облікованої електроенергії відповідачем не оспорювався.

З особової картки споживача та наданих відповідачем квитанцій ОСОБА_1 в період з січня по квітень та з червня по листопад 2012 року а також у 2013 році, не зазначаючи призначення платежу, сплачувала щомісячно по 200-300 гривень, що не відповідало вартості спожитої щомісяця енергії і частина вказаних коштів була віднесена позивачем в рахунок погашення заборгованості за необліковану спожиту електроенергію.

В рішенні суд вказав, що такі дії відповідача щодо віднесення суми платежу в рахунок заборгованості є правомірними.

Також зазначено, що з врахуванням особової картки споживача, результатів зчитування показників лічильника у споживача ОСОБА_1 станом на 10.08.2014 року утворилась заборгованість із сплати за спожиту електроенергію в сумі 2 794, 95 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до п.5 ст.20 Закону України «Про електроенергетику» та п.п.19,20,42,48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 споживачі зобов»язані оплачувати спожиту електричну енергію за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць; плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку поставляє ПАТ «Київобленерго».

4 жовтня 2001 року між сторонами був укладений договір про користування електричною енергією побутовим споживачем. Відповідно до п.п. 1, 16 Договору енергопостачальник взяв на себе обов'язок надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних обсягах, а споживач - оплачувати її за обумовленими тарифами відповідно до показань приладу обліку по рахунках, надісланих споживачу персоналом РЕМ. (а.с.8).

10 липня 2011 року працівниками ПАТ «Київобленерго» було складено акт №014372 про порушень Правил користування електричною енергією ОСОБА_1, а саме виявлено без облікове споживання електричної енергії шляхом підключення електроустановок з порушенням схеми обліку, від підпису вказаного акту відповідач відмовилась.

Рішенням комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією від 29 серпня 2011 року ОСОБА_1 нарахувано збитки вартості спожитої поза приладом обліку електричної енергії згідно п.3.1.5. Методики на суму 3286,57грн. (а.с.20).

Вказаний акт про порушення Правил користування електричною енергією та рішення комісії по визначенню збитків ОСОБА_1 в установленому законом порядку не оспорені.

Згідно п.п. 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення в тому числі правил користування електричною енергією та розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

З особової картки споживача ОСОБА_1 та наданих відповідачем копій квитанції вбачається, що відповідач з січня по квітень та з червня по листопад 2012 року, у також у 2013 році, не зазначаючи призначення платежу, сплачувала по 200,300, 350 грн. щомісячно, що не відповідало вартості спожитої щомісяця електроенергії. (а.с.22-23, 51).

Також, з особової картки вбачається, що частина коштів, сплачених ОСОБА_1 у ці періоди була віднесена позивачем в рахунок погашення заборгованості за не обліковано спожиту електроенергію, оскільки відповідач у квитанціях не зазначала призначення платежу.

Такі дії позивача суд обґрунтовано визнав правомірними.

Крім цього суд прийшов до вірного висновку, що з врахуванням результатів зчитування показників лічильника у квартирі№1 буд.29 по вул..Тімірязева в м.Біла Церква, де проживає ОСОБА_1, особової картки споживача станом на 10 серпня 2014 року у відповідача утворилась заборгованість по поточних платежах за спожиту електроенергію на суму 2794,95грн.

Суд обґрунтовано відхилив надані відповідачем квитанції про оплату електроенергії як доказ відсутності заборгованості, так як вказані в них суми не відповідають показникам лічильника, зазначеним у цих квитанціях. (а.с.39-43).

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд неправильно застосував строки позовної давності і у позові необхідно відмовити за її пропуском підлягають відхиленню, оскільки у рішенні суду наведені відповідні мотиви.

Відповідно до п.п.2,3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судом встановлено, що 21.11.2013 року ПАТ «Київобленерго» звернулось в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу із ОСОБА_1

9 грудня 2013 року Білоцерківським міськрайонним судом видано судовий наказ (а.с.13), який було скасовано ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 травня 2014 року (а.с.17).

Позовна заява подана в суд 16.07.2014 року поштою.

З врахуванням вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про переривання строку позовної давності з 21.11.2013 року по 15.05.2014 року та відсутність підстав для відмови в позові за пропуском строку позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги про невідповідність вимогам закону і обставинам справи акту про порушення правил користування електроенергією від 10.07.2011 року не заслуговують на увагу, оскільки вказаний акт в установленому законом порядку не оспорювався, недійсним не визнавався.

Акт про порушення правил користування електроенергією від 10.07.2011 року відповідає вимогам, визначеним п.53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.

Обгрунтованими також є посилання позивача на визнання відповідачем боргу за не обліковану спожиту електричну енергію, визначену на підставі акту від 10.07.2011 року, так як відповідач оплачувала електричну енергію в більшому розмірі, ніж було нараховано позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права підлягають відхиленню, законність і обґрунтованість рішення суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: