Вирок № 43314295, 24.03.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/528/15-к

1-кп/369/107/15

В И Р О К

іменем України

24.03.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

при секретарі Дехтяренка Я.Г.,

за участю прокурора Кулинич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженки м. Києва, громадянки України, маючої вищу освіту, не працюючої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01.08.2011 року ОСОБА_1 згідно протоколу № 1 установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-БЮРО» (код ЄДРПОУ 37757060) призначено на посаду директора вказаного товариства. При цьому, ОСОБА_1 є одноосібним засновником ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО». В подальшому, згідно протоколу № 2 від 15.11.2013 року установчих зборів учасників ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО», ОСОБА_1 звільнено (відкликано) з 18.11.2013 року із посади директора вказаного товариства на підставі листка непрацездатності по вагітності та пологам та одночасно призначено на посаду директора ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» ОСОБА_4, проте до банківської установи документація щодо зміни керівництва ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» не подавалась. Таким чином, ОСОБА_1 після звільнення з посади директора ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» за допомогою систем банківського обслуговування мала можливість розпоряджатися коштами, що знаходилися на рахунках товариства. В подальшому 11.02.2014 року ОСОБА_1, якій було достовірно відомо, що згідно протоколу № 2 від 15.11.2013 установчих зборів учасників ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО», директором вказаного товариства є ОСОБА_4, власноручно підготувала та підписала від директора ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» заяву-розрахунок, зареєстровану за вих. № 7 від 11.02.2014, щодо фінансування витрат по вагітності і пологах по листку непрацездатності АГМ № 137572 працівника ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» ОСОБА_5 на суму 5341 грн. 30 коп., яку було адресовано до Києво-Святошинської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» (код ЄДРПОУ 37757060). 21.02.2014 року Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності платіжним дорученням № 4631 перераховано ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» на спеціальний розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), грошові кошти в сумі 5341 грн. 30 коп. Після цього, ОСОБА_1, перебуваючи у невстановленому судом місці, користуючись наявністю доступу до рахунків ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО», зловживаючи довірою ОСОБА_5 та повідомляючи останній неправдиву інформацію щодо ненадходження коштів з Києво-Святошинської районної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, маючи прямий умисел на заволодіння коштами ОСОБА_5 та подальшого обернення їх на користь ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО», засновником якого вона є, за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, 21.02.2014 року та 24.02.2014 року перерахувала вищевказані грошові кошти на загальну суму 5341 грн. 30 коп., не на картковий рахунок ОСОБА_5, а на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО», відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), з якого в подальшому ОСОБА_1 вказані кошти витратила на потреби товариства, внаслідок чого ОСОБА_5 завдано матеріального збитку на загальну суму 5 341 (п'ять тисяч триста сорок однієї) гривні 30 коп.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй злочині визнала частково та суду пояснила, що вона була засновником ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО», де працювала разом зі своїм чоловіком. У 2012 році вона прийняла на роботу ОСОБА_5, яка через деякий час завагітніла. ОСОБА_1 оформила всі необхідні документи щодо декретної відпустки ОСОБА_5 та попросила останню щоб та самостійно поїхала в соціальні служби. Згодом почались певні проблеми на фірмі та ОСОБА_1 не виплатила кошти ОСОБА_5, які були перераховані з фонду соціального страхування за непрацездатність ОСОБА_5, оскільки всі кошти витратила на потреби компанії та фірмі на той момент вже не вистачало коштів. Хотіла пізніше перерахувати кошти на особистий рахунок ОСОБА_5 чи надати їй на руки. Заявлений цивільний позов ОСОБА_5 визнала. Просила звільнити її від призначеного покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році».

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України) її винність у вчиненні вказаного злочину підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка суду пояснила, що в листопаді 2012 року вона були прийнята на посаду менеджера по логістиці ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО». Через деякий час ОСОБА_5 завагітніла та повідомила про це ОСОБА_1, яка на той момент була фактичним директором компанії. У лютому 2014 році ОСОБА_5 пішла в декретну відпустку, а ОСОБА_1 сказала, що все оформить для декретної відпустки належним чином для отримання грошових коштів. ОСОБА_5 оформила відповідні документи у соціальних службах, після чого ОСОБА_1 сказала їй, що повідомить коли перерахуються кошти з фонду соціального страхування. ОСОБА_5 неодноразово телефонувала ОСОБА_1, але остання казала, що грошей ще немає. Після цього ОСОБА_5 зателефонувала до фонду соціального страхування та дізналась, що її кошти були перераховані ще у лютому 2014 року. При розмові з ОСОБА_1 остання не заперечувала, що гроші перерахували дійсно, але повідомила, що витратила ці кошти на потреби компанії. Через деякий час ОСОБА_5 народила дитину та знову зателефонувала ОСОБА_1, але вона ігнорувала неодноразові дзвінки. Тільки 15 червня 2014 року ОСОБА_5 змогла поспілкуватись з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 сказала щоб ОСОБА_5 забрала свої гроші у нових вже власників компанії, яких ОСОБА_5 так і не знайшла. То ж 04 липня 2014 року ОСОБА_5 звернулась з заявою до прокуратури;

- даними з протоколу № 1 установчих зборів учасників ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» від 01.08.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_1 взяла на себе обов'язки директора ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» (а. с. 156 т. 1);

- даними з наказу № 1 ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» від серпня 2011 року про призначення на посаду директора ОСОБА_1, відповідно до якої ОСОБА_1 заступила на посаду та прийняла на себе виконання посадових обов'язків директора ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» з 09.08.2011 року (а. с. 157 т. 1);

- даними з платіжного доручення № 4631 від 21.02.2014 року, відповідно до якого Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перераховано ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), грошові кошти в сумі 5 341 (п'ять тисяч триста сорок одну) гривню 30 коп. за призначенням - фінансування витрат по соціальному страхуванню з тимчасової втрати працездатності (по вагітності та пологах) без ПДВ (а. с. 28 т. 1);

- даними зі звіту від 02.10.2014 року, відповідно до якого згідно виписці по особовому рахунку № НОМЕР_2, відкритому в відділенні ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), в м. Вишневе, 24.02.2014 року ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» платіжними дорученнями № 52, 56 перераховано ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) гривень, за призначенням - переведення коштів на інший рахунок (а. с. 176 т. 1);

- даними зі звіту від 02.10.2014 року, відповідно до якого згідно виписці по особовому рахунку № НОМЕР_2, відкритому в відділенні ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), в м. Вишневе, 25.02.2014 року ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» платіжними дорученнями № 61, 64 перераховано ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), грошові кошти в сумі 2300 (дві тисячі триста) гривень, за призначенням - переведення коштів на інший рахунок (а. с. 177 т. 1);

- даними з заяви-розрахунку ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» від 10.02.2014 року, відповідно до якої загальна сума матеріального забезпечення по вагітності та пологах, які підлягають оплаті ОСОБА_5 за період непрацездатності з 03.02.2014 року по 09.06.2014 року становить 5 341 грн. 30 коп. Станом на 10.02.2014 року витрати за рахунок фонду ЧАЕС не нараховувались (а. с. 227 т. 1);

- даними з заяви ОСОБА_5 від 29.05.2014 року, відповідно до якої вона з лютого 2014 року отримала лікарняний по вагітності та пологах. Документи в фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності були подані 11.02.2014 року. Гроші на відповідний рахунок були нараховані 21.02.2014 року. Проте станом на 29.05.2014 року ОСОБА_5 їх не отримала. Керівник ТОВ «ЕКСПРЕС-БЮРО» ОСОБА_1 на дзвінки не відповідала, орендований офіс був закритим (а. с. 15 т. 1);

- даними з заяви ОСОБА_5 від 04.08.2014 року, відповідно до якої ОСОБА_5 повідомила, що вона станом на 04.08.2014 року грошових коштів не отримала. Керівник підприємства ОСОБА_1 на дзвінки не відповідала, коли вдалося з нею зв'язатися, вона повідомила, що ОСОБА_5 звільнена, перераховані кошти використала в своїх цілях, а підприємство продане іншим особам (а. с. 4 т. 1).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачена ОСОБА_1, потерпіла ОСОБА_5 давали суду правдиві, послідовні, логічні показання, які відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайством).

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст.190 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_1 раніше не судима ( а. с. 253 т. 1), за даними облікової документації не перебуває під наркологічним та психіатричним диспансерно-динамічним наглядом (а. с. 246 т. 1), за місцем проживання характеризується позитивно (а. с. 248 т. 1), має на утриманні двох малолітніх дітей, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 33 т. 3), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 32 т. 3).

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за доцільне призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді накладення штрафу в межах санкції вказаної статті та не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наявність на утриманні у ОСОБА_1 двох малолітніх дітей, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 33 т. 3), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 32 т. 3), відносно яких ОСОБА_1 батьківських прав не позбавлена (а. с. 40 т. 3), що злочин за ч. 1 ст. 190 КК України є злочином середньої тяжкості, суд приходить до переконання про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» і звільняє її від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Заявлений в судовому засіданні цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 341 (п'ять тисяч триста сорок однієї) гривні 30 коп. підлягає задоволенню, оскільки завдана злочином матеріальна шкода підтверджується матеріалами кримінального провадження та в зв'язку з визнанням обвинуваченою ОСОБА_1 заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Речові докази по кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу, у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.

На підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 5 341 (п'ять тисяч триста сорок однієї) гривні 30 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5 5 341 (п'ять тисяч триста сорок одну) гривню 30 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, потерпілою та обвинуваченою.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинувачененій.

Суддя Гришко О.М.