Вирок № 43314252, 27.03.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2250/15-к

1-кп/369/203/15

В И Р О К

іменем України

27.03.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Дехтяренка Я.Г.,

за участю прокурора Боровикова Д.В.,

за участю захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженки м. Біла Церква Київської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, маючої на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2014 року об 11 годині водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по вулиці Київській у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області у напрямку с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, проявила неуважність та безпечність, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, а тому не обрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, як наслідок не дотримувалась безпечної дистанції, в результаті чого поблизу будинку № 4 по вул. Київській у м. Вишневе, скоїла зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_5, котрий рухався в попутному з нею напрямку. Таким чином, водій ОСОБА_2 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: п. 1.3. (Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими); п. 1.5. (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); п. 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); п. 12.3. (У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди); п. 12.4. (У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.); п. 13.1. (Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу). Сукупність допущених водієм ОСОБА_2 грубих порушень вимог пунктів 2.3 (б), 12.3., 12.4., 13.1. Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вчиненою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме: отримання ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого їй злочині визнала та суду пояснила, що 25.05.2014 року вона їхала в напрямок с. Петрівського, бачила по дорозі велосипедиста, однак відволіклась на дітей, які разом з нею їхали, та коли обернулась, то побачила велосипедиста перед автомобілем і відбувся удар. Потерпілого, як потім з'ясувалося ОСОБА_5, відвезли в лікарню, обвинувачена ОСОБА_2 поїхала до нього в лікарню, де останній сказав, що потім підрахує скільки грошей витратив на лікування. Він спочатку назвав суму в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень, а потім - 30 000 (тридцять тисяч) гривень, але у ОСОБА_2 не було таких грошей, щоб відшкодувати шкоду. В судовому засіданні повідомила, що готова відшкодувати потерпілому 5 000 (п'ять тисяч) гривень матеріальної шкоди та 1 000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди. У вчиненому розкаялася, просила потерпілого її вибачити та просила суд її суворо не карати.

Крім показів обвинуваченої, її винність у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив обставини, в ході якої обвинувачена ОСОБА_2 скоїла наїзд на нього. Так, 25.05.2015 року він їхав на велосипеді по дорозі, в той час автомобілів на дорозі не було. Раптом він відчув удар у задню частину велосипеда, впав з велосипеда та втратив свідомість. ОСОБА_5 давали нашатирний спирт та він прийшов до тями. Згодом його відвезли у лікарню в м. Боярка, де ОСОБА_5 зробили знімки. Зазначив, що витратив більше 5000 грн. на лікування, просив суд не позбавляти волі обвинувачену ОСОБА_2, а тільки надати їй можливість відшкодувати завдану йому шкоду;

- даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього від 25.05.2014 року, відповідно до якого оглянуто місце дорожньо-транспортної приходи, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 4, що відбулась за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (а. с. 7-14);

- даними з протоколу огляду транспорту від 25.05.2014 року, відповідно до якого оглянуто автомобіль НОМЕР_2, в якому пошкоджений капот, державний номер передній, касета державного номера, розбито лобове (вітрове) скло (а. с. 15);

- даними з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.05.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено (а. с. 20);

- даними з довідки Києво-Святошинської районної лікарні від 25.05.2014 року, відповідно до якого, ОСОБА_5 встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, садна лобної стінки, ЗЧМТ, забій грудної клітки зліва. Забій с/з правого гомілки (а. с. 30);

- даними з висновку експерта № 167/Д від 17.06.2014 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта рентгенолога КОБСМЕ у гр. ОСОБА_5 мались: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійна рана лоба; забійні рани правого передпліччя, правої гомілки. Перелом 9-го ребра зліва по лопатковій лінії. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо в термін та за обставин, вказаних в постанові. Перелом 9-го ребра зліва по лопатковій лінії відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідно більше 21 дня. Закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійна рана лоба; забійні рани правого передпліччя, правої гомілки - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а. с. 28-29);

- даними з висновку експерта та ілюстративною таблицею до неї № 1165А від 15.12.2014 року, відповідно до якого, рульове керування автомобіля НОМЕР_3 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля НОМЕР_3 на момент огляду знаходиться в працездатному станію Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Стоянкова гальмівна система експертом не досліджувалася, так як дана систем призначена для утримання транспортного засобу в нерухомому стані та не впливає на роботу системи робочого гальма. Елементи підвіски автомобіля НОМЕР_3 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а. с. 32-38);

- даними з висновку експерта № 1166А від 06.01.2015 року, відповідно до якого, в момент первинного контакту направляючі повздовжніх вісей автомобіля НОМЕР_2 з велосипедом були розташовані приблизно паралельно, при попутних напрямках руху. Зіткнення автомобіля НОМЕР_2 з велосипедом відбулося в смузі руху в бік до вул. Промислова до початку сліду пошкодження дорожнього покриття (а. с. 40-45);

- даними з висновку експерта № 5-01/43 від 27.01.2015 року, відповідно до якого, в заданій дорожній ситуації сліду гальмування залишеному автомобілем НОМЕР_3 на місці пригоди, відповідає швидкість 70-73 км/год. (а. с. 48-51);

- даними з висновку експерта № 5-01/171 від 27.02.2015 року, відповідно до якого, за даних дорожніх обставин водій автомобіля НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3., 12.4. та 13.1. Правил дорожнього руху України. Технічна можливість попередити зіткнення з велосипедистом полягала у виконанні водієм автомобіля НОМЕР_3 п.п. 12.3., 12.4. та 13.1. Правил дорожнього руху України. При виконанні вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій автомобіля НОМЕР_3 мав технічну можливість попередити зіткнення з велосипедистом на, що у нього не було перешкод технічного характеру (а. с. 83-87).

Суд визнає, що обвинувачена ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_5, під час розгляду справи в суді, давали правдиві, послідовні показання, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю, її дії кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Признаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_2 раніше не судима (а. с. 65), за місцем проживання характеризується позитивно (а. с. 66), за даними облікової документації не перебуває під наркологічним та психіатричним диспансерно-динамічним наглядом (а. с. 67), має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 69), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 68) .

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці підсудною своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи ставлення обвинуваченої до вчиненого, її щире каяття, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченої, просив суд надати їй можливість відшкодувати шкоду, суд приходить до переконання про можливість призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті, оскільки вважає, що саме таке покарання буде достатнє для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно п. 3 ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу, у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави, в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору № 7 ВТКЗР при ГУ МВС України в Київській області, розрахунковий рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ в Подільському районі м. Києва, код 37975298, призначення платежу: «за витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12014110200001453» - 2826 (дві тисячі двадцять шість) грн. 40 коп. процесуальних витрат (а. с. 33, 41, 49, 84).

Речові докази по справі, а саме: автомобіль НОМЕР_2, повернутий під розписку від 25.05.2014 року ОСОБА_2 (а. с. 17) - залишити у користуванні ОСОБА_2 (а. с. 18).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, захисником, потерпілим та обвинуваченою.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченій.

Суддя Гришко О.М.