Рішення № 43313593, 25.02.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10513/14-ц

2/296/737/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Каторжинської Т.В.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про визначення частки спадкодавця у спільній сумісній власності, виділення частки в натурі та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (далі відповідачі), у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.71,72), просила визначити частку померлої ОСОБА_7 у спільній сумісній власності на земельну ділянку у розмірі 1/6 частки, що становить площу 0,0085 га від загальної площі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та виділити цю частку в натурі ОСОБА_1 відповідно до проекту розподілу земельної ділянки НОМЕР_1, наданого TOB «Підприємством «Житомирземпроект», визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку в розмірі 1/6 частки площею 0,0085 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після смерті матері ОСОБА_7 є власником 1/6 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Іншими співвласниками вказаного будинковолодіння є відповідачі. Згідно проекту розподілу земельної ділянки за спірною адресою, проведеною ТОВ «Підприємством «Житомирземпроект» ідеальні частки співвласників будинковолодіння в рівних долях становлять по 1/6 на кожного, а тому і право власності на земельну ділянку належить померлій ОСОБА_7 та відповідачам по 1/6 ід. ч. спільної земельної ділянки, що становить 0,00085 га. Ідеальні частини земельної ділянки не виділялись. На звернення позивача до державного нотаріуса Першої Житомирської державної нотаріальної контори, їй роз'яснено, що у державному акті не визначено частку земельної ділянки померлої матері ОСОБА_7 у спільному сумісному майні співвласників і поділ часток в спільній земельній ділянці неможливо здійснити державну реєстрацію права на частину земельної ділянки, так як ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засідання проти задоволення вимог не заперечували.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, як особа, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при її вирішенні покладалася на розсуд суду (а.с.63).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та матір позивача ОСОБА_7 (а.с.12) є співвласниками квартири НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 та кожному з належить по 1/6 ідеальних частин вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 листопада 2006 року № 52830 (а.с.7,8).

Крім того, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 571626 від 23.02.2011 року позивач ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та матір позивача ОСОБА_7 є співвласниками земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла (а.с.11).

Згідно довідки № 905/02-14 від 19.05.2014 Першої Житомирської нотаріальної контори ОСОБА_1, є єдиною спадкоємицею до всього майна матері - заповідачки ОСОБА_7 (а.с.9).

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій ОСОБА_7 (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_7 також відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,0510 га, яка належала їй разом з позивачем та відповідачами згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 571626 від 23.02.2011 року. Ідеальні частини земельної ділянки не виділялись.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,0510 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в АДРЕСА_1, яку призначено для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері і заповідачки ОСОБА_7, 19.05.2014 р. державний нотаріус Першої Житомирської державної нотаріальної контори виніс постанову, якою відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тих підстав, що у спільній земельній ділянці не визначено частку померлої ОСОБА_7 (а.с.6).

Відповідно до ст. ст. 368, 372 Цивільного кодексу України, ст. ст. 86, 89 Земельного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, яке знаходиться в спільній сумісній власності може бути поділено між співвласниками за згодою сторін.

Відповідно до ст. 87 Земельного кодексу право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: а) при добровільному об'єднанні власниками належних ї земельних ділянок; б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; г) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 42 Земельного кодексу України, громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Якщо згоди і використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто спір вирішується судом.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

З вказаного державного акту на право приватної власності на земельну ділянку вбачається, що частка земельної ділянки ОСОБА_7, як і інших співвласників не визначалася, домовленості щодо її поділу між ними не існувало, оскільки вони спільно користувалися земельною ділянкою.

Відповідно до проекту розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1, складеного TOB «Підприємство «Житомирземпроект» можливий поділ земельної ділянки, загальною площею 0,0510 га, в рівних частках по 1/6 кожному зі співвласників, частка померлої ОСОБА_7 становить 0,0085 га.

Частина 2 статті 1225 ЦК України встановлює, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Стаття 1226 ЦК України передбачає, що суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Особливості спадкування частки у спільній сумісній власності визначені також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відповідно до пункту 224 Інструкції нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

За змістом формулювань ч. 2 ст. 1226 ЦК та норми пункту 224 Інструкції учасник спільної сумісної власності має право заповідати свою частку до її визначення та виділу, а після смерті учасника спільної сумісної власності свідоцтво про право на спадщину видається лише після виділу або визначення частки померлого у спільному майні.

Проте визначення частки та виділ її в натурі є різними за юридичними наслідками юридичними діями. Визначення частки передбачає встановлення ідеальної (арифметичної) частки у праві на спільне майно, а той час як виділ передбачає отримання учасником, який виділяється, певного майна із складу спільного у натурі та (або) грошової компенсації і тягне за собою припинення права спільної власності для того учасника, який виділився. Відтак, цілком зрозуміло, що заповідач має право розпорядитися своє часткою до її виділу, оскільки після здійснення виділу він перестає бути співвласником і розпоряджається майном вже не як часткою у спільному майні, а за правилами про розпорядження індивідуальною власністю. Так само недоцільно вести мову про необхідність виділу частки до видачі свідоцтва, оскільки виділ відбувається або на підставі договору, укладеного між усіма співвласниками, незалежно від того, чи є вони водночас спадкоємцями, або на підставі судового рішення (ст. ст. 370, 364 ЦК). Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки.

Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об'єктом спадкування. Проте не усі співвласники мають право у безспірному нотаріальному порядку оформити свідоцтво про право на частку. Таким правом з усіх можливих учасників спільної сумісної власності згідно Закону "Про нотаріат", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України наділений лише другий з подружжя.

Разом з тим видачі нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, крім подружжя, справа про визначення належної йому частки вирішується в суді.

Таким чином, з урахуванням визнання відповідачами позову, яке не суперечить нормам чинного законодавства в частині визначення частки ОСОБА_7 в спільній сумісній власності на спірну земельну ділянку, суд вважає за можливе визначити частку померлої ОСОБА_7 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 1/6 частки, що становить площу 0,0085 га від загальної площі земельної ділянки, з визнанням права власності на неї за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7

При цьому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про виділ в натурі 1/6 частки земельної ділянки за нею, як і визнання відповідачами позову в цій частині, є безпідставними, оскільки право позивача на спадкування забезпечується судом шляхом визнання за позивачем права власності на вказану частину земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7

За правилами ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (окрім неповнолітнього ОСОБА_3.) на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 487,20 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто по 162,40 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 368, 372, 1225, 1226 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 86, 87, 89 Земельного кодексу України ст. ст. 3, 10, 11, 57- 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визначити частку померлої ОСОБА_7 у спільній сумісній власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в АДРЕСА_1, яку призначено для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у розмірі 1/6 частки, що становить площу 0,0085 га від загальної площі земельної ділянки.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/6 земельної ділянки площею 0,0085 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 162 (сто шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. С. Рожкова