Рішення № 43313325, 30.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.15р. Справа № 904/480/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Назаренко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 813", м. Київ

про примусове виселення, повернення майна та стягнення коштів

Представники:

Від позивача: Галасун Г.І.- представник, дов. №000428 від 02.12.2014р.;

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» м. Дніпропетровськ звернулось до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» м. Київ з позовом про примусове виселення відповідача із займаного комплексу будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а; зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання -передачі об'єкт оренди за договором оренди №12 від 11.12.2013р., укладеному між сторонами, а саме - комплекс будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а, що обліковується на балансі філії «Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р., складеному між сторонами; порушення відповідачем положень договору щодо повернення орендованого майна за актом приймання-передачі; норми Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р., згідно якого відповідач прийняв в строкове платне користування комплекс будівель та споруд загальною площею 2534,5м2 для організації виробництва бетонних сумішей. Договір оренди було укладено на 1 рік, з 11.12.2013р. по 10.12.2014р. включно.

Пунктом 2.3 договору передбачений обов'язок відповідача повернути орендоване майно позивачу за актом приймання-передачі в день закінчення дії договору.

Листом №345/1 від 12.12.2014р. позивач просив відповідача на виконання умов договору звільнити орендовану територію та направити відповідні акти приймання-передачі майна. Оскільки майно не було передане відповідачем у встановленому договором порядку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Посилаючись на місцезнаходження майна, яке позивач просить зобов'язати відповідача повернути, та норми частини 3 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, позивач наголошує на підсудності вказаного спору господарському суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2015р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання на 17.02.2015р.

12.02.2015р. на адресу суду надійшла уточнена позовна заява позивача, в якій позивач додатково до раніше заявлених вимог просив стягнути з відповідача суму боргу з орендної плати в розмірі 338787грн.39коп., пеню 11761грн.99коп., 3% річних в розмірі 6032грн.23коп., 1% неустойки в сумі 14975грн. та заборгованість за електроенергію в розмірі 20458грн.40коп.

В обґрунтування цих вимог позивач посилався на порушення відповідачем положень договору оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р. щодо своєчасного та повного здійснення орендних та інших платежів, передбачених договором.

27.02.2015р. на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог №01-14/206 від 27.02.2015р., в якій позивач зменшував розмір майнових вимог та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 326553грн.35коп., пеню в розмірі 11245грн.81коп., 3% річних в розмірі 5976грн.93коп., інфляційну складову в розмірі 46883грн.38коп., 1% неустойки в розмірі 14975грн. та заборгованість за електроенергію в розмірі 20458грн.40коп.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши зміст вказаних заяв та обсяг повноважень особи, яка підписала вказані заяви, суд встановив, що повноважним представником позивача до початку розгляду справи по суті було змінено предмет спору. Підстави позову (невиконання відповідачем положень договору оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р.) залишились незмінними, позов доповнено новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин. Таким чином, розгляд справи відбувається з урахуванням поданих заяв позивача.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2015р., від 17.02.2015р., 03.03.2015р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, зазначену в позові.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідач отримував ухвали суду 02.02.2015р., 23.02.2015р., 10.03.2015р. відповідно. Отже, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи судом.

На день розгляду справи у судовому засіданні 24.03.2015р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 24.03.2015р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Будівельне управління №813» (далі - орендар) був підписаний договір оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р. (далі - договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комплекс будівель та споруд, загальною площею 2534,5м2, у тому числі - адміністративну будівлю літ. Б-1, загальною площею 220,7м2; склад паливно-мастильний матеріалів літ. В-1, загальною площею 16,3м2; склад паливно-мастильний матеріалів літ. Г-1, загальною площею 12,1м2; склад паливно-мастильний матеріалів літ. Д-1, загальною площею 16,2м2; гараж літ. Е-1, загальною площею 124,3м2; гараж літ. Ж-1, загальною площею 104,8м2; майстерню літ. З-1, загальною площею 18,1м2; сарай літ. И-1, загальною площею 21м2; колодязь літ. К; баню літ. М-1, загальною площею 35,1м2; гараж літ. О-1, загальною площею 106м2; гараж літ. П-1, загальною площею 47,8м2; вбиральня літ. Р-1, загальною площею 5м2; ємність для зберігання води літ К1; ємність для зберігання води літ К2; зливна яма літ з/я; зливна яма літ. з/я1; ворота поз.№1; огородження поз.№2; ємність поз. №3; ємність №4; мощення поз.1, загальною площею 1488,3м2; трансформаторна підстанція літ. ТП; ангар, загальною площею 318,8м2.

Вказане майно, розташоване за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а, що обліковується на балансі філії «Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», передавалось для організації виробництва бетонних сумішей.

Вказаний договір був підписаний представниками сторін без зауважень. Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Докази визнання його недійсним в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Згідно пунктів 2.2 - 2.4 договору оренди передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (у господарському віданні ДП «Дніпропетровський облавтодор»), а орендар користується ним протягом строку дії договору оренди.

У разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі в день закінчення дії договору. В пункті 9.1 договору оренди сторони встановили, що договір укладений строком на 1 рік, який діє з моменту його підписання обома сторонами по 10.12.2014р. включно.

Сторони узгодили в пункті 2.3 договору оренди, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. При цьому, обов'язок зі складання акта покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Як вбачається з акту приймання-передачі в оренду від 11.12.2013р., підписаного представниками сторін та засвідченого печатками підприємств, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

Згідно пункту 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, виходячи з погодженого сторонами розміру орендної ставки 80% і становить за базовий місць розрахунку (серпень 2013р.) - 27227грн.27коп. без ПДВ. Орендна плата за базовий місяць розрахунку (серпень 2013р.) розраховано без урахування індексу інфляції та підлягає наступному коригуванню на індекс інфляції за серпень 2013р.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

В пункті 3.2 договору оренди встановлено, що орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі 100% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Окрім орендної плати згідно пункту 4.2 договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок орендодавця суму податку на додану вартість, суму відшкодування комунальних платежів (якщо такі послуги надаються), суму відшкодування за послуги орендодавця (якщо такі послуги надаються) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих орендодавцем рахунків та надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати та вказаних платежів.

В пункті 4.17 договору оренди сторони передбачили, що підписуючи даний договір, орендар засвідчує, що він ознайомлений з порядком нарахування орендної плати та розмірами витрат на утримання орендованого майна.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані та засвідчені печатками підприємств, в яких сторони додатково затверджували щомісячний розмір орендної плати. Протягом дії договору відповідач систематично не сплачував орендну плату, внаслідок цього утворилась заборгованість.

Між сторонами були підписані угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 25.03.2014р. та №20-11/14 від 20.11.2014р., згідно з якими були припинені зобов'язання відповідача з оплати орендної плати на суму 32337грн.22коп. та на суму 12234грн.04коп. за зобов'язаннями за грудень 2013р., січень 2014р. та листопад 2014р.

Таким чином, на момент вирішення спору залишилась непогашеною заборгованість з орендної плати в розмірі 326553грн.35коп. за період березень 2014р. - грудень 2014р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 договору оренди встановлений обов'язок відповідача сплатити орендну плату не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 326553грн.35коп. за період березень 2014р. - грудень 2014р. є правомірними та підлягають задоволенню.

Пунктом 8.3 договору оренди визначено, що у разі затримання внесення орендної плати за утримання та інших платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі цього пункту, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 11245грн.81коп., нараховану за несвоєчасну сплату орендної плати за серпень 2014р. - грудень 2014р. Загальний період нарахування пені становить з 11.09.2014р. по 03.02.2015р.

За результатами перевірки розрахунку суми пені, судом не виявлено порушень. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми пені в розмірі 11245грн.81коп. підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення суму інфляційної складової в розмірі 46883грн.38коп. та 3% річних в сумі 5976грн.93коп. Вказані суми були нараховані за період з 11.01.2014р. по 03.02.2015р.

За загальним правилом, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок інфляційної складової, розмір позовних вимог, які підлягають задоволенню дорівнює 38852грн.39коп. В задоволенні про стягнення інфляційної складової в розмірі 8030грн.99коп. слід відмовити.

З наданого заявником розрахунку 3% річних вбачається, що суму заявлених до стягнення грошових коштів було обчислено позивачем з урахуванням днів, в які відбувались часткові платежі, що суперечить нормам чинного законодавства. Також не були враховані угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 25.03.2014р. та №20-11/14 від 20.11.2014р.

Судом здійснений перерахунок суми 3% річних, належна до стягнення сума дорівнює 5122грн.51коп. У задоволенні вимог про стягнення 854грн.42коп. 3% річних слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 20458грн.40коп. в якості заборгованості за електроенергію

Розмір заборгованості за спожиту електричну енергію позивачем вираховувався на підставі акту про використану електричну енергію філією «Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Дніпропетровський облавтодор» за травень 2014р. та акту від 18.09.2014р., підписаного представниками сторін, в якому було вказано про огляд прибору обліку електричної енергії та фіксування даних лічильника станом на 18.09.2014р. - 058621кВт, що відповідає даним лічильника у звіті про використану електроенергію за травень 2014р.

Позивачем був виставлений рахунок-фактура №Д-00000239 від 26.08.2014р. на суму 20458грн.40коп. Листами №268 від 16.09.2014р. та №269 від 18.09.2014р. позивач просив відповідача надати копії платіжних доручень про самостійну оплату електропостачання, повідомляв про наявну заборгованість та направляв необхідний пакет документів.

Дослідивши вказаний рахунок, суд встановив, що до складу суми увійшли - відшкодування витрат з електропостачання в розмірі 11371грн.49коп.; плата за перевищення договірних величин в розмірі 4980грн.30коп.; пеня в розмірі 551грн.59коп., 3% річних в розмірі 127грн.26коп. та інфляційна складова в розмірі 18грн.03коп.; податок на додану вартість в розмірі 3409грн.73коп.

Згідно статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до пункту 4.2 договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок орендодавця суму податку на додану вартість, суму відшкодування комунальних платежів (якщо такі послуги надаються), суму відшкодування за послуги орендодавця (якщо такі послуги надаються) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих орендодавцем рахунків та надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати та вказаних платежів.

Умовами договору не передбачений обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу плату за перевищення договірних величин. Суми пені, 3% річних та інфляційної складової за своєю правовою природою не є боргом.

Докази належного виконання відповідачем обов'язку з відшкодування вартості спожитої електроенергії в строки, визначені договором, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу з відшкодування вартості спожитої електричної енергії в розмірі 13645грн.79коп. (з ПДВ) В задоволенні вимог про стягнення решти суми заборгованості в розмірі 6812грн.61коп. слід відмовити.

Також в пункті 8.6 договору оренди передбачено, що у випадку неповернення орендованого майна орендодавцеві в разі припинення дії договору, орендар сплачує неустойку в розмірі 1% від розміру орендної плати за кожен день прострочення обов'язку з повернення майна. Орендар сплачує неустойку в строк до повернення орендованого майна.

На підставі викладеного, позивач нарахував та заявив до стягнення суму неустойки в розмірі 14975грн. за період з 11.12.2014р. по 04.02.2015р.

Крім того, позивач просить виселити відповідача із займаного комплексу будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а та зобов'язати відповідача повернути позивачу за актом приймання -передачі об'єкт оренди за договором оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р., укладеному між сторонами, а саме - комплекс будівель та споруд загальною площею 2534,5м2.

Згідно статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як зазначалось раніше, в пункті 9.1 сторони визначили строк дії договору оренди, а саме по 10.12.2014р. включно. Наслідком закінчення строку дії договору є повернення орендарем орендованого майна орендодавцеві за актом приймання-передачі. При цьому обов'язок зі складання такого акта договором покладений на відповідача.

Листом №345/1 від 12.12.2014р. позивач повідомляв відповідача про необхідність звільнення орендованої території та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Сторони узгодили в пункті 2.3 договору оренди, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. При цьому, обов'язок зі складання акта покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів належного виконання передбаченого договором обов'язку з повернення орендованого майна шляхом складання акту приймання-передачі відповідачем суду не надано. Перебування відповідача на території комплексу будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а після 10.12.2014р. не ґрунтується на договорі та є неправомірним.

Тому суд присуджує до стягнення суму неустойки за період з 11.12.2014р. по 04.02.2015р. в сумі 14975грн., підлягають також задоволенню позовні вимоги про виселення відповідача із займаного комплексу будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а; зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання -передачі об'єкт оренди за договором оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р., укладеному між сторонами, а саме - комплекс будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а, що обліковується на балансі філії «Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог на підставі положень норм Закону України «Про судовий збір» повернути позивачу судовий збір в розмірі 263грн.44коп.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» м. Київ про примусове виселення відповідача із займаного комплексу будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а; зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання -передачі об'єкт оренди за договором оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р., укладеному між сторонами, а саме - комплекс будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а, що обліковується на балансі філії «Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; стягнення суми боргу в розмірі 326553грн.35коп., пені в розмірі 11245грн.81коп., 3% річних в розмірі 5976грн.93коп., інфляційної складової в розмірі 46883грн.38коп., 1% неустойки в розмірі 14975грн. та заборгованості за електроенергію в розмірі 20458грн.40коп. - задовольнити частково.

Примусово виселити Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління №813» м. Київ (Ідентифікаційний код 01383865, місцезнаходження - 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 офіс №302) із займаного комплексу будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління №813» м. Київ (Ідентифікаційний код 01383865, місцезнаходження - 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 офіс №302) повернути Дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 31950828, місцезнаходження - 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24) за актом приймання -передачі об'єкт оренди за договором оренди нерухомого майна №12 від 11.12.2013р., укладеному між сторонами, а саме - комплекс будівель та споруд загальною площею 2534,5м2, у тому числі - адміністративну будівлю літ. Б-1, загальною площею 220,7м2; склад паливно-мастильний матеріалів літ. В-1, загальною площею 16,3м2; склад паливно-мастильний матеріалів літ. Г-1, загальною площею 12,1м2; склад паливно-мастильний матеріалів літ. Д-1, загальною площею 16,2м2; гараж літ. Е-1, загальною площею 124,3м2; гараж літ. Ж-1, загальною площею 104,8м2; майстерню літ. З-1, загальною площею 18,1м2; сарай літ. И-1, загальною площею 21м2; колодязь літ. К; баню літ. М-1, загальною площею 35,1м2; гараж літ. О-1, загальною площею 106м2; гараж літ. П-1, загальною площею 47,8м2; вбиральня літ. Р-1, загальною площею 5м2; ємність для зберігання води літ К1; ємність для зберігання води літ К2; зливна яма літ з/я; зливна яма літ. з/я1; ворота поз.№1; огородження поз.№2; ємність поз. №3; ємність №4; мощення поз.1, загальною площею 1488,3м2; трансформаторна підстанція літ. ТП; ангар, загальною площею 318,8м2, розташованих за адресою - Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вольне, вул. Червоних партизан, 59а, що обліковується на балансі філії «Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» м. Київ (Ідентифікаційний код 01383865, місцезнаходження - 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 офіс №302) на користь Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 31950828, місцезнаходження - 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24) суму боргу з орендної плати в розмірі 326553грн.35коп. за період березень 2014р. - грудень 2014р., пеню в розмірі 11245грн.81коп., 3% річних в розмірі 5122грн.51коп., суму інфляційної складової в розмірі 38852грн.39коп., суму неустойки в розмірі 14975грн., суму боргу з відшкодування вартості спожитої електричної енергії в розмірі 13645грн.79коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10643грн.90коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 24.03.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 30.03.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова