Ухвала суду № 43312778, 24.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2015 рокусправа № 804/7476/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради у травні 2014 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000831503 від 17.02.2014.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Нікопольською ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, за результатами якої складено акт № 350/153/03341339 від 30.01.2014.

На підставі висновків акту відповідачем 17 лютого 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000831503, яким КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 448329,14 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало встановлення в ході перевірки порушення КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради вимог податкового законодавства, а саме затримка сплати узгодженої суми податку на прибуток більш ніж на 30 календарних днів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та (або) штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, суми узгоджених податкових зобов'язань, визначені позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток та уточнюючих розрахунках за 2008-2012 роки, самостійно не сплачувались.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договори про розстрочення (відстрочення) податкового боргу з податку на прибуток від 28.02.2013 та 29.03.2013, які було достроково розірвано у зв'язку з їх невиконанням позивачем.

При цьому перевіркою встановлено, що затримка сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток склала 1260 календарних днів.

Вказані обставини не спростовано апелянтом жодними належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта щодо необхідності в першочерговому поряду здійснювати погашення заборгованості з оплати праці та відсутності субвенцій з державного бюджету по відшкодуванню пільг та субсидій для населення за надання послуг водопостачання та водовідведення, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими, оскільки вказані обставини не позбавляють платника податків від обов'язку сплати податків в порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року в адміністративній справі № 804/7476/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 26 березня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров