Ухвала суду № 43312757, 24.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2015 рокусправа № 804/11947/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гранд Моноліт"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року

по справі № 808/11947/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гранд Моноліт"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» звернулося з позовом до суду про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку зі зміною юридичної адреси (м.Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Боброва, буд.12) позивач перейшов на податковий облік до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська. Від своїх контрагентів позивач довідався про наявність складеного ДПІ у Печерському районі у м. Києві акту №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки з суб'єктами господарювання ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» на підставі якого Відповідачем-1 були внесені відповідні коригування самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди. Позивач вважає, що такі дії податкової інспекції (Відповідача-1) здійснені з перевищенням компетенції, безпідставні та необґрунтовані та вчинені з порушенням п.73.5 ст.73 ПК України, Порядку №1232, оскільки жодного запиту Відповідача-1 щодо надання документів для проведення зустрічної звірки позивач не отримував, будь-які податкові повідомлення-рішення на підставі акту №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. податковим органом не виносились, а тому позивач вважає, що не було підстав і для коригування показників податкової звітності позивача лише на підставі вказаного акту, такі дії податкового органу є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нову про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію.

В судове засідання представник відповідача, який про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, але не з'явився.

Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» зареєстровано 27.08.2013р. як юридична особа за місцезнаходженням:49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, буд. 12, з 27.08.2013р. підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за адресою реєстрації - м. Київ Печерський район, пров. Кутузова, буд.3-А, а з 14.08.2014р., а тепер перебуває на обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ від 16.07.2014р., копією статуту позивача, а також даними наведеними в акті від 20.06.2014р.

20.06.2014р. ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було складено акт №1750/26-55-22-10/38865797 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період травень 2014 року» Перевіривши законність і обґрунтованість винесено судового акту, колегія суддів погоджується з викладеними в ньому висновками щодо безпідставності позовних вимог з огляду на наступне.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки та складання акта від 20.06.2014 року № 1750/26-55-22-10/38865797, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236, визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зустрічна звірка не є перевіркою, а складений за її результатами акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів. Висновки, викладені в акті, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту такого акту. Отже, складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Самі по собі висновки, викладені у акті, знаходяться за межами правового регулювання звірки, як способу реалізації повноважень податкового органу, надання яких є не притаманними для податкового органу, однак такі результати не створюють певних правових наслідків за своєю суттю.

Тому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки висновки контролюючого органу за наслідками проведення звірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси, позовні вимоги ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» в частині визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки та складання акту від 20.06.2014 року № 1750/26-55-22-10/38865797 не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо внесення змін до «Системи «Податковий блок» - співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суд першої інстанції вірно зазначає наступне.

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Податкового кодексу України передбачені однакові дії контролюючого органу як у випадку встановлення заниження податкового зобов'язання, так і його завищення - прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення. Іншого порядку дій контролюючого органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Судами встановлено, що за результатами перевірки ДПІ податкових повідомлень-рішень не приймала. А відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що жодних змін у податкових зобов'язаннях позивача внаслідок складання акту від 20.06.2014 року № 1750/26-55-22-10/38865797 не відбулося, оскільки відповідачем жодного податкового повідомлення-рішення на підставі вказаного акта не приймалось та сума таких зобов'язань не узгоджувалась.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

Пунктом 2.3 Методичних рекомендацій передбачено, що приймання та обробка податкової звітності з ПДВ здійснюється відповідно до вимог глави 2 «Податкова звітність» Кодексу, а згідно пп.2.5.5 п.2.5 - реалізація матеріалів камеральної перевірки, прийняття повідомлень-рішень за її результатами та порядок оскарження її результатів проводиться у встановленому порядку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за позивачем відповідно до вимог ст..160 КАС України не надано жодного доказу щодо підтвердження дій по коригуванню показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих позивачем.

Тому, враховуючи не доведеність факту порушення прав позивача діями відповідача по коригуванню податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених на підставі акту від 20.06.2014 року № 1750/26-55-22-10/38865797 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» , суд першої інстанцій прийшов до вірного висновку щодо відмови в задоволені позовних вимог.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11,70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гранд Моноліт" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року по справі № 808/11947/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 березня 2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров