Ухвала суду № 43312718, 24.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2015 рокусправа № 808/5056/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року

по справі № 808/5056/13-а за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Міністерства доходів і зборів України

про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України від 24.04.2013 №665/К/99-99-21-03-15 про результати розгляду скарги.

В обґрунтування позову зазначалось, що винесене Міністерством доходів і зборів України спірне рішення за результатами розгляду скарги позивача є неправомірним, з огляду на не повне дослідження відповідачем матеріалів, що стали підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 28 березня 2013 року № 080312 та розпорядження від 28 березня 2013 року № 116-а про анулювання ліценції на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року в задоволенні даного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нову про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію.

В судове засідання представник відповідача, який про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, але не з'явився.

Матеріалами справи встановлено, що 14 січня 2013 працівниками Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області під час відпрацювання території Шевченківського району м. Запоріжжя виявлено факт реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

На підставі матеріалів зазначеної перевірки РУ Департаменту САТ ДПС України у Запорізькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 28.03.2013 № 080312 та розпорядження від 28.03.2013 № 116-а про анулювання ліценції на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням та розпорядженням, позивач звернувся зі скаргою до Департаменту САТ ДПС України, за результатами якої 24 квітня 2013 року Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 665/К/99-99-21-03-15, яким ФОП ОСОБА_1 рішення про застосування фінансових санкцій від 28 березня 2013 року № 080312 та розпорядження від 28 березня 2013 № 116-а про анулювання ліценції на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення. Не погодившись з рішенням Міністерством доходів і зборів України прийнятого за результатами розгляду скарги, позивач звернувся до суду з позовом, що і стало предметом розгляду даної адміністративної справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість винесеного судом першої інстанції судового акту, колегія суддів погоджується з викладеними в ньому висновками щодо безпідставності позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою, як будь-якого нормативно-правового акту, так і правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є обов'язковість (імперативність) його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Згідно ст. 2, ч. 1 ст. 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають інші ущемлення прав чи свобод.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що винесене Міністерством доходів і зборів України рішення про результати розгляду скарги № 665/К/99-99-21-03-15 по своїй суті не є юридично значеним для позивача, оскільки, саме по собі таке рішення не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак, не є рішенням (нормативно-правовим актом індивідуальної дії) в розумінні КАС України, а тому і не підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не встановлено, а тому постанову суду першої інстанції від 21 листопада 2014 року по справі № 808/5056/13-а необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року по справі № 808/5056/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 24 березня 2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров