Постанова № 43312552, 27.03.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року Справа № 813/1119/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача не з'явився,

представник відповідача Дац Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області про спонукання до вчинення дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Трускавці Львівської області, -

в с т а н о в и в :

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області, звернувся до суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- прийняти до заліку виплачені суми пенсій - 600 грн. за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року та включити до щомісячних актів звірок суми пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва гр.. ОСОБА_2 не прийнятих до відшкодування;

- стягнути виплачені суми пенсій - 600 грн. за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року по інвалідності внаслідок трудового каліцтва гр. ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у включенні до щомісячних актів звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки згідно з нормами Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року за №16/98-ВР, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року такі витрати має нести відповідач.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 26.03.2015 року за вх. № 9517 надійшло клопотання згідно якого представник позивача просить розгляд справи здійснити без участі представника управління.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, суть яких зводиться до того, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки він встановлює лише механізм включення та відшкодування витрат за особовими справами потерпілих і розрахований на відсутність спору. Зазначив, що не є належним відповідачем, оскільки витрати відшкодовується в централізованому порядку. Крім того зазначає, згідно Акту №2 про нещасний випадок на виробництві встановлено, що нещасний випадок який стався з ОСОБА_2 не пов'язаний з виробництвом, а відтак права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок травмування на виробництві відповідно до діючого на той час законодавства він не мав. Просить у задоволення позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем складено з вересня 2014 року по грудень 2014 року акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.11-14).

Згідно списків осіб, пенсії яких пред'явлені для відшкодування управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі і не прийняті до відшкодування відділенням виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в м. Трускавці за вересень 2014 - грудень 2014 р. (а.с.15-18), неприйнята загальна сума пенсії гр. ОСОБА_2 складає 600,00 грн. (з них основний розмір пенсії 600,00 грн.)

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено "Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (надалі Порядок).

Згідно п. 2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, цей же Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів.

Згідно п. 5 вказаного Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 6 вказаного Порядку, головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, в тому числі і пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, лише у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

В Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зазначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора, що сталися процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

З врахуванням вказаних положень законодавства суд зазначає, що всі страхові виплати мають бути пов`язанні з ушкодженням здоров`я застрахованої особи, що сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що 26.12.1989р. комісією у складі трьох осіб з числа адміністрації Управління геофізичних робіт № 2, складено акт № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві стосовно ОСОБА_2 (а.с.34-37).

Порядок проведення розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві, на час виникнення спірних правовідносин, було врегульовано Положенням, яке затверджено Постановою Президіуму Всесоюзної центральної ради професійних спілок СРСР від 13.08.1982р. № 11-6. Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення адміністрація підприємства, якщо дійде висновку про відсутність зв'язку між нещасним випадком та виробництвом, зобов'язана винести це питання на розгляд профспілкового комітету підприємства. За наявності згоди профспілкового комітету з висновками адміністрації підприємства з цього приводу, на акті форми Н-1 (в правому верхньому куті) проставляється запис: "Нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом». Число рішення профспілки та номер протоколу. Цей запис завіряється печаткою.

Як встановлено судом, на вказаному вище акті про нещасний випадок на виробництві, проставлено запис щодо рішення профспілкового комітету Управління геофізичних робіт № 2 про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 не пов'язаний з виробництвом (протокол № 11 від 29.12.1989р.). Вказаний запис завірений печаткою підприємства.

У зв'язку з цим, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності підстав для проведення відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності ОСОБА_2

Крім того, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права щодо зобов'язання відповідача прийняти до заліку виплачені ОСОБА_2 суми пенсії та включити їх до щомісячних актів звірок суд вважає таким, що не відповідає змісту прав УПФ України щодо відшкодування понесених ним витрат.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.

У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підписання актів звірки, в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання приймати до відшкодування витрати на виплату пенсій.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постановах Верховного Суду України від 23.03.2010р., 19.03.2012р., ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.07.2010 р. у справі №К-10954/08, від 04.11.2009 року у справі №К- 20035/09 та від 10.04.2013р. у справі № К/9990/80506/11.

З урахування викладеного вимога позивача про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Трускавці Львівської області прийняти до заліку суми пенсій, виплачених УПФ України в м. Бориславі Львівської області гр. ОСОБА_2 за період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р. у розмірі 600,00 грн. та включити до щомісячних актів звірки, за період вересень-грудень 2014 року задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з врахуванням викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, не ґрунтуються на законі, а тому в задоволені позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 30.03.2015р.