Рішення № 4331249, 10.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.09р.

Справа № 6/306-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційного підприємства Автодорбуд", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 - Дочірнього підприємства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційного підприємства "Автодорсервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 328 384,28 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Кохляков В.С., довіреність №15/Д від 01.04.2009р.;

від відповідача -1- Євстратенко С.Ю, представник, доручення №13/23-06 від 23.06.09р.;

від відповідача -2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційного підприємства Автодорбуд", м. Дніпропетровськ –далі по тексту-позивача до Дочірнього підприємства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя-далі по тексту-відповідача-1 та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автодорсервіс", м. Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача-2 про стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованість у сумі 1 800 379,52 грн. на підставі умов договору поставки продукції № 09/03П від 26.01.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, та стягнення збитків з відповідача-1 на користь позивача у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків у сумі 528 004,76 грн.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача-2 на користь позивача сплачену ним вартість державного мита у сумі 25 000,00 грн. і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача-2.

21.07.2009р. та 30.07.2009р. позивач звернувся до суду з заявами про уточнення позовних вимог у яких просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача-1 на користь позивача заборгованість у сумі 1 800 379,52 грн. на підставі умов договору поставки продукції № 09/03П від 26.01.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, та збитків у вигляді сплачених позивачем за кредитним договором відсотків у сумі 585 845,61 грн. Крім цього, позивач додатково просить господарський суд у примусовому порядку стягнути з відповідача-1 на користь позивача, на підставі п.7.3 умов договору 125 188,02 грн. пені та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманої продукції - 45 368,65 грн. інфляційних і 16 573,35 грн. –3% річних та стягнути з відповідача-2 на користь позивача, посилаючись на договір поруки № 01/26/06 від 26.01.2006р., укладений між позивачем та відповідачем-2, вартість сплаченого державного мита у сумі 25 000,00 грн. і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини Відповідача-2.

Відповідач-1 у судове засідання з’явився, відзив на позов надав у відзиві на позов проти суми боргу, що становить 1 800 379,52 грн. заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що позивач не надав доказів в обґрунтування позову на суму 1 800 379,52 грн. Крім цього, позивач не надав доказів спричинених йому збитків у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків у сумі 585 845,61 грн., так як відсутній зв’язок між отриманням кредиту позивачем та поставкою продукції позивачем відповідачеві-1 згідно умов вищеназваного договору поставки. Відповідач-1 заперечує проти вимог позивача про стягнення пені, інфляційних та 3% річних, згідно ст.625 ЦК України, так як позивачем невірно визначений як період нарахування пені, втрат від інфляції, та 3% річних, так і прострочена відповідачем-1 сума. Крім цього відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням про надання позивачем доказів сплати відсотків за кредитним договором. Додатково відповідач-1 звернувся до суду з клопотання про зупинення провадження по справі з направленням справи до Вищого господарського суду України.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов надав, проти позовних вимог позивача не заперечує і просить суд розглянути справу без його участі.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2009р., на підставі заяви позивача від 06.07.2009р. про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача-1 та відповідача-2 було накладено арешт на грошові кошти відповідача-1 на суму 900 189,76 грн. та на грошові кошти відповідача-2 на суму 900 189,76 грн.

Приймаючи до уваги повну відсутність коштів, згідно банківських довідок, станом на 06.08.2009р. на розрахункових рахунках відповідача-1 та відповідача-2, ухвалою господарського суду від 06.08.2009р., на підставі заяви позивача, ухвалу суду від 09.07.2009р. було скасовано і відповідно до вимог чинного законодавства накладено арешт на майно відповідача-1 на суму 1 800 379,52 грн. та майно відповідача-2 на суму 25 312,50 грн.

21.07.2009р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 30.07.2009р. у зв’язку з тим, що на Відповідач-1 ні Відповідач-2 у судове засідання не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надали.

30.07.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.08.2009р. та до 07.08.2009р. у зв’язку з тим, що відповідач-1 в судовому засіданні звернувся до суду з усним клопотанням про надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи.

07.08.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2006р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено довгостроковий договір поставки продукції № 09/03П та підписано Специфікації до нього та Додаткові угоди, та між позивачем та відповідачем-2 з метою солідарної відповідальності позивачем з відповідачем-2, 26.01.2006р. було укладено договір поруки № 01/26/06, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів, наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та не оспорюється відповідачем-2.

Виконуючи п.2.1 умов вищеназваного договору поставки продукції та Специфікацій і Додаткових угод до нього, позивач на підставі довіреностей відповідача-1 по видаткових накладних в період з 11.07.2008р. по 17.12.2008р.:

- № РН-0000087 від 11.07.2008р. на суму 270 779,00 грн.;

- № РН-0000114 від 19.08.2008р. на суму 297 750,00 грн.;

- № РН-0000118 від 21.08.2008р. на суму 123 600,00 грн.;

- № РН-0000119 від 21.08.2008р. на суму 137 100,00 грн.;

- № РН-0000120 від 22.08.2008р. на суму 274 125,00 грн.;

- № РН-0000126 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.;

- № РН-0000127 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.;

- № РН-0000128 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.;

- № РН-0000129 від 29.08.2008р. на суму 147 700,00 грн.;

- № РН-0000130 від 30.08.2008р. на суму 137 400,00 грн.;

- № РН-0000133 від 03.09.2008р. на суму 132 550,00 грн.;

- № РН-0000139 від 04.09.2008р. на суму 113 250,00 грн.;

- № РН-0000163 від 17.12.2008р. на суму 106 790,00 грн.;

поставив відповідачеві-1 обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1 945 044,00 грн., яку відповідач-1 прийняв без зауважень і згідно п.5.1 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити протягом 30 календарних днів з дати отримання продукції, але в порушення умов вищеназваного договору, відповідно до банківських виписок, оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 144 664,48 грн. у зв’язку з чим, станом на 01.04.2009р., виникла заборгованість відповідача-1 перед позивачем у сумі 1 800 379,52 грн., що підтверджується акти приймання-передачі про отримання товару відповідачем-1 від позивача, підписані повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін, матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання для огляду і у копіях залучених до матеріалів справи, та визнається відповідачем у повному обсязі в акті звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.04.2009р.

Приймаючи до уваги, що в порушення умов вищеназваного договору відповідач-1 своєчасно не оплатив отриману від позивача продукцію у повному обсязі, позивач 13.04.2009р. у відповідності з підписаним сторонами актом звірки звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою про сплату боргу у суму 1 800 379,52 грн., яку відповідач-1 залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача-1 на користь позивача заборгованість у сумі 1 800 379,52 грн. на підставі умов договору поставки продукції № 09/03П від 26.01.2006р., укладеного між позивачем та Відповідачем-1, та збитків у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків у сумі 585 845,61 грн. Крім цього, позивач додатково просить господарський суд у примусовому порядку стягнути з відповідача-1 на користь позивача, на підставі п.7.3 умов договору 125 188,02 грн. пені та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманої продукції - 45 368,65 грн. інфляційних і 16 573,35 грн. –3% річних та стягнути з відповідача-2 на користь позивача, посилаючись на договір поруки № 01/26/06 від 26.01.2006р., укладений між позивачем та відповідачем-2, вартість сплаченого державного мита у сумі 25 000,00 грн. і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини Відповідача-2.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання для огляду, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості Відповідача-1 перед позивачем у сумі 1 786 779,52 грн. у повному обсязі підтверджується:

- умовами договору поставки продукції № 09/03П від 26.01.2006р. відповідно до Специфікацій та Додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем;

- довіреностями відповідача-1 на отримання від позивача продукції за умовами вищеназваного договору на суму 1 800 379,52 грн.;

- видатковими накладними:

- № РН-0000087 від 11.07.2008р. на суму 270 779,00 грн.;

- № РН-0000114 від 19.08.2008р. на суму 297 750,00 грн.;

- № РН-0000118 від 21.08.2008р. на суму 123 600,00 грн.;

- № РН-0000119 від 21.08.2008р. на суму 137 100,00 грн.;

- № РН-0000120 від 22.08.2008р. на суму 274 125,00 грн.;

- № РН-0000126 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.;

- № РН-0000127 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.;

- № РН-0000128 від 28.08.2008р. на суму 68 000,00 грн.;

- № РН-0000129 від 29.08.2008р. на суму 147 700,00 грн.;

- № РН-0000130 від 30.08.2008р. на суму 137 400,00 грн.;

- № РН-0000133 від 03.09.2008р. на суму 132 550,00 грн.;

- № РН-0000139 від 04.09.2008р. на суму 113 250,00 грн.;

- № РН-0000163 від 17.12.2008р. на суму 106 790,00 грн.;

згідно яких позивач поставив відповідачеві-1 обумовлену сторонами продукцію на загальну суму 1 945 044,00 грн., яку відповідач-1 прийняв без зауважень зі складанням актів приймання-передачі про отримання продукції відповідачем-1 від позивача, підписані повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін і згідно п.5.1 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити протягом 30 календарних днів з дати отримання продукції, але в порушення умов вищеназваного договору, відповідно до банківських виписок, оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 158 264,48 грн. у зв’язку з чим, станом на 01.04.2009р., виникла заборгованість відповідача-1 перед позивачем у сумі 1 786 779,52 грн., що підтверджується відповідачем-1 у повному обсязі в акті звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.04.2009р. у зв’язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості у сумі 1 786 779,52 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України, боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання доказується кредитором.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 на користь позивача збитків у вигляді сплачених позивачем за кредитним договором відсотків у сумі 585 845,61 грн. на підставі кредитного договору та Додаткових угод до нього № 03/ю009/09 від 15.02.2006р. та Довідок банку № 09/55 від 21.07.2009р. та № 09/67 від 31.07.2009р., укладеним між позивачем та АКБ „Автокразбанк”, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, на спростованими відповідачем-1, а отже такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 22,623 ЦК України відповідач-1 який порушив зобов’язання, має відшкодувати позивачеві завдані ним збитки.

Вимоги позивача, викладені в заявах про уточненнях позовних вимог від 21.07.2009р. та 30.07.2009р. у яких позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача-1 на користь позивача, на підставі п.7.3 умов договору 125 188,02 грн. пені та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманої продукції - 45 368,65 грн. інфляційних і 16 573,35 грн. –3% річних, слід визнати необґрунтованими, такими, що протирічать чинному законодавству України і не підлягають задоволенню у повному обсязі так як:

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Додаткові вимоги про збільшення позовних вимог за рахунок пені, інфляційних та річних у відповідності з чинним законодавством України та ст. 625 ЦК України не можуть бути розглянуті і задоволені судом виходячи з наступного:

- відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;

- як вбачається з матеріалів справи, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на суму пені, інфляційних та річних, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві;

- відповідно до підпункту 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- згідно із частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Оскільки факт заборгованості Відповідача-1 перед позивачем мав місце, то додаткові вимоги позивача про стягнення з Відповідача-2, на підставі договору поруки № 01/26/06 від 26.01.2006р., на користь позивача 25 000,00 грн. держмита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини Відповідача-2, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Заперечення відповідача-1, що позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог на суму 1 800 379,52 грн., слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічать матеріалам справи, так як матеріали справи містять довіреності відповідача-1 на отримання оспорюваної відповідаче-1 продукції, видаткові накладні належним чином підписані повноважним представником відповідача-1, скріплених печатками відповідача-1 про отримання оспорюваної продукції, та актами приймання-передачі про отримання оспорюваної продукції відповідачем-1 від позивача, підписані повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін.

Заперечення відповідача-1, що позивач не надав доказів спричинених йому збитків у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків у сумі 585 845,61 грн., так як відсутній зв’язок між отриманням кредиту позивачем та поставкою продукції позивачем відповідачеві-1 згідно умов вищеназваного договору поставки, слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічать матеріалам справи, так як матеріали справи містять сам кредитний договір № 03/ю009/06 від 15.02.2006р., додатки до нього та Довідки банку, які підтверджують сплату позивачем за кредитним договором відсотків у сумі 585 845,61 грн. які надавались позивачеві саме на виконання умов договору поставки № 09/03П, укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Клопотання відповідача-1 про надання позивачем доказів сплати відсотків за кредитним договором, слід визнати необґрунтованим, таким, що протирічить матеріалам справи, а отже не підлягає задоволенню, так як в матеріалах справи міститься як сам кредитний договір з усіма Додатками до нього, укладений позивачем з банком, так і Довідки банку про нарахування та сплату позивачем банку відсотків за кредитним договором.

Керуючись ст.ст.4,11,16,22,525,526,623 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов позивача до Відповідача-1 задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача-1: Дочірнє підприємство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, п/р № 26006315122961 в ЗОВ АКБ "Укрсоцбанк" м. Запоріжжя, МФО 313010) на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 1, код ЄДРПОУ 33184880, п/р 26004001040950 в ДФ ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 307219) 1 786 779,52 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень 52 коп.) - заборгованості, 585 845,61 грн. (п’ятсот вісімдесят п`ять тисяч вісімсот сорок п`ять гривень 61 коп.) - збитків у вигляді сплачених за кредитним договором відсотків, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автодорсервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Булигіна, 10, код ЄДРПОУ 32781649, п/р № 26006900697387 в філіалі "Перший Український міжнародний банк", МФО 305813) на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Автодорбуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 1, код ЄДРПОУ 33184880, п/р 26004001040950 в ДФ ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 307219) 23 726,25 грн. (двадцять три тисячі сімсот двадцять шість гривень 25 коп.) - держмита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В задоволенні клопотання відповідача-1 про надання позивачем доказів сплати відсотків за кредитним договором відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано 07.08.2009р.