Ухвала суду № 43312144, 26.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/51/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камсаб» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0002332203, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0002332203. Свої позовні вимоги мотивував відсутністю порушень з боку позивача приписів Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо несвоєчасного надходження товарів та протиправністю податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0002332203, яким позивачеві визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 24.12.2014 №0002332203.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Камсаб» з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України згідно листа АТ «Піреус банк МКБ» від 09.09.2014 №1601/09-ІІІ по договору №б/н від 30.05.2013 з компанією «COOK MEDICAL EUROPE LIMITED» (Ірландія).

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Камсаб» статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного реагування і валютного контролю».

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 02.12.2014 №3138/26-53-22-03-21/31953635 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0002332203, яким позивачеві визначено пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 110 598,23 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що між «COOK MEDICAL EUROPE LIMITED» (Ірландія) та товариством з обмеженою відповідальністю «Камсаб» було укладено договір про дистрибуцію без виключного права від 30.05.2013 №б/н, відповідно до якого компанія продавець призначає дистриб'ютора за цим договором продукції компанії «COOK MEDICAL EUROPE LIMITED», без надання виключного права в Україні протягом строку дії даного договору.

На виконання умов договору від 30.05.2013 позивачем як дистриб'ютором було здійснено передоплату за товар у сумі 23102,77 євро, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

У свою чергу, поставка товару на територію України була здійснена 17.06.2014, відповідно до авіа накладної №2355 74786810.

З акту державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.12.2014 №3138/26-53-22-03-21/31953635 вбачається, що в ході виконання договору від 30.05.2013, позивачем було порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме - поставку товару здійснено з порушенням законодавчо встановлених термінів. При цьому контролюючим органом визначено граничний строк надходження товару відносно суми 23102,77 євро - 28.08.2014.

Аналізуючи зазначені висновки відповідача, необхідно наголосити на тому, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) товару є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - є дата фактичного перетину імпортованими товаром митного кордону України.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постановах від 04.07.2011 у справі №21-136а11, від 16.01.2012 у справі № 21-412а11, а також з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 16.11.2012 у справі №К-8972/08.

З наявної в матеріалах справи авіа накладної №2355 74786810, вбачається, що поставка товару на територію України (міжнародний аеропорт Бориспіль) була здійснена 17.06.2014.

З огляду на викладене вбачається, що відповідачем помилково ототожнюються поняття «перетину товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і підтверджується оформленою вантажно-митною декларацією.

За таких обставин поставка товару за договором від 30.05.2013 відбулася з дотриманням строків, передбачених чинним законодавством, а порушення з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Камсаб», встановлені відповідачем в акті перевірки від 02.12.2014 №3138/26-53-22-03-21/31953635, спростовуються наступним.

При митному оформленні поставленного товару виявилось, що наказом Державної служби України з лікарських засобів від 28.02.2014 №319 призупинено дію реєстраційного свідоцтва на товар, внаслідок чого призупинено митне оформлення товару.

Починаючи з дати поставки товару і по даний час питання поновлення дії реєстраційного свідоцтва на поставлений товар очікується до прийняття Державною службою України з лікарських засобів, засідання якої не проводяться з невідомих причин.

За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, товар, починаючи з дати його поставки і по даний час, перебуває на складах державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», його зберігання оплачується позивачем, що підтверджується рахунком-фактурою від 16.09.2014 №2585 та платіжним дорученням від 17.09.2014 №63.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 31 березня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 26 березня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.