Постанова № 43312133, 25.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа №908/3775/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Терещенко О.І.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

Прокуратура Харківської області - Ногіна О.М., посвідчення №032167 від 11.02.2015 року;

Прокуратури Запорізької області - не з'явився;

Приморської міської ради - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокуратури Запорізької області, м.Запоріжжя, (вх.№481(З)/1-40) на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014 року по справі №908/3775/14,

за позовом прокурора Приморського району, м.Приморськ, Запорізька область,

в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Приморська міська рада, м.Приморськ, Запорізька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооперативний відпочинок «Приморськ», м.Приморськ, Запорізька область,

про зобов'язання повернути земельну ділянку та зобов'язання відновити попередній стан земельної ділянки, який існував до надання її у користування відповідачу

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року прокурор Приморського району в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Приморської міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооперативний відпочинок «Приморськ» про зобов'язання останнього повернути земельну ділянку та зобов'язання відновити попередній стан земельної ділянки, який існував до надання її у користування відповідачу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2014 року по справі №908/3775/14 (суддя Носівець В.В.) у позові відмовлено.

Стягнуто з Приморської міської ради в дохід державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору.

Прокуратура Запорізької область з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно досліджено матеріали справи та докази у зв'язку з чим невірно зроблено висновок про безпідставність позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року апеляційну скаргу Прокуратури Запорізької область прийнято до провадження та призначено до розгляду.

05.03.2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооперативний відпочинок «Приморськ» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3651), в якому зазначає, що рішення господарського суду Запорізької області прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень та вірно застосовано як норми процесуального так і матеріального права. Також, судом в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014 року - залишити без змін.

Крім того відповідач надав через канцелярію суду клопотання, в якому просить, у зв'язку з неможливістю забезпечення участі представника в судовому засіданні, розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами без участі представника.

Ухвалою суду від 11.03.2015 року розгляд справи з метою забезпечення повного, всебічного, об'єктивного вирішення спору, дотримання принципів судочинства - відкладався.

Прокуратура Приморського району, прокуратура Запорізької області, Приморської міської ради та відповідач представник у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не з'явилися, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№006356) ухвала про відкладення розгляду справи направлена 13.03.2015 року у кількості п'яти примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про відкладення розгляду справи від 11.03.2015 року учасникам судового процесу.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за відсутності представників прокуратури Приморського району, прокуратури Запорізької області, Приморської міської ради та відповідача.

У судовому засіданні 25.03.2015 року представник прокуратури Харківської області підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника прокуратури Харківської області, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області провела перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приморською міською радою при укладанні цивільно-правових договорів щодо надання у користування земельних ділянок, розташованих у межах пляжної зони, за результатами якої 10.07.2014 року складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

В результаті перевірки встановлено, що Приморською міською радою в особі секретаря міської ради Слинько В.К. та ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ» в особі директора Василенко В.І. укладено договір користування №04/2014 від 22.05.2014 року строком з 01.06.2014 року по 31.05.2015 року.

Відповідно до п. 1.1 договору Приморська міська рада (розпорядник) дозволяє ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ» (користувач) використовувати земельну ділянку площею 0,20 га, яка знаходиться за адресою: місто Приморськ, вул. Курортна, 19. Згідно з п. 5.1 договору земельна ділянка передається в користування для розміщення та обслуговування пляжної зони.

Згідно п. 10.1 договору він набирає чинності після підписання його сторонами та реєстрації в Приморській міській раді.

Укладений договір користування суперечить вимогам законодавства України. Перевіркою встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку площею 0,20 га не зареєстрована за ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ».

Перевіркою встановлено, що оскільки Приморською міською радою не приймалось рішення про надання у користування (оренду) земельної ділянки ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ», земельна ділянка не сформована з розробленням відповідного проекту землеустрою, державна реєстрація прав на земельну ділянку не проведена, законних підстав для користування зазначеною вище земельною ділянкою у відповідача на момент проведення перевірки не виникло. Також перевіркою встановлено, що укладений договір користування є прихованою орендою, що регулюється Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Прокуратура Приморського району вказує на те, що договір користування №04/2014 від 22.05.2014 року є неукладеним, у зв'язку з чим земельна ділянка площею 0,20 га, що розташована по вул. Курортній, 19 у м.Приморську, підлягає поверненню позивачу.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

22.05.2014 року між Приморською міською радою (розпорядник) та ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ» (користувач) укладено договір користування №04/2014, відповідно до умов якого (п. 1.1) розпорядник дозволяє користувачу використовувати земельну ділянку площею 0,20 га, яка знаходиться за адресою: м.Приморськ, вул. Курортна, 19.

Згідно п. 2.2 договору визначено, що на земельній ділянці знаходиться пляжна зона.

Відповідно до п. 3.1 договору, сторонами передбачено, що договір укладено на строк з 01.06.2014 року по 31.05.2015 року.

Плата за користування земельною ділянкою за договором встановлюється відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою і вноситься користувачем в грошовому вигляді в розмірі 2731,80 грн. (п. 4.1 договору).

Згідно п. 10.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та реєстрації в Приморській міській раді.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності в користування та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені нормами ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

За своїм змістом договір користування №04/2014 від 22.05.2014 року відноситься до договорів виду найм (оренда).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Як встановлено судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійти достовірного висновку, про яку саме земельну ділянку йдеться мова у договорі користування №04/2014 від 22.05.2014 року не є можливим, оскільки згідно інформації Відділу Держземагентства у Приморському районі Запорізької області від 10.12.2014 року №01-03-04/3402 та викопіювання з кадастрової карти (плану) вбачається, що запитувана земельна ділянка загальною площею 0,20 га відноситься до земель запасу (угіддя - піски), знаходиться за адресою: Приморський район та інформація про неї у державному земельному кадастрі відсутня.

З наведеного вбачається, що суди позбавлені можливості встановити ідентифікуючі ознаки спірної земельної ділянки, оскільки межі земельної ділянки на місцевості не визначені, кадастровий номер земельній ділянці не присвоєно, карта, план або схема спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Також судами встановлено, що перевірка господарської діяльності відповідача щодо дотримання ним вимог земельного законодавства не проводилась; фактичне зайняття ним без достатньої правової підстави саме спірної земельної ділянки відповідними органами не встановлено - виїзд на місцевість не відбувався; фактичне зайняття відповідачем саме спірної земельної ділянки з інших підстав також не зафіксовано.

Крім того, в матеріалах справи не містяться докази передачі позивачем у користування відповідачу спірної земельної ділянки, оскільки акт прийому-передачі земельної ділянки площею 0,20 га, що знаходиться за адресою: м.Приморськ, вул.Курортна, 19, в матеріалах справи відсутній, а з пояснень відповідача вбачається, що він не підписувався між сторонами.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт передачі спірної земельної ділянки позивачем відповідачу.

Також судами встановлено, що речове право на користування відповідачем спірною земельною ділянкою не пройшло державної реєстрації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем та відповідачем не дотримано порядку передачі речового права користування земельною ділянкою площею 0,20 га, яка знаходиться за адресою: місто Приморськ, вул. Курортна, 19.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, необхідною умовою для звернення до суду з відповідним позовом є порушення інтересів держави в особі позивача у справі, як органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором на надано доказів та необґрунтовано фату використання відповідачем у своїй господарській діяльності спірної земельної ділянки, зокрема, можливе розміщення тимчасових або постійних спору для забезпечення благоустрою пляжної зони: туалет, переодягальні, душ, замощення, розважальна зона, навіси, рятувальний загін, організація харчування тощо. Прокурором не надано доказів передачі та використання відповідачем спірної земельної ділянки та не доведено наявності на спірній земельній ділянці будь-якого майна, яке належить відповідачу, та підтверджує її використання.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшов правомірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ «Кооперативний відпочинок» повернути територіальній громаді м.Приморська в особі Приморської міської ради земельну ділянку площею 0,20 га вартістю 87220,00 грн., що розташована по вулиці Курортній, 19 у м.Приморську.

Колегія суддів також погоджується з відмовою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача відновити попередній стан земельної ділянки, який існував до надання зазначеної земельної ділянки йому у користування.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як вже було встановлено, з боку відповідача не порушено прав на землю Приморської міської ради, оскільки в матеріалах справи відсутні докази передачі та використання відповідачем спірної земельної ділянки, а також доказів наявності на спірній земельній ділянці будь-якого майна, що належить відповідачу.

Таким чином, прокуратурою не доведено факту вчинення з боку відповідача будь-яких дій, що призвели до необхідності відновлення стану спірної земельної ділянки.

Крім того, слід зазначити, що прокуратурою не зазначено, яким саме чином необхідно відновити попередній стан земельної ділянки та які саме дії необхідно для цього здійснити.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що прокурором по даній справі всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів та необґрунтовано обставин, викладених у позовній заяві.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Прокуратури Запорізької області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014 року по справі №908/3775/14 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокуратури Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014 року по справі №908/3775/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30 березня 2015 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Терещенко О.І.