Рішення № 43312057, 24.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р.Справа № 922/815/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Западне до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України", с. Гонтарівка про стягнення 197338,29 грн. за участю представників сторін:

позивача - Маркевича В.В. адвоката;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованості з оплати фактично виконаних сільськогосподарських робіт, за договором про виконання сільськогосподарських робіт №5 від 04 вересня 2014 р. у розмірі 162140,00 грн., пеню за вказаним договором у розмірі 13824,10 грн., 3% річних за вказаним договором у розмірі 1532,56 грн., інфляційні збитки за вказаним договором у розмірі 11836,22 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним договором. Крім того, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2015 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.03.15 р., прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "04" березня 2015 р. о (об) 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 березня 2015 року розгляд справи було відкладено до 24 березня 2015 року о 11:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України просить стягнути з відповідача: заборгованість з оплати фактично виконаних сільськогосподарських робіт, за договором про виконання сільськогосподарських робіт №5 від 04 вересня 2014 р., у розмірі 151760,00 грн., пеню у розмірі 18 575,51 грн., 3% річних у розмірі 2096,94 грн., інфляційні збитки у розмірі 24 905,84 грн. та судові витрати.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 24 березня 2015 року клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національну академію аграрних наук України та співробітника відповідача ОСОБА_3

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Враховуючи вищенаведене та те, що питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, а з заяв відповідача не вбачається як рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаних відповідачем осіб, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про залучення до розгляду справи третіх осіб.

Також, відповідачем надано клопотання про витребування у позивача доказів.

Відповідно ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не доведено неможливості самостійно надати докази вказані у клопотанні, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.

Також відповідачем наданий до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки на акті приймання - передачі виконаних позивачем робіт відсутні підписи осіб, відповідальних за збір врожаю, що було передбачено правилами документообігу на підприємстві відповідача. Також відповідач повідомив суд проте, що договір укладений між позивачем та відповідачем був розірваний, але у зв'язку із звільненням з роботи керівника відповідача, докази розірвання відсутні. Відповідач у відзиві на позов також просив справу слухати з застосуванням звукозапису.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Також суд враховую те, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) суд самостійно визначає коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовує його, здійснює його тлумачення, визначає порядок ведення судового засідання на підставі приписів процесуального закону, вирішує питання про розгляд по суті заяв та клопотань учасників судового процесу, надає правову оцінку обставинам справи на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Процесуальне рішення по справі виноситься судом за результатом надання юридичної оцінки поясненням всіх учасників судового процесу, наявним у справі доказам та з обов'язковим співвідношенням їх з вимогами відповідного законодавства. Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач, який просить проводити слухання справи з застосуванням звукозапису та був належним чином повідомлений про розгляд справи, але в судове засідання в призначений судом час не з'явився, суд вважає за необхідне не проводити судового засідання за допомогою комплексу технічного запису та винести рішення по справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04 вересня 2014 р., між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, виконавець за договором) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (далі по тексту - відповідач, замовник за договором), було укладено договір № 5 на виконання сільськогосподарських робіт (далі по тексту - договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач, замовляє у позивача виконати сільськогосподарські роботи по збиранню сільськогосподарських культур комбайнами "John Dееrе", а Відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити їх вартість погоджену Сторонами у спеціальному додатку до вказаного договору.

При укладені договору № 5 на виконання сільськогосподарських робіт, між позивачем та відповідачем було погоджено вартість робіт які будуть виконуватись, а саме: 1) роботи з прямого комбайнування кукурудзи (із подрібненням фрезою) - загальна площа - 350 ТА, вартість виконання - 470,00 грн. за 1 га площі. Загальна орієнтовна вартість сільськогосподарських робіт становила 164 500,00 грн.;

Протягом серпня-жовтня 2014 р., позивачем були виконані сільськогосподарські роботи в обсягах визначених роботи, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт №1 до договору складеним 04 жовтня 2014 р., яким підтверджується виконання позивачем робіт на загальну суму 162 140,00 грн.

Відповідно до положень п. 3.2. Договору № 5 на виконання сільськогосподарських робіт, оплата вартості виконаних робіт має відбутись протягом З (трьох) календарних днів, з моменту підписання відповідного Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідач, неналежним чином виконав зобов'язання щодо сплати виконаних робіт передбачені договором, сплативши їх несвоєчасно та не в повному обсязі, а саме: 11.02.2015 р. здійснено оплату виконаних робіт у розмірі 5380,00 грн., 26.02.2015 р. здійснено оплату виконаних робіт у розмірі 5000,00 грн., у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 151 760,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 151760,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 43830,77 грн. пені та 6618,81 3% річних.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до п. 4.2. договору сторони погодили, за прострочення оплати виконаних робіт замовник (відповідач) сплачує на користь виконавця (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (62570, Харківська область, Вовчанський район, село Гонтарівка, вулиця Дмитрівська, будинок 102, ідентифікаційний код 01203834) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість з оплати фактично виконаних сільськогосподарських робіт, за договором про виконання сільськогосподарських робіт №5 від 04 вересня 2014 р., у розмірі 151760,00 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (62570, Харківська область, Вовчанський район, село Гонтарівка, вулиця Дмитрівська, будинок 102, ідентифікаційний код 01203834) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати фактично виконаних сільськогосподарських робіт, за договором про виконання сільськогосподарських робіт №5 від 04 вересня 2014 р., у розмірі 18575,51 грн.

4. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (62570, Харківська область, Вовчанський район, село Гонтарівка, вулиця Дмитрівська, будинок 102, ідентифікаційний код 01203834) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3% річних нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати фактично виконаних сільськогосподарських робіт, за договором про виконання сільськогосподарських робіт №5 від 04 вересня 2014 р., у розмірі 2096,94 грн.

5. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (62570, Харківська область, Вовчанський район, село Гонтарівка, вулиця Дмитрівська, будинок 102, ідентифікаційний код 01203834) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) інфляційні збитки у розмірі 24905,84 грн.

6. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (62570, Харківська область, Вовчанський район, село Гонтарівка, вулиця Дмитрівська, будинок 102, ідентифікаційний код 01203834) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3946,77 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.03.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний