Рішення № 43311998, 25.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2015 р.Справа № 916/490/15-г

за позовом: Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України;

до відповідача: Одеської міської ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська національна академія харчових технологій;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від прокурора: присутня Доброжан Н.І. (посвідчення №010038 від 17.10.2012р.);

Від позивача: за дов. Балан І.П.;

Від відповідача: за дов. Моджук І.О.;

Від третьої особи Одеської національної академії харчових технологій: за дов. Баришникова Г.В.;

Від третьої особи Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції: не з'явився;

Суть спору: Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього в редакції від 25.03.2015р. (вх.суду№7790/15) до відповідача Одеської міської ради про визнання за державою в особі Міністерства освіти і науки України права власності на комплекс будівель і споруд Одеської національної академії харчових технологій, що розташований на земельній ділянці загальною площею 8,0485 га за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 112 та складається з: літ. «А» - учбовий корпус загальною площею 11486,4кв.м., літ. «А1» - учбовий корпус загальною площею 7555,3кв.м., літ. «Б» - учбовий корпус загальною площею 4702,0кв.м., літ. «В» - учбовий корпус загальною площею 5967,3кв.м., літ. «Г» - насосна загальною площею 81,4кв.м., літ. «Д» - склад загальною площею 41,6кв.м., літ. «Е» - учбовий корпус та СКБ з котельною загальною площею 2696,9кв.м., літ. «Е1» - виробничий корпус загальною площею 358,9кв.м., літ. «Є» - склад загальною площею 83,9кв.м., літ. «Ж» - гараж загальною площею 170,6кв.м., літ. «З» - гараж загальною площею 65,0кв.м., літ. «И» - склад загальною площею 658,1кв.м., літ. «Ї» - учбовий корпус загальною площею 9658,1кв.м., літ. «К» - столярна майстерня загальною площею 155,3кв.м., літ. «Л» - господарська будівля загальною площею 539кв.м., літ. «М» - лабораторія НИС загальною площею 279,8кв.м., літ. «О» - спорткомплекс загальною площею 2858,2кв.м., літ. «П» - гуртожиток №3 загальною площею 7337,3кв.м., літ. «Р» - ТП загальною площею 53,0кв.м., літ. «Ф» - учбовий корпус, загальною площею 1363,6кв.м., літ «Ц» - гуртожиток №1 загальною площею 6440,5кв.м., літ. «Ш» - спортзал при гуртожитку №1 загальною площею 404,3кв.м., літ. «Щ» - столова загальною площею1168,5кв.м., літ. «Ъ» - виробнича майстерня загальною площею 91,0кв.м., літ. «Ю» - гуртожиток №4 загальною площею 5891,3кв.м., літ. «Я» - гуртожиток №5 загальною площею 5848,2кв.м.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2015р. порушено провадження у справі №916/490/15-г та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеську національну академію харчових технологій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції.

Прокурор та позивач на позовних вимогах наполягають.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська національна академія харчових технологій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції явку свого представника в судове засідання не забезпечила та звернулася до суду з заявою (електронною поштою) про розгляд справи без її участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

11.05.1944р. розпорядженням Ради народних комісарів СРСР №10329 за Одеським інститутом інженерів мукомольної промисловості і елеваторного господарства ім. Й. Сталіна (станом на теперішній час - Одеська національна академія харчових технологій) були закріплені приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Свердлова 112 (станом на теперішній час - вул. Канатна).

На підставі зазначеного розпорядження 25.05.1944р. Виконавчим комітетом Одеської обласної ради депутатів трудящих прийнято рішення №150, яким закріплено за Одеським інститутом інженерів мукомольної промисловості і елеваторного господарства ім. Й. В. Сталіна приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Свердлова 112.

Згідно наказів Міністерства Культури СРСР №1472 від 24.08.1953р. та №319 від 31.08.1953р. по Одеському інституту інженерів мукомольної промисловості і елеваторного господарства інституту присвоєно найменування Одеський технологічний інститут ім. Й.В. Сталіна.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №362 від 28.04.1954р. Одеському технологічному інституту ім. Й.В. Сталіна відведено земельну ділянку площею 0,82га по Садовому провулку кут вул. Канатна для будівництва п'яти поверхової будівлі гуртожитку.

Постановою Ради міністрів УРСР №1690 від 18.12.1961р. та наказом №554 від 23.12.1961р. по Одеському технологічному інституту ім. М.В. Ломоносова Одеський технологічний інститут ім. Й.В. Сталіна перейменовано в Одеський технологічний інститут ім. М.В. Ломоносова.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 07.10.1965р. Одеському технологічному інституту ім. М.В. Ломоносова відведено земельну ділянку площею 1,7га по другому Трушевському провулку для будівництва комплексу будівель, що складається з висотного учбово-лабораторного корпуса, двох гуртожитків для студентів та житлового будинку для професорсько-викладацького складу.

Постановою Ради Міністрів УРСР №410 від 12.08.1970р. та наказом №243 від 24.08.1970р. по Одеському технологічному інституту ім. М.В. Ломоносова Одеський технологічний інститут ім. М.В. Ломоносова перейменовано в Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М.В. Ломоносова.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради Народних депутатів №239 від 16.04.1981р. внесені зміни та доповнення до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Народних депутатів №521 від 05.07.1979р. «Про надання згоди Одеському технологічному інституту харчової промисловості ім. М.В. Ломоносова проектування двох студентських гуртожитків по вул. Свердлова №126-130». Відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Народних депутатів №239 від 16.04.1981р. Одеському технологічному інституту харчової промисловості ім. М.В. Ломоносова дозволено проектування двох студентських гуртожитків на 640 місць кожне по вул. Свердлова 126-130 та Бісквітному провулку №№12, 14, 16 на земельній ділянці площею до 1,5га.

30.08.1985р. Приморським міським виконавчим комітетом затверджений акт державної приймальної комісії про прийому до експлуатації завершеного будівництва об'єкту, а саме гуртожитку на 640 місць по вул. Свердлова 128.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №244 від 20.03.1994р. та наказу №183-01 від 23.05.1994р. по Одеському технологічному інституту харчової промисловості ім. М.В. Ломоносова на базі Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. М.В. Ломоносова створена Одеська державна академія харчових технологій.

Указом Президента України №846/2002 від 21.09.2002р., наказом Міністерства освіти та науки України №589 від 18.10.2002р. та наказом №219-01 від 23.10.2002р. Одеської державної академії харчових технологій академії надано статус національної та в подальшому іменується Одеська національна академія харчових технологій (далі ОНАХТ).

Після отримання вищезазначених земельних ділянок для будівництва, відповідні об'єкти нерухомості побудовані, прийняті на баланс та відповідно використовуються учбовим закладом за призначенням. Відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку на кожний об'єкт, в тому числі на основні засоби у вигляді будівель та споруд, що приймаються до балансу, необхідно обов'язково відкривати та вести інвентарну картку. Заповнення інвентарних карток здійснюється на підставі первинної документації: актів приймання-передання, та інших документів підтверджуючих придбання основних засобів. На вищезазначені будівлі відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку також відкриті інвентарні картки, проте документи про прийняття деяких об'єктів нерухомості відсутні , оскільки будівництво проводилось більше 30 років тому.

20.03.2009р. Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на замовлення ОНАХТ виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель і споруд навчального закладу, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 112.

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України про проведення інвентаризації майна, що знаходиться на балансах учбових закладів, з метою оформлення права власності на комплекс будівель і споруд навчального закладу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 112 ОНАХТ звернулась до Одеської міської ради з заявою щодо оформлення свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд академії, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 112. Одеська міська рада повідомила ОНАХТ, що для оформлення свідоцтва на право власності згідно «Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» необхідні додаткові документи.

ОНАХТ є вищим навчальним закладом державної форми власності та, відповідно, є державною установою, що фінансується із державного бюджету та підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади - Міністерству освіти і науки України.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України №240/2013 від 25.04.2013р. передбачено що Міністерство освіти і науки відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Враховуючи, що комплекс будівель і споруд Одеської національної академії харчових технологій розташований на земельній ділянці, яка відповідно до норм земельного кодексу України та рішення Одеської обласної ради народних депутатів №266-І від 25.11.1991р. «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», є комунальною власністю, а саме: власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, позов пред'явлений до Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (даний спосіб захисту застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку, водночас може стосуватися не тільки за наявності спору, а й у разі невизначеного правового стану).

Статтею 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Тобто, законодавець закріплює презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності може виникати при наявності певних юридичних фактів.

Згідно зі ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

У відповідності до ст. 19 Конституції України та ст. ст. 24, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 N 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особі зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, приймають рішення у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Перелік підстав виникнення речових прав є вичерпним, на що вказує ст. 395 ЦК України. Державні установи, як юридичні особи публічного права, не можуть набувати майно за безоплатним правочином у власність. Виходячи з аналізу правових норм державні вищі навчальні заклади, створені у формі установ, набувають майно за безоплатним правочином на праві оперативного управління чи господарського відання.

З матеріалів справи вбачається, що будування спірних об'єктів нерухомості відбувалося починаючи з 1940 року по 1985 рік, коли єдиною формою власності була соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) власності.

Відповідно до ст. ст. 4-6 Конституції УРСР від 11.06.1937р., ст.ст. 10, 11 Конституції УРСР від 20.04.1978р. соціалістична власність в УРСР мала форму державної або форму кооперативно-колгоспної власності.

Згідно з нормами Конституції УРСР від 11.06.1937р., Конституції УРСР від 20.04.1978р., а також ст. 90 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963) спірне нерухоме майно відносилося до об'єктів права державної власності. З проголошенням незалежності України його правовий статус не змінився, що, зокрема, підтверджується постановою Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", згідно з якою майно державних підприємств відноситься до об'єктів права загальнодержавної власності. Будь-якої реєстрації права власності на той час не вимагалося, достатньо було акту введення в експлуатацію.

Однак з пояснення представників сторін та матеріалів справи вбачається, що акти введення в експлуатацію були втрачені. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності даного Закону, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно до ст. 116 Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України №185-У від 21.09.2006р. „Про управління об'єктами державної власності" визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними зазначеним Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Міністерство освіти і науки України як уповноважений орган управління оформлює відповідно до міжнародних договорів та законів України право державної власності України на об'єкти, що належать до сфери його управління, та приймає рішення щодо їх подальшого ефективного використання (ст. 5-1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності").

У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора, і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст.73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить Одеська національна академія харчових технологій, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 63 Закону України „Про вищу освіту" №2984-III від 17.01.2002р. за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми, власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно. Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управління. Майно, що знаходиться у державній і комунальній власності і передане в оперативне управління вищим навчальним закладам державної і комунальної форм власності, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством. Такі ж приписи містяться і у ст. 70 Закону України „Про вищу освіту" №1556-VII від 01.07.2014р.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство освіти і науки України як органу, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на спірний об'єкт на виконання законодавчих положень, так і позбавляє даного суб'єкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту та суті зазначеної статті позов з цієї підстави може заявлятись до будь-якої особи, яка словами або діями (в певних випадках бездіяльністю) заявила претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи, або не визнає це право у будь-який спосіб.

Позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

З огляду на викладене, суд вважає, що право власності держави, від імені якої виступає позивач, на спірне майно підлягає захисту шляхом його визнання, що сприятиме усуненню невизначеності у суб'єктивному праві щодо спірних об'єктів і перешкод у належному оформленні позивачем від імені держави набутого нею права власності на спірні об'єкти.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України про визнання за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України права власності на комплекс будівель і споруд Одеської національної академії харчових технологій, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10) право власності на комплекс будівель і споруд Одеської національної академії харчових технологій (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 112, код ЄДРПОУ 02071062), що розташований на земельній ділянці загальною площею 8,0485 га за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 112 та складається з: літ. «А» - учбовий корпус загальною площею 11486,4кв.м., літ. «А1» - учбовий корпус загальною площею 7555,3кв.м., літ. «Б» - учбовий корпус загальною площею 4702,0кв.м., літ. «В» - учбовий корпус загальною площею 5967,3кв.м., літ. «Г» - насосна загальною площею 81,4кв.м., літ. «Д» - склад загальною площею 41,6кв.м., літ. «Е» - учбовий корпус та СКБ з котельною загальною площею 2696,9кв.м., літ. «Е1» - виробничий корпус загальною площею 358,9кв.м., літ. «Є» - склад загальною площею 83,9кв.м., літ. «Ж» - гараж загальною площею 170,6кв.м., літ. «З» - гараж загальною площею 65,0кв.м., літ. «И» - склад загальною площею 658,1кв.м., літ. «Ї» - учбовий корпус загальною площею 9658,1кв.м., літ. «К» - столярна майстерня загальною площею 155,3кв.м., літ. «Л» - господарська будівля загальною площею 539кв.м., літ. «М» - лабораторія НИС загальною площею 279,8кв.м., літ. «О» - спорткомплекс загальною площею 2858,2кв.м., літ. «П» - гуртожиток №3 загальною площею 7337,3кв.м., літ. «Р» - ТП загальною площею 53,0кв.м., літ. «Ф» - учбовий корпус, загальною площею 1363,6кв.м., літ «Ц» - гуртожиток №1 загальною площею 6440,5кв.м., літ. «Ш» - спортзал при гуртожитку №1 загальною площею 404,3кв.м., літ. «Щ» - столова загальною площею1168,5кв.м., літ. «Ъ» - виробнича майстерня загальною площею 91,0кв.м., літ. «Ю» - гуртожиток №4 загальною площею 5891,3кв.м., літ. «Я» - гуртожиток №5 загальною площею 5848,2кв.м.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 30 березня 2015 р.

Суддя Н.О. Горячук