Рішення № 43311755, 24.03.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2015 р. Справа № 902/195/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Омега-Автопоставка"

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості 8 408,79 грн.

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : не з'явився

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Омега-Автопоставка" 8408,19 грн., в тому рахунку 5461,14 грн. основного боргу, 643,80 грн. пені, 583,59 грн. 24% річних, 628,03 грн. інфляційних втрат, 1092,23 грн. штрафу.

Відповідач відзиву на позов не надав, позивач, відповідач повноважного представника у судове засідання не направив.

24.03.2015р. позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Ухвала про порушення провадження у справі від 18.02.2015р. та про відкладення розгляду справи від 05.03.2015р. направлені позивачу, відповідачу рекомендованими листами на адреси, вказані в позовній заяві, а саме позивачу: вул. Промислова, 1, с. Васищеве, Харківська область, 62495; відповідачу: АДРЕСА_1, 21018. Факт належного повідомлення позивача, відповідача підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 35, 59). Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача, відповідача про час і місце судового розгляду справи за їх участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представників позивача, відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у їх відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

28.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "Омега-Автопоставка" (в договорі "Постачальник") та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (в договорі "Покупець") уклали Договір поставки товару № 016882-14 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору По стачальник зобов'язувався поставити Покупцю Товари (запчастини та/або шини до транспортних засобів) у асортименті, кількості та за ціною в українській гривні відповідно до заявки Покупця, що узгоджується Сторонами за допомогою факсимільного чи електронного зв'язку, чи в усній формі, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору моментом поставки вважається дата підписання представником Покупця видаткової накладної на Товар.

Відповідно до п. 4.3 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів до каси Постачальника. Датою оплати вважається дата надходження безготівкових коштів на поточний рахунок Постачальника або дата внесення готівкових коштів в касу Постачальника.

Відповідно до п. 4.4. Договору оплата здійснюється на умовах 100% відстрочення платежу у строк, вказаний у видатковій накладній, згідно з якою був поставлений товар (надана послуга). У будь-якому випадку строк оплати поставленого Товару (наданої послуги) не може перевищувати 14 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до п. 5.1 Договору у разі порушення строку оплати поставленого това ру (наданих послуг), передбаченого п. 4.4 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, також відповідно до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. Окрім вищезазначених пені і річ них у разі прострочення платежу строком понад 30 календарних днів, Покупець зо бов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

На виконання зобов'язань за договором поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7249,20 грн., що стверджується видатковими накладними № ХВ-0800256 від 14.08.2014р. на суму 726,96 грн., № ХВ-0800300 від 14.08.2014р. на суму 4246,32 грн., № ХВ-0809467 від 18.08.2014р. на суму 2275,92 грн. (а.с. 17-19).

Відповідач частково повернув товар позивачу на суму 1788,06 грн., що стверджується накладною на повернення № б/н від 23.09.2014р. (а.с. 20).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті одержаного товару не виконав.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення судом становить 5461,14 грн.

Згідно ст. 692 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 5166 від 20.11.2014р. про сплату заборгованості в сумі 5461,14 грн. Відповідачем вказана претензія залишена без задоволення.

Позовні вимоги в частині стягнення боргу стверджуються договором поставки товару № 016882-14 від 28.03.2014 р. видатковими накладними № ХВ-0800256 від 14.08.2014р., № ХВ-0800300 від 14.08.2014р., № ХВ-0809467 від 18.08.2014р., накладною на повернення № б/н від 23.09.2014р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 5461,14 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 712 Цивільного кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 643,80 грн. пені за загальний період з 29.08.2014р. по 31.01.2015р., 583,59 грн. 24% річних за загальний період з 29.08.2014р. по 31.01.2015р., 628,03 грн. інфляційних втрат за період з серпня по грудень 2014р., 1092,23 грн. 20% штрафу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1 Договору у разі порушення строку оплати поставленого това ру (наданих послуг), передбаченого п. 4.4 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, також відповідно до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. Окрім вищезазначених пені і річ них у разі прострочення платежу строком понад 30 календарних днів, Покупець зо бов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Позовні вимоги в частині стягнення пені, 20% штрафу підтверджуються договором поставки товару № 016882-14 від 28.03.2014 р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 643,80 грн. пені за загальний період з 29.08.2014р. по 31.01.2015р., в сумі 1092,23 грн. 20% штрафу на підставі ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 Договору у разі порушення строку оплати поставленого това ру (наданих послуг), передбаченого п. 4.4 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, також відповідно до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

При цьому, індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування і інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення: місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Крім того, згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, (дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Оскільки прострочення виконання зобов'язання почалося 29.08.2014р., розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати з 01.09.2014р.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 24 % річних підтверджуються договором поставки товару № 016882-14 від 28.03.2014р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 578,49 грн. інфляційних втрат за період з вересня по грудень 2014р. відповідно до розрахунку, здійсненого судом в системі «Ліга.Закон», 583,59 грн. 24% річних за загальний період з 29.08.2014р. по 31.01.2015р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 8359,25 грн., з яких:

основний борг - 5461,14 грн.;

пеня - 643,80 грн.;

24 % річних - 583,59 грн.;

інфляційні втрати - 578,49 грн.;

20% штраф - 1092,23 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 8359,25 грн.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21018, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Омега-Автопоставка" (вул. Промислова, 1, с. Васищеве, Харківська область, 62495, ідентифікаційний код 33010822) 5461,14 грн. основного боргу, 643,80 грн. пені, 583,59 грн. 24% річних, 578,49 грн. інфляційних втрат, 1092,23 грн. 20% штрафу, 1816,24 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 49,54 грн. інфляційних втрат відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 30 березня 2015 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Промислова, 1, с. Васищеве, Харківська область, 62495)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1, 21018)