Ухвала суду № 43311320, 24.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

24 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3089/14

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Щербак І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату,

В С Т А Н О В И Л А :

26 травня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі МУ ГУ МВС) України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби (далі ГУ ДКС) України в Одеській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату у розмірі 107 838,40 грн., що відповідає грошовому забезпеченню передбаченому для посади начальника відділення боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області за період з 02.08.2011р. по 27.05.2013р. (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 24.11.2014р.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 1988 року працював в органах внутрішніх справ та момент звільнення мав звання капітана міліції, проходив службу на посаді начальника відділення боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області, а також те, що наказом №563 о/с від 30.11.2006р. його було звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію). Позивач зазначає, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі №2а/1570/10063/2012 було визнано протиправними та скасовано накази ГУМВС України в Одеській області №563 о/с від 30.11.2006р., №922 від 14.11.2006р. та поновлено його на службі в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді. 27.05.2013р. позивача було поновлено на службі в органах внутрішніх справ, однак заробітну плату за час вимушеного прогулу не було виплачено.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечували, вважаючи їх необґрунтованими, крім того представником ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 12.09.2014 року було заявлено письмове клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року адміністративний позовом - задоволено повністю. Зобов'язано МУ ГУ МВС України в Одеській області нарахувати заробітну плату ОСОБА_2 за період з 02.08.2011р. по 27.05.2013р. у розмірі 107 838,40 грн., що відповідає грошовому забезпеченню передбаченому для посади начальника відділення боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області. Стягнуто з ГУ ДКС України в Одеській області через Державний бюджет України заробітну плату ОСОБА_2 за період з 02.08.2011р. по 27.05.2013р. у розмірі 107838,40грн. нараховану Одеським МУ ГУ МВС України в Одеській області, що відповідає грошовому забезпеченню передбаченому для посади начальника відділення боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області.

В апеляційних скаргах Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області, ГУ ДКС України в Одеській області ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того ОМУ ГУМВС України в Одеській області в апеляційній скарзі наполягало на залишенні адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду, у зв'язку з пропуском ним строку звернення до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 з 1988 року працював в органах внутрішніх справ та момент звільнення мав звання капітана міліції, проходив службу на посаді начальника відділення боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, що підтверджується копією трудової книжки .

Наказом ГУ МВС України в Одеській області №563 о/с від 30.11.2006р. ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію). Зазначений наказ був прийнятий на підстав наказу №922 від 14.11.2006р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_2».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі №2а/1570/10063/2011 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів повністю та в частині, поновлення на посаді в органах внутрішніх справ - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 922 від 14.11.2006 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_2». Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №563 о/с від 30.11.2006 року в частині звільнення начальника відділення боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді. Зазначена постанова набрала законної сили 27.03.2013р. (а.с.5-10)

Наказом ГУ МВС України в Одеській області №216 о/с від 27.05.2013р. відмінено пункти наказів ГУМВС України в Одеській області від 14.11.2006р. №922 в частині покарання та від 30.11.2006р. №563 о/с в частині звільнення. Капітана міліції ОСОБА_2 (М-011645), начальника відділення боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ОМУ ГУМВС України в Одеській області та призначено на посаду оперуповноваженого оперативно-пошукового сектора відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС. (а.с.13)

Позивач у адміністративному позові просить зобов'язати ОМУ ГУМВС України в Одеській області нарахувати та виплатити заробітну плату у розмірі 107838,40грн., що відповідає грошовому забезпеченню передбаченому для посади начальника відділення боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області за період з 02.08.2011р. по 27.05.2013р., яке йому не було виплачено при поновленні на службі в органах внутрішніх справ.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, оскільки рішенням суду, яке вступило в законну силу, його було поновлено на роботі.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Положеннями ч.2 ст. 235 КЗпП України встановлено,що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган,який розглядає трудовий спір,одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачиваємої роботи,але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника,орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня,коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Частиною 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 99 КАС України (в редакції від 07.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 1988 року працював в органах внутрішніх справ та момент звільнення мав звання капітана міліції, проходив службу на посаді начальника відділення боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Наказом ГУ МВС України в Одеській області №563 о/с від 30.11.2006р. ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі №2а/1570/10063/2011 накази, на підставі яких звільнено позивача визнані протиправними та скасовані, ОСОБА_2 було поновлено на службі в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді. Зазначена постанова набрала законної сили 27.03.2013р. (а.с.5-10)

Слід зазначити, що під час звернення ОСОБА_2 з адміністративним позовом по вищезазначеній справі, вимоги про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу ним не заявлялись та судом не розглядались.

Наказом ГУМВС України в Одеській області №216 о/с від 27.05.2013р. відмінено пункти наказів ГУМВС України в Одеській області від 14.11.2006р. №922 в частині покарання та від 30.11.2006р. №563 о/с в частині звільнення. Капітана міліції ОСОБА_2 (М-011645), начальника відділення боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ОМУ ГУМВС України в Одеській області та призначено на посаду оперуповноваженого оперативно-пошукового сектора відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС. (а.с.13)

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що про порушення свого права, а саме про його право на виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,позивач знав вже під час розгляду справи №2а/1570/10063/2011, результатом розгляду якої було його поновлення на роботі згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р., яка набрала законної сили 27.03.2013р., але своїм правом на звернення до суду з такими вимогами він не скористався.

Під час поновлення ОСОБА_2 на службі на підставі наказу ГУ МВС України в Одеській області №216 о/с від 27.05.2013р. цим органом йому одночасно не було вирішено питання стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,про що позивачу стало відомо 27.05.2013р.

Поряд з цим, з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаним трудовим спором, позивач звернувся лише 26 травня 2014 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч.5 ст. 99 КАС України (в редакції від 07.07.2010 року)

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. прийнята з грубим порушенням норм процесуального права. Суд не дослідив доказів та не встановив обставин,пов'язаних з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду та чи наявні підстави для визнання таких поважними чи не поважними.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що середня заробітна плата за час вимушеного прогулу є компенсацією втраченого заробітку, а не заробітною платою у розумінні ст. 1 Закону України «Про оплату праці» та ст. 94 КЗпП України.

В даному випадку спір не стосувався порушення законодавства про оплату праці, а стосувався спору про поновлення на публічній службі де повинно було ставитись питання щодо стягнення, у зв'язку з цим середнього заробітку за час вимушеного прогулу,а тому даному випадку не стосуються положення ч.2 ст. 233 КЗпП України, згідно яких у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04.02.2015р. по справі К/800/49797/14

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Статтею 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.

Із адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, ОСОБА_2 не вказує і не надає.

Слід також зазначити, що під час розгляду вказаного адміністративного позову в суді першої інстанції представник ОМУ ГУМВС України звертався з письмовим клопотанням про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, яке судом залишилось не розглянутим. Під час апеляційного розгляду справи представник ОМУ ГУМВС України також наполягав на наслідках пропущення строку звернення до суду.

Відповідно колегією суддів не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання вказаного адміністративного позову у встановлений строк, а отже відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Таким чином, з огляду на те, що судом першої інстанції при вирішенні справи, порушені норми процесуального права, колегія суддів, керуючись п.4 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову ухвалу про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 - без розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 203 п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову ухвалу по справі, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Стягнути з Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 36 грн. 54 коп. на рахунок №31212206781008, одержувач ГУДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв