Ухвала суду № 43310935, 30.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"30" березня 2015 р. Справа № 911/1255/15

за заявою Голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю “Енерговугіллявидобування” (ідентифікаційний код юридичної особи: 34509560, місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво – Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 35)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Енерговугіллявидобування” (ідентифікаційний код юридичної особи: 34509560, місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво – Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 35)

про порушення справи про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернувся голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю “Енерговугіллявидобування” із заявою № 17 від 12.03.2015 р. про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, – товариства з обмеженою відповідальністю “Енерговугіллявидобування” з підстав, як вказує заявник, з нездатністю останнього задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями на загальну суму 12038796,47 грн. та на підставі ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі також “Закон про банкрутство”).

Вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 2 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

В той же час, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом, як це встановлено ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Згідно правової позиції, викладеної в абз. 6 п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 “Про Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI)”, слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

Відповідно до заяви голови ліквідаційної комісії Боржника про порушення справи про банкрутство Боржника та доданих до неї документів, Боржник немає дебіторської заборгованості, у власності та володінні Боржника немає будь-якого майна, в касі Боржника наявні грошові кошти у сумі 3117,49 грн., що підтверджено відповідними довідками.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі (абз. 7 п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 “Про Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI)”).

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, визначених у цьому Законі.

Оскільки, сума грошових коштів, що наявні в касі Боржника, у розмірі 3117,49 грн. є недостатньою для покриття витрат на послуги ліквідатора та витрат для проведення ліквідаційної процедури товариства, заява голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю “Енерговугіллявидобування” про порушення справи про банкрутство Боржника підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю “Енерговугіллявидобування” про порушення справи про банкрутство Боржника разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.

Додаток заявнику: заява № 17 від 12.03.2015 р. з додатками до неї.

Суддя С.Ю. Наріжний