Ухвала суду № 43310550, 19.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 рокусправа № 804/19902/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Іванова С.М. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 24 грудня 2014 року

у справі № 804/19902/14

за позовом Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

пр. Трубників, 1, м. Нікополь Дніпропетровської області, 53210;

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності

Фізичної особи ОСОБА_2,

АДРЕСА_1;

про стягнення заборгованості, -

встановив: Нікопольською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано позов до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1.009,74 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Барановський Р.А.) своєю ухвалою від 24 грудня 2014 року позовну заяву повернув на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду мотивована тим, що Позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, а саме не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Нікопольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Позивач, вказує на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що відсутність опису вкладення не є порушенням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, з направленням справи до суду першої інстанції.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, виходить з наступного.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 05 грудня 2014 року позовну заяву Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишав без руху, встановивши Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належних доказів направлення Відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд виходив з того, що доданий ДПІ фіскальний чек не є таким належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. Належним доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів має бути оригінал бланку опису вкладення поштового відправлення з розписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля і номером відправлення.

Однак, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Матеріали справи містять копію квитанції Укрпошти про відправлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_2 документів (а. с. 4).

В силу приписів Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно до Правил з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю.

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Отже, квитанція Укрпошти про відправлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення є доказом.

У випадку сумніву в її достовірності, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суд міг би витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позову.

Будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що справа не містить інформації, що поштова кореспонденція відправлена саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 804/19902/14 скасувати і постановити нову ухвалу, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: Л.М. Нагорна