Ухвала суду № 43309232, 20.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 березня 2015 року м. Київ В/800/1138/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Сіроша М.В.,

Голубєвої Г.К.,

Маринчак Н.Є.,

Рибченка А.О.,

Цвіркуна Ю.І.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

26 листопада 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишена без задоволення.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року залишені без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася із заявою про допуск для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2014 року і її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.,п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.,п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Як на приклад неоднакового застосування цих норм Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2015 року у справі № 2а-8862/12/0170/7 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обговоривши викладені у поданій заяві доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2014 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з підстав звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13 грудня 2010 року «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права у подібних правовідносинах постанову Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2015 року (№ К/800/7721/13), оскільки зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2014 року не підлягає перегляду Верховним Судом України, оскільки із доданих до заяви копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи заяви, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2014 року.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у задоволенні заяви про допуск до провадження Верховного Суду України справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Маринчак Н.Є.

Рибченко А.О.

Цвіркун Ю.І.