Ухвала суду № 43308735, 16.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 березня 2015 року м. Київ В/800/1293/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Моторного О.А.Суддів: Борисенко І.В. Загороднього А.Ф. Кошіля В.В. Усенко Є.А.перевіривши заяву Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2015 у справі № 825/3079/13-а (№ К/800/6002/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсервіс»

до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Корюківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2015 по даній справі, якою касаційну скаргу Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 - без змін.

Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, а з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, - безпосередньо до Верховного Суду України.

Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2015 заявник посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, а саме: п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 198 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 у справі № 2а/2570/3758/2012 та від 26.03.2014 № 2а-4419/10/2670, в яких, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі, про перегляд якої ставиться питання, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо підтвердження реальності господарських операцій, які були здійснені на підставі відповідних договорів, укладеного з контрагентами.

Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 та від 26.03.2014 (наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права) вбачається, що, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору про скасування податкових повідомлень-рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем реальності виконання операцій, що виключає правомірність відображення цих операцій у податковому обліку товариства.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Корюківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2015.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)підписМоторний О.А.Судді (підпис)Борисенко І.В. (підпис)підписЗагородній А.Ф. (підпис)підписКошіль В.В. (підпис)підписУсенко Є.А.