Ухвала суду № 43308356, 13.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 березня 2015 року м. Київ В/800/909/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Лосєв А.М., Моторний О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014

у справі № 816/644/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Газовидобування»

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 № 0000381507.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 зазначену постанову апеляційного суду скасовано, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду зі спору залишено в силі.

Інспекція звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014, в якій просить її скасувати та відмовити у позові, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, статей 198, 200 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014 у справі № 826/15424/13-а та від 26.02.2014 у справі № 2а-9635/11/2070.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 18.11.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з того, що позивачем було дотримано вимоги, з якими чинне податкове законодавство пов'язує право платника на отримання бюджетного відшкодування (як-от реальність виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника виникло від'ємне значення ПДВ, та їх належне документальне підтвердження), тоді як збитковий характер діяльності платника у перевіреному періоді зумовлений довготривалим терміном окупності капіталовкладень у сфері діяльності з розробки корисних копалин.

У той же час у прийнятті ухвали від 11.11.2014 у справі № 826/15424/13-а (на яку посилається заявник на підтвердження існування підстави у розумінні пункту 1 статті 237 КАС) висновок суду касаційної інстанції про непідвердженість права платника на податковий кредит мотивований відсутністю ділової мети у спірних господарських операціях.

У справі ж № 2а-9635/11/2070 (на рішення в якій також посилається заявник) ухвалою Вищого адміністративного суду України скасовано рішення судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прийняття касаційною інстанцією ухвали про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідні ухвали не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 237 КАС.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску справи № 816/644/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова А.М. Лосєв О.А. Моторний В.П. Юрченко