Ухвала суду № 43307852, 12.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 року м. Київ К/800/50987/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Швець В.В. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетроській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетроській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетроській області з вимогами про визнання дій протиправними та стягнення коштів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки України в Дніпропетровській області щодо невиплати позивачу компенсації за невикористану частину щорічної відпустки, стягнуто з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки, яка складала 17 календарних днів, в сумі 1530 грн. 17 коп. (одна тисяча п'ятсот тридцять гривень сімнадцять копійок), в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2014р. апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. у справі №804/6107/13-а залишено без руху та надано відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги: надання документу про сплату судового збору у розмірі 950,04 грн. з відміткою установи банку про зарахування суми судового збору у повному обсязі до державного бюджету України.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з норм чинного законодавства, якими встановлено порядок сплати та розміри ставок судового збору, врахував предмет спору у даній справі та межі оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції у даній справі.

У касаційній скарзі представник Головного управління Державної служби України, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судом, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і ухвалити нове про встановлення суми судового збору у розмірі 36,54 грн.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

З матеріалів справи встановлено, що наказом № 81-ос від 30.05.2012 року майора служби цивільного захисту ОСОБА_2, заступника начальника відділу нагляду за новобудовами м. Дніпропетровська управління забезпечення діяльності Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області, звільнено зі служби у запас Збройних сил України за пп. 5 п.99 (через сімейні обставини) з 31.05.2012 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.06.2014р. частково задоволено позовні вимоги. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки України в Дніпропетровській області щодо невиплати позивачу компенсації за невикористану частину щорічної відпустки, стягнуто з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки, яка складала 17 календарних днів в сумі 1530,17 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, крім іншого, справляється за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення. Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання апеляційної скарги на постанову суду у справі за позовом майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 50% ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону за подання апеляційної скарги на постанову суду у справі за позовом немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 50% ставки, яка підлягала сплаті за подання адміністративного позову немайнового характеру, що становить на момент подання апеляційної скарги.

Судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду у адміністративній справі сплачується за кожну позовну вимогу і розмір судового збору визначається виходячи зі змісту заявлених позовних вимог (майнового або не майнового характеру).

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд у даній справі обґрунтовано врахував, що заявником апеляційної скарги (відповідачем) постанова оскаржується в частині задоволених судом позовних вимог, а тому разом з апеляційною скаргою відповідачем повинно бути надано суду документ про сплату судового збору у розмірі за подання апеляційної скарги по рішенню суду першої інстанції за позовними вимогами немайнового та майнового характеру.

Правильними є також висновки суду про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється лише позивач у спорах, що випливають із трудових правовідносин і будь-якою нормою цього Закону не передбачено звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на рішення адміністративного суду, яке постановлено за позовними вимогами, які пов'язані з трудовими правовідносинами.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетроській області відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Пасічник С.С.

Швець В.В.