Постанова № 43307739, 25.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 910/21935/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

третя особа: не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг"

на рішення господарського суду міста Києва

від 10.12.2014 р.

у справі №910/21935/14 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна

про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса та про його скасування

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса та про його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинений 15.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною виконавчий напис №1585 про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" - автобус ПАЗ 4234, 2012 року випуску: шасі №Х1М4234Т0С0001566, двигун №Д2459Е2747271, реєстраційний номер №АА3729КК, вартістю 237456,86 грн., що є предметом Договору фінансового лізингу №2820/05/14-В від 05.05.2014 р., не відповідає вимогам чинного законодавства України, при цьому посилався на те, що станом на дату звернення до суду він не отримав жодних повідомлень або письмових вимог від відповідача про усунення порушення договору, а отже спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: за відсутності доказів спливу тридцяти днів з моменту надісланого лізингодавцем повідомлення про усунення порушень лізингоодержувачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/21935/14, призначено розгляд справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничу Ольгу Василівну.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" про забезпечення позову.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. у справі №910/21935/14 у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. у справі № 910/21935/14.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. у справі №910/21935/14 та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник посилався на те, що позивач не отримував жодних повідомлень або письмових вимог від відповідача про усунення порушення договору фінансового лізингу №2820/05/14-В від 05.05.2014 р., що суперечить Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідач не надав документів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, які б беззаперечно підтверджували заборгованість позивача. Крім того, скаржник зазначив, що згідно викладених в виконавчому написі характеристик предмета лізингу неможливо повністю визначити предмет лізингу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 р. у справі №910/21935/14 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.02.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. розгляд справи №910/21935/14 відкладено на 25.03.2015 р.

В судове засідання апеляційної інстанції 25.03.2015 р. представники сторін, третя особа не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін, третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

05.05.2014 р. між ТОВ "Український лізинговий фонд", як лізингодавцем, та ТОВ "Мрія-Лізинг", як лізингоодержувачем, було укладено Договір фінансового лізингу №2820/05/14-В.

Згідно з п.1.1 Додатку№3 до Договору №2820/05/14-В, за умовами договору лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно, найменування і характеристики якого вказані в Специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в графіку внесення лізингових платежів, а також інші платежі відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 3 Договору, Специфікації, предметом лізингу є бувший у використанні автобус ПАЗ 4234, рік випуску 2012, загальною вартістю 237456,86 грн., в т.ч. ПДВ 39576,14 грн.

Пунктом 5 Договору сторони визначили, що строк лізингу становить 46 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

За змістом п. 8 Договору загальна сума лізингових платежів на дату укладення цього Договору складає 340401,65 грн. і може змінюватися відповідно до Загальних умов договору фінансового лізингу (п. 8.1); авансовий платіж - згідно з графіком внесення лізингових платежів - додаток №1 до договору (п. 8.2); порядок проведення оплат - у відповідності з графіком внесення лізингових платежів - додаток № 1 до договору та ст. 2 Загальних умов (п. 8.3).

Графіком внесення лізингових платежів (додаток №1 до Договору) сторони визначили порядок та розмір сплати лізингових платежів.

05.05.2014 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі до договору фінансового лізингу №2820/05/14-В від 05.05.2014 р., відповідно до якого відповідач передав, а позивач отримав предмет лізингу - автобус ПАЗ 4232, 2012 рік випуску, реєстраційний номер АА7643КК, №шасі/кузова Х1М4232Т0С0001535, № двигуна Д2459Е2726115.

Відповідно до п. 11.2 Загальних умов Договору, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір (відмовитися від цього Договору) та вилучити Предмет лізингу у випадках, коли лізингоодержувач, зокрема, не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) і/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів від настання строку платежу, встановленого Графіком платежів або Загальними умовами.

Згідно з п. 11.3 Загальних умов Договору, у разі виникнення будь-якої з підстав, передбачених п.п. 11.2.1 - 11.2.8 Загальних умов, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу, розраховану відповідно до ст. 8 Загальних умов. У разі, якщо протягом 20 календарних днів від дати направлення лізингоодержувачу повідомлення згідно з п. 11.3. Загальних умов, лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення або не викупить предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу згідно з п. 8.5. Загальних умов, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоотримувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і поверненні предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт, протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути предмет лізингу лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні. При цьому у разі відмови лізингоодержувача від передачі (повернення) предмета лізингу лізингодавцю, лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання/знаходження або ремонту без будь-яких дозволів лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на лізингоодержувача понесених витрат (п. 11.4 Загальних умов Договору).

У зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за Договором в частині сплати лізингових платежів, 08.08.2014 р. відповідач звернувся до лізингоодержувача з листом-вимогою вих. №341-УПК від 31.07.2014 р., в якому просив сплатити заборгованість за укладеним між сторонами договором у розмірі 33677,94 грн. та попередив, що у випадку несплати вказаної заборгованості або викупу предмету лізингу протягом 20 днів з дати направлення листа-вимоги, лізингодавець відмовиться від договору.

Вказаний лист-вимога була відправлена на адресу лізингоодержувача, вказану у договорі, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 08.08.2014 р. та фіскальним чеком поштового відділення №0953 від 08.08.2014 р.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Мрія-Лізинг" вимог лізингодавця, викладених в листі-вимозі вих. №341-УПК від 31.07.2014 р., відповідач направив на адресу позивача повідомлення про відмову (розірвання) від Договору №505-УПК від 02.09.2014 р., в якій вимагав протягом семи днів з моменту направлення даного повідомлення повернути предмет лізингу.

Вказане повідомлення було направлене позивачу 03.09.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком №2789 та описом вкладення в цінний лист.

Враховуючи те, що лізингоодержувач не виконав вимог, зазначених лізингодавцем у повідомленні про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу вих. №505-УПК від 02.09.2014 р., останній скористався своїм правом щодо безспірного вилучення предмету лізингу та 12.09.2014 р. звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі у зв'язку з несплатою лізингоодержувачем належним чином лізингових платежів більш ніж 30 днів та доданими до неї додатками.

15.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною було вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстр за №1585), яким запропоновано зобов'язати повернути ТОВ "Мрія-Лізинг" на користь ТОВ "Український лізинговий фонд" майно - автобус ПАЗ 4234, 2012 року випуску, шасі №Х1М4234Т0С0001566, двигун №Д2459Е2747271, реєстраційний номер №АА3729КК, вартістю 237456,86 грн., що передане в користування на підставі договору та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі за період з 07.06.2014 р. по 12.09.2014 р. у розмірі 59038,01 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із невідповідністю, на думку позивача, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою Ольгою Василівною виконавчого напису чинному законодавству України, а тому є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Як на підставу для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню позивач вказує на те, що на момент звернення відповідача до приватного нотаріуса, ТОВ "Мрія-Лізинг" не отримувало жодних повідомлень про усунення порушень договору, наявність чого є необхідною умовою для вчинення виконавчого напису.

Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено право лізингодавця вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 1.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 (далі - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення виконавчого напису та його форма, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про нотаріат", Правилами ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2368/5 від 31.12.2008 р. та 16 Главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (надалі - Перелік), і при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому переліку (п.п.3.2 та 3.5 Порядку).

Пунктом 8 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису при повернені об'єкта лізингу подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Надання інших документів для вчинення виконавчого напису про повернення об'єкту лізингу законодавством не передбачено.

Отже нотаріус при вчиненні виконавчого напису про повернення об'єкту лізингу не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем були додані наступні документи: оригінал та копія договору фінансового лізингу №2820/05/14-В від 05.05.2014 р.; копія листа-вимоги вих. №341-УПК від 31.07.2014 р.; доказ відправки листа-вимоги лізингоодержувачу; повідомлення про відмову (розірвання) від договору фінансового лізингу вих. №505-УПК від 02.09.2014 р.; доказ відправки вказаного повідомлення; довідка про стан взаєморозрахунків станом на 12.09.2014 р., завірені копії неоплачених рахунків.

Отже, нотаріус отримав всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, визначені в п.8 Переліку.

Враховуючи те, що в даному випадку йдеться про обов'язок боржника повернути предмет лізингу, нотаріус мав встановити безспірність саме обов'язку повернути предмет лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2014 р. у справі №5011-55/13221-2012.

Виходячи зі змісту ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Колегією суддів встановлено відсутність виконання лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів понад 30 днів до моменту вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Доводи позивача про те, що він не отримував жодних повідомлень або письмових вимог від лізингодавця спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з абз. 3 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Таким чином, господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за яким було вилучено предмет лізингу, перевіряють лише належність кредитору права вимагати повернення майна, зазначеного у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі про те, що виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, посилаючись на те, що згідно викладених у виконавчому написі характеристик предмета лізингу неможливо визначити предмет лізингу є безпідставними, оскільки ідентифікуючи ознаки предмету лізингу, який підлягає поверненню, викладені у виконавчому написі збігаються з характеристиками майна (предмету лізингу), зазначеними в акті прийому-передачі предмету лізингу до договору фінансового лізингу №2820/05/14-В від 05.05.2014 р.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. у справі №910/21935/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/21935/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко