Постанова № 43307622, 26.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2015 року № 826/3159/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту

та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м.

Києва»

до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління

юстиції у м. Києві

про скасування постанови у ВП № 40429519 від 05.11.2013 та зняття арешту

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- прийняти рішення про зняття арешту з майна Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва»;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 40429519 від 05.11.2013, що направлена за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про відкриття провадження, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 28.10.2013, а також постанова про стягнення виконавчого збору від 05.11.2013 у ВП № 40429519, винесені державним виконавцем, були направлені боржнику за адресою: АДРЕСА_1, втім вказана адреса є помилковою, оскільки підприємство зареєстроване за адресою: 03083, місто Київ, проспект Науки, буд.53. Таким чином, підприємство вказаних постанов не отримувало та не могло знати про арешт майна та самостійно виконати у семиденний строк постанову по сплаті заборгованості. Про накладений арешт позивач дізнався у січні 2015 року та звертався до державного виконавця 16.01.2015 та 26.01.2015 з питання зняття арешту та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у зв'язку з повним погашенням боргу та зняттям податкової застави з майна боржника, проте 04.02.2015 відповідачем запропоновано йому звернутися до суду зі скаргою на дії виконавця. У зв'язку з зазначеним вважає, що відповідачем порушені його права та просив позов задовольнити.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2015 позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 23.03.2015 не забезпечив, 23.03.2015 факсом надіслав клопотання про розгляд справи без участі державного виконавця, оскільки у зв'язку з отриманням судової повістки 23.03.2015 о 10:00 год. державний виконавець позбавлений можливості з'явитися у судове засідання.

Разом з тим, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення «Укрпошта», повістку про виклик до суду на 23.03.2015 разом з матеріалами позовної заяви вручено уповноваженій особі відповідача Угренюк під розписку 12.03.2015, тобто у строк, визначений статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене свідчить, що про дату, час і місце судового розгляду відповідач належним чином повідомлений, проте будь-яких письмових пояснень чи заперечень щодо позову, а також витребуваних матеріалів виконавчого провадження ВП № 40429519 суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене та не прибуття відповідача у судове засідання, в судовому засіданні 23.03.2015 суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2013 у справі № 826/4391/13-а позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту автомобільних доріг та споруд на них Голосіївського району м. Києва» (ЄДРПОУ 03334894) заборгованість в сумі 137 632,34 грн.

28.10.2013 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Пацуріною Оксаною Василівною відкрито виконавче провадження ВП № 40429519 про примусове виконання виконавчого листа № 826/4391/13-а, виданого 30.07.2013 Окружним адміністративним судом міста Києва про стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» (АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва заборгованості у розмірі 137 632,34 грн.

Також, 28.10.2013 постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у ВП № 40429519 накладено арешт на все майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить Комунальному підприємству «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» лише в межах суми стягнення: 137 632,34 грн.

05.11.2013 державним виконавцем винесено постанову у зазначеному виконавчому провадженні про стягнення з позивача (боржника у ВП № 40429519) виконавчого збору у розмірі 13763,23 грн. у зв'язку з невиконанням боржником самостійно у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчого документу.

Позивач, вважаючи постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 28.10.2013 та постанову про стягнення виконавчого збору від 05.11.2013 у ВП № 40429519 протиправними, оскільки державним виконавцем останні, а також постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалися не за адресою його знаходження, а сама заборгованість була сплачена боржником самостійно, звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (далі по тексту - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини третьої зазначеної статті Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. (частина четверта статті 20 Закону № 606-XIV).

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу (частина п'ята статті 20 Закону № 606-XIV).

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (частина п'ята статті 25 Закону № 606-XIV).

Згідно частини першої статті 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно частини першої статті 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У той же час слід зазначити, що перебіг строку для добровільного виконання починається з моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, що в свою чергу, покладає на відповідача обов'язок перед початком примусового виконання рішення пересвідчитись в отриманні боржником такої постанови.

Відповідні висновки суду узгоджуються з положеннями статті 31 Закону № 606-XIV, якою закріплено, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 23 січня 2014 року № К/9991/30356/12.

Разом з тим, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (частина 1 статті 35 Закону № 606-XIV).

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція № 74/5).

Так, згідно вимог абзаців 2 і 4 пункту 4.1.1. Інструкції № 74/5 державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, жодних доказів на підтвердження ним вчинення зазначених вище дій, у тому числі, надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2013 на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тобто з дотриманням вимог статті 31 Закону № 606-XIV, суду не надано.

Крім того, у постановах від 28.10.2013 про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та у постанові від 05.11.2013 про стягнення виконавчого збору у ВП № 40429519 зазначена наступна адреса боржника (позивача у справі): АДРЕСА_1.

Разом з тим, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 850289, виданої 24.01.2013, адресою місцезнаходження Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» є: 03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 53.

Також позивачем надано суду платіжні доручення № 60 від 11.02.2013, № 85 від 15.02.2013, № 88 від 18.02.2013, № 94 від 20.02.2013, № 110 від 21.02.2013, № 85 від 21.02.2013, № 135 від 05.03.2013, № 155 від 06.03.2013, № 163 від 11.03.2013, № 171 від 13.03.2013, № 189 від 15.03.2013, № 235 від 26.03.2013, № 249 від 29.03.2013, № 261 від 03.04.2013, № 301 від 18.04.2013, № 313 від 19.04.2013, № 322 від 23.04.2013, № 343 від 30.04.2013, № 361 від 16.05.2013, № 369 від 17.05.2013, № 393 від 23.05.2013, № 483 від 19.06.2013, № 504 від 26.06.2013, якими підтверджується сплата заборгованості до 28.10.2013, тобто до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 60 Закону № 606-XIV у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо строків звернення до адміністративного суду з даним позовом, то суд вважає, що позивачем дотримано десятиденний строк, встановлений частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про порушення прав, інтересів у зв'язку з діями відповідача позивач міг дізнатися після отримання відповіді на своє звернення від 26.01.2015 № 39, у якому позивач просив закінчити виконавче провадження та зняти арешт з його майна. На вказане звернення позивачу направлено відповідь від 04.02.2015 № 705/2, водночас до суду позивач звернувся 16.02.2015, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому надійшов адміністративний позов та квитанція КМД УДППЗ «Укрпошта».

На стягненні судових витрат представник позивача ні у позовній заяві, ні в судовому засіданні не наполягав.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» задовольнити.

Зняти арешт з майна Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва», накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 28 жовтня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у ВП № 40429519.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення виконавчого збору від 05 листопада 2013 року у ВП № 40429519.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко