Ухвала суду № 43307417, 27.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/897/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Мамедової С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Маллаті» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року приватне підприємство «Маллаті» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2012 року №0003801501 та №0003811501, якими до позивача застосовано фінансові санкції за порушення граничних строків сплати суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 20863,78 грн. та 6018,80 грн. відповідно.

Позов обґрунтовувало тим, що прострочення сплати самостійно визначених грошових зобов'язань в деклараціях з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року та І квартал 2011 року ПП «Маллаті» не допускало, а самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 14 березня 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ПП «Маллаті».

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року №0003801501 та №0003811501.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем своєчасно та в повному обсязі були сплачені самостійно визначені у податкових деклараціях за І квартал 2010 року та І квартал 2011 року суми податку на прибуток підприємств. Водночас, у податкового органу відсутні повноваження самостійно змінювати цільове призначення платежу, визначеного платником податків при сплаті податкових зобов'язань, та примусово здійснювати перерозподіл перерахованих грошових коштів без волевиявлення їх власника.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову ПП «Маллаті» в задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що право зараховувати сплачені платниками податків грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу таких платників податків згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, надано податковому органу п.п.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі п.1, п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, 25 жовтня 2012 року начальником відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Сєвєровою В.І., у приміщенні ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, за І півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року, за 2010 рік, за 1 квартал 2011 року, за 2 квартал 2011 року, за 9 місяців 2011 року платника податку на прибуток ПП «Маллаті», за результатами якої складено акт перевірки №2775/15-1 від 25 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Маллаті» сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначено, що самостійно визначене платником в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року вх. №9001627961 від 11.05.2010р. грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 30456 грн. з граничним терміном сплати 21.05.2010р. фактично сплачено 14.02.2011р., тобто із затримкою на 270 календарних днів; самостійно визначене платником в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року вх. №51282 від 10.05.2011р. грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60198 грн. з граничним терміном сплати 20.05.2011р. фактично сплачено 09.06.2011р., тобто із затримкою на 20 календарних днів.

12 листопада 2012 року, на підставі акту перевірки №2775/15-1 від 25.10.2012р., ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003801501, яким за затримку на 270 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 104318,90 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов'язання, що становить 20863,78 грн.;

- №0003811501, яким за затримку на 20 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 60198 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання, що становить 6019,80 грн.

Колегія суддів знаходить правильним висновок Одеського окружного адміністративного суду про незаконність зазначених податкових повідомлень-рішень та, у зв'язку з цим, наявність підстав для їх скасування. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, актом перевірки, серед іншого, встановлено, що самостійно визначене ПП «Маллаті» в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року вх. №9001627961 від 11.05.2010р. грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 30456 грн. з граничним терміном сплати 21.05.2010р. фактично сплачено 14.02.2011р., тобто із затримкою на 270 календарних днів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем своєчасно та у повному обсязі було сплачено визначену у податковій декларації суму податку на прибуток підприємства, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1583 від 18.05.2010р.

В апеляційній скарзі апелянт не заперечує сплату 18.05.2010р. ПП «Маллаті» податку на прибуток в сумі 21456 грн., однак, з посиланням на п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зазначає, що у зв'язку з існуванням у підприємства податкового боргу вказана сума була зарахована на погашення пені та зменшення недоїмки минулих років по основному платежу та штрафних санкціях згідно податкових повідомлень-рішень №0000922301 та №0001552301, податкового боргу минулих років по декларації №9000624996 та пені, нарахованої в минулих та поточних роках.

Причиною виникнення спору у справі став факт зарахування податковим органом поточних платежів позивача по оплаті податку на прибуток підприємства в рахунок погашення податкового боргу позивача попередніх періодів всупереч призначенню платежу, визначеному платником у платіжному дорученні.

З положень п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) (далі Закон №2181-ІІІ) випливає, що розмір штрафу визначається в залежності від кількості прострочених календарних днів та обчислюється від погашеної суми податкового боргу.

Згідно ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-XII (чинного на час виникнення спірних відносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи зі змісту п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Утім, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ були визначені заходи, які могли вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Так, у постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2009 року №21-1326во09 викладено позицію, відповідно до якої пункт 7.7 статті 7 Закону №2181-III не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

З наведеного випливає, що податковий орган не мав права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків, а тому визначення періоду, протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання, виходячи із дати погашення позивачем податкових зобов'язань зі інші періоди, є помилковим.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши 18.05.2010р. суму податку на прибуток підприємства, зазначену в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року, виконав свої зобов'язання протягом граничних строків, що виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

А відтак, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року №0003801501 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Варто зазначити, що в акті перевірки №2775/15-1 від 25 жовтня 2012 року, податковий орган зазначає про 30456 грн. нарахованої суми податку згідно Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року, не врахувавши, при цьому, подання ПП «Маллаті» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому, у зв'язку з виявленням помилки, позивач зменшив нараховану ним суму податку на 9000 грн., внаслідок чого сума вірного податкового зобов'язання звітного періоду склала 21456 грн.

Щодо ж до податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року №0003811501, то підставою для його прийняття став висновок відповідача, що самостійно визначене платником в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року вх. №51282 від 10.05.2011р. грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60198 грн. з граничним терміном сплати 20.05.2011р. фактично сплачено 09.06.2011р., тобто із затримкою на 20 календарних днів.

Суд першої інстанції не взяв до уваги такі висновки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, зазначивши, що грошове зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у повному обсязі сплачено ПП «Маллаті» 19.05.2011р. платіжним дорученням №3117.

Апелянт зазначає, що сплачена згідно платіжного доручення №3117 від 19.05.2011р. сума, на підставі п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, була зарахована на погашення недоїмки по деклараціях №104924 (за 9 місяців 2010 року) та №104925 (за 2010 рік).

Дійсно, відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Однак, у даному випадку існують правовідносини щодо податкових зобов'язань, виникнення та строк сплати яких регулювався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (9 місяців 2010 року, 2010 рік).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., не має зворотної дії в часі, його дія починається з 01.01.2011р. і може бути застосована лише до тих податкових зобов'язань, які виникли після 01.01.2011р.

Таким чином, повноваження органу державної податкової служби за п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України можуть поширюватися на ті платежі (податкові зобов'язання, в т.ч. несплачені у встановлений законом строк), які виникають з підстав, визначених в цьому Кодексі.

Підстави застосовувати до спірних правовідносин зі сплати податкових зобов'язань, виникнення та строк сплати яких регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», положень п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що орган державної податкової служби протиправно зарахував сплачені відповідачем суми поточних податкових зобов'язань, що виникли після 01.01.2011р., в рахунок сплати податкового боргу, що складається з узгоджених податкових зобов'язань, що виникли до 01.01.2011р., зокрема за 9 місяців 2010 року, 2010 рік.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року №0003811501 також підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Маллаті» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2012 року №0003801501 та №0003811501 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.