Ухвала суду № 43307363, 27.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6448/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Золотнікова О.С.

за участю секретаря - Мамедової С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія-сіті» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадія-сіті» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2014 року №0003822202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 550 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки ним було надано всі необхідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «СРК «Будмарин», зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких у податкового органу не було. Акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить фактів виявлення порушень позивачем норм податкового законодавства, а в ньому лише міститься аналіз діяльності контрагента ПП «СРК «Будмарин», який до ТОВ «Аркадія-сіті» не має жодного відношення. Висновки ДПІ у Київському районі м.Одеси про відсутність фактичного виконання ПП «СРК «Будмарин» робіт за договором підряду №1/18-12 від 18.12.2013р. є лише припущеннями перевіряючих, які не підтверджені жодним доказом.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 11 грудня 2014 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ТОВ «Аркадія-сіті».

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003822202 від 01 жовтня 2014 року.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що податковий орган з посиланням на акт перевірки іншої податкової інспекції іншого контрагента, та без самостійного дослідження господарської операції, дійшов хибного висновку про безтоварність укладеного ТОВ «Аркадія-сіті» з ПП «СРК «Будмарин» правочину, залишивши поза увагою первинну документацію. Встановивши реальність операції між позивачем та його контрагентом, дотримання ТОВ «Аркадія-сіті» вимог Податкового кодексу України, пред'явлення ним контролюючому органу первинних документів, суд дійшов висновку про правомірне формування товариством податкового кредиту та, відповідно, про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Аркадія-сіті». При цьому, апелянт не зазначає у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення №527 від 12.08.2014р. та наказу ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області «Про проведення позапланової виїзної перевірки» №541-п від 12.08.2014р., відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, листа ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.01.2014р. №238/7/15-32-10-02-12 «Про проведення перевірки», у період з 13.08.2014р. по 19.08.2014р. головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Касаджик Л.С. проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Аркадія-сіті» (код за ЄДРПОУ 37812482) з питань нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №2076/22-02 від 27 серпня 2014 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Аркадія-сіті» завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту рядок 19 суми податку на додану вартість за період червень 2014 року на суму 2 550 000 грн., а саме: у січні 2014 року на суму 666 666,67 грн., у лютому 2014 року на суму 1 883 333,33 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у період з 01.06.2014р. по 30.06.2014р. ТОВ «Аркадія-сіті» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 3 358 019 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.06.2014р. по 30.06.2014р. встановлено його завищення на суму ПДВ 2 550 000 грн. Згідно реєстру виданих та отриманих накладних за період червень 2014 року встановлено, що основним контрагентом-постачальником робіт (послуг) товариства є ПП «СРК «Будмарин» на підставі договору підряду на виконання робіт №1/18-12 від 18.12.2013р. Суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних вказаним контрагентом, позивачем включено та відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2014 року. Згідно аналізу інформаційної бази даних ДПІ ІС «Податковий блок» встановлено, що основним постачальником робіт (послуг) ПП «СРК «Будмарин» за період січень, лютий 2014 року було ПП «Гранд Стройгефест». ДПІ у Приморському районі м.Одеси складено акт від 01.04.2014р. №1824/15-53-22-3/38644030 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Гранд Стройгефест» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, в якому зроблено висновки про неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської діяльності цього підприємства, яке мало відносини із контрагентом позивача - ПП «СРК «Будмарин». На підставі зазначеного акту про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач дійшов висновку, що ПП «Гранд Стройгефест» не мало можливості надавати роботи/послуги на адресу ПП «СРК «Будмарин», яке, в свою чергу, не мало можливості надавати роботи/послуги на адресу ТОВ «Аркадія-сіті».

У зв'язку з цим, ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області дійшла висновку, що віднесення суми ПДВ 2 550 000 грн. до податкового кредиту здійснено позивачем безпідставно, оскільки фактичне виконання робіт, передбачених договірними домовленостями між ТОВ «Аркадія-сіті» та ПП «СРК «Будмарин» місця не мало, фактично фінансово-господарські операції з вказаним контрагентом не здійснювалися, а підприємства лише обмінювались документами щодо надання послуг.

01 жовтня 2014 року, на підставі акту перевірки №2076/22-02 від 27.08.2014р., ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області винесла податкове повідомлення-рішення №0003822202, яким позивачу зменшила розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 550 000 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Аркадія-сіті» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №2076/22-02 від 27.08.2014р., а тому визначення на підставі такого акту грошових зобов'язань до сплати товариству є безпідставним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2013р. між ТОВ «Аркадія-сіті» (Замовник) та ПП «СРК «Будмарин» (Підрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт №1/18-12, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по реконструкції з відновленням покриття Аркадійської алеї за адресою: м.Одеса, пляж «Аркадія». Замовник зобов'язаний фінансувати роботи у відповідності до графіку, який є невід'ємною частиною договору на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт.

Вказаний договір підписаний директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

Згідно графіку фінансування робіт ТОВ «Аркадія-сіті» здійснило оплату робіт ПП «СРК «Будмарин» 15.01.2014р. - 4000000 грн., 05.02.2014р. - 8300000 грн., 11.02.2014р. - 3000000 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку підприємства.

На виконання зазначеного договору контрагентом позивача в лютому 2014 року складено на адресу ТОВ «Аркадія-сіті» акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в від 28.02.2014р. №№ 1, 2, 3, довідку про вартість виконаних робіт; в квітні 2014 року - акт форми КБ-2в від 30.04.2014р. №1, акт б/н від 30.04.2014р., довідку про вартість виконаних робіт, які включають оплати, здійснені позивачем в лютому 2014 року; податкові накладні від 15.01.2014р. №3 на суму 4000000 грн. (у т.ч. ПДВ 666666,67 грн.), від 05.02.2014р. №3 на суму 8300000 грн. (у т.ч. ПДВ 1383333,33 грн.), від 11.02.2014р. №6 на суму 3000000 грн. (у т.ч. ПДВ - 500000 грн.).

Суми податку на додану вартість включено та відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2014 року.

Договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки його виконано сторонами в повному обсязі (роботи виконані).

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарського договору з контрагентом відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

ТОВ «Аркадія-сіті» доведено, що при укладенні договору воно переконалося у тому, що підприємство-контрагент ПП «СРК «Будмарин» було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних.

Позивачем, також, доведено, що зазначений вище договір не був ані удаваним, ані фіктивним, має економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Зазначений договір спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, виконаний сторонами в повному обсязі та відповідає положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «СРК «Будмарин».

Висновки ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо встановлених порушень з боку ТОВ «Аркадія-сіті» базуються лише на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ПП «СРК «Будмарин» по другому ланцюгу постачання, безпосередньо з яким позивач не мав господарських відносин. Тобто, в даному випадку податковий орган обмежився посиланням на акт перевірки іншої податкової інспекції іншого контрагента та без самостійного дослідження господарської операції позивача з його безпосереднім контрагентом та дійшов висновку про безтоварність укладеного правочину, залишивши поза увагою первинну документацію.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. У разі, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагента (контрагента контрагента).

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Як зазначалось вище, в акті перевірки ревізором-інспектором відповідача було зроблено висновок, що ПП «Гранд Стройгефест» не мало можливості надавати роботи (послуги) на адресу ПП «СРК «Будмарин», яке, в свою чергу, не мало можливості надавати роботи (послуги) на адресу ТОВ «Аркадія-сіті». Однак, колегією суддів встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. у справі №815/6850/14, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015р. залишено без змін, серед іншого, визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо формування висновків в акті перевірки від 23.09.2014р. №5208/15-532205/37680590 про завищення ПП «СРК «Будмарин» податкового кредиту з ПДВ, сформованого від постачальника ПП «Гранд Стройгефест» у зв'язку з неможливістю підтвердження фактичного здійснення господарської операції з придбання робіт, послуг у ПП «Гранд Стройгефест».

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ПП «СРК «Будмарин» укладено у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджено первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «СРК «Будмарин», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2014 року №0003822202.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення Одеським окружним адміністративним судом норм матеріального права, однак не зазначає, в чому саме такі порушення виразились, і лише дублює свою позицію, викладену ним при поданні до суду першої інстанції заперечень проти позову.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія-сіті» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2014 року №0003822202 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Золотніков О.С.