Постанова № 43307358, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12970/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства фінансів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." до Міністра фінансів України Шлапака Олександра Віталійовича, Кабінету Міністрів України про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." звернувся до суду з позовом до Міністра фінансів України Шлапака Олександра Віталійовича, Кабінету Міністрів України про: - встановлення відсутності компетенції (повноважень) у Міністра фінансів України, Кабінету Міністрів України закликати громадян України до бойкоту суб'єктів господарювання; - визнання протиправними дій Міністра фінансів України Шлапака Олександра Віталійовича з поширення заклику до бойкоту операторів державних лотерей, який виголошено ним 15 серпня 2014 року на брифінгу у Будинку Уряду на тему лотерейної діяльності в Україні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністра фінансів України Шлапака Олександра Віталійовича з поширення заклику до бойкоту операторів державних лотерей, який виголошено ним 15 серпня 2014 року на брифінгу у Будинку Уряду на тему лотерейної діяльності в Україні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Міністерство фінансів України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» є оператором державних лотерей, що здійснює господарську діяльність з випуску та проведення лотерей.

Згідно аналітичних матеріалів щодо ситуації із ігровим бізнесом, наданих Міністерством фінансів України, в Україні державні лотереї проводять наступні оператори: ТОВ «М.С.Л.», ПрАТ «Патріот», ПП «УНЛ», ПАТ «Ощадбанк».

15 серпня 2014 року в Будинку Уряду відбувся брифінг Міністра фінансів України Шлапака Олександра Віталійовича на якому розглядались питання лотерейної діяльності в Україні.

На веб-сайті інформаційного агентства «УНІАН» (unian.net) опубліковано повідомлення наступного змісту: «Министерство финансов Украины назвало незаконной деятельность трех крупнейших операторов государственных лотерей в Украине, а именно «МСЛ», «Патриот» и «УНЛ», а также призвало граждан бойкотировать эти лотереи, заявил в ходе брифинга министр финансов Украины Александр Шлапак».

Крім того, на даному сайті наведено цитату Міністра фінансів України Шлапака О.В.: «Я хочу обратиться к гражданам: на сегодняшний день в Украине сложился абсолютно нездоровый рынок. Ваши средства, скорее всего, идут в карман не совсем прозрачным структурам, поэтому я призываю бойкотировать, чтобы эти структуры, которые за время своей деятельности набрались мощности и денег, стали партнерами для изменения правового поля. И пусть потом работают в новом правовом поле», - сказал Шлапак».

Також, аналогічні за своїм змістом публікації були розміщені на інших веб-сайтах, а саме: liga.net, podrobnosti.ua, zn.ua, newsru.ua, news.meta.ua, finance.memax.com.ua та інших.

Вважаючи протиправними дії Міністра фінансів України Шлапака О.В. щодо поширення заклику до бойкоту операторів державних лотерей, який виголошено ним 15 серпня 2014 року на брифінгу у Будинку уряду на тему лотерейної діяльності в Україні, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В силу ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Статтею 94 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 цього Кодексу, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом ст. 91 Цивільного кодексу України, право на спростування недостовірної інформації, передбачене ч. 1 ст. 277 цього Кодексу, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Частиною 4 ст. 34 Господарського кодексу України передбачено, що схилянням до бойкоту суб'єкта господарювання вважається спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних відносин із цим суб'єктом господарювання.

Згідно ст. 10 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07 червня 1996 року № 236/96-ВР, схиленням до бойкоту суб'єкта господарювання є спонукання його конкурентом іншої особи, безпосередньо або через іншу особу, до відмови від установлення договірних зв'язків із цим суб'єктом господарювання, до невиконання (розірвання) або виконання неналежним чином договірних зобов'язань перед цим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII, оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Тобто, з аналізу ч.ч. 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" слідує висновок, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Таким чином, норма ч. 1 ст. 30 Закону України "Про інформацію", яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема статті 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2014 року в Будинку Уряду відбувся брифінг Міністра фінансів України Шлапака Олександра Віталійовича на якому розглядалось питання лотерейної діяльності в Україні, зокрема, операторами: ТОВ «М.С.Л.», ПрАТ «Патріот», ПП «УНЛ», ПАТ «Ощадбанк».

Згідно наданих позивачем роздруківок, на веб-сайті інформаційного агентства «УНІАН» (unian.net) опубліковано повідомлення наступного змісту: «Министерство финансов Украины назвало незаконной деятельность трех крупнейших операторов государственных лотерей в Украине, а именно «МСЛ», «Патриот» и «УНЛ», а также призвало граждан бойкотировать эти лотереи, заявил в ходе брифинга министр финансов Украины Александр Шлапак».

На обґрунтування позовних вимог, позивачем долучено до матеріалів справи роздруківки з сайту інформаційного агентства «УНІАН», а також роздруківки з liga.net, podrobnosti.ua, zn.ua, newsru.ua, news.meta.ua, finance.memax.com.ua.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в інших засобах масової інформації дана інформація про заклики до бойкотування операторів державних лотерей, у тому числі, ТОВ «М.С.Л.», відсутня.

Слід також враховувати, що жоден із сайтів, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не є офіційним сайтом Кабінету Міністрів України або Міністерства фінансів України.

Також, позивачем не надано доказів опублікування інформації щодо заклику Міністра фінансів України бойкотувати державні лотереї в офіційних друкованих виданнях України.

В матеріалах справи міститься наданий Міністерством фінансів України оптичний диск з відеозаписом брифінгу, що відбувся 15 серпня 2014 року, дослідженням якого встановлено, що він триває 17 хв. 38 сек. При цьому згідно пояснень сторін, брифінг тривав понад 4 години.

Крім того, зі змісту даного відеозапису не вбачається поширення Міністером фінансів України заклику до бойкоту операторів державних лотерей.

Оскільки повного відеозапису брифінгу відповідачами не надано, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий Міністерством фінансів України оптичний диск з відеозаписом брифінгу не є належним доказом того, що Міністр не закликав громадян бойкотувати вищезазначені державні лотереї.

Разом з тим, колегія суддів з даним висновком не погоджується, оскільки дана обставина не може свідчити про те, що Міністр фінансів України Шлапак Олександр Віталійович в ході брифінгу 15 серпня 2014 року публічно закликав громадян України бойкотувати учасників ринку державних лотерей.

Також, в ході судового розгляду справи позивачем не надано жодних доказів про те, що проголошені Міністром фінансів України висловлювання на брифінгу 15 серпня 2014 року спричинили певні негативні наслідки для господарської діяльності ТОВ «М.С.Л.».

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що висловлювання Міністра фінансів України здійснені під час брифінгу 15 серпня 2014 року, не направлені на приниження ділової репутації ТОВ «М.С.Л.», а є лише оціночними судженнями про лотерейну діяльність в Україні, що не містять жодних фактичних даних.

Також, з наявних в матеріалах справи роздруківок статей не вбачається, що зазначені в них вислови належать саме Міністру фінансів України Шлапаку О.В., чи вони є цитатами, або ж це є узагальненою інформацією засобів масової інформації про стан лотерейної діяльності в Україні.

Крім того, колегія суддів вважає недоцільним дослідження судом першої інстанції правомірності здійснення ТОВ «М.С.Л.» лотерейної діяльності з посиланням на положення Законів України «Про державні лотереї в України» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», оскільки вищевказані обставини є не предметом спору у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Часиною 1 ст. 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення Міністром фінансів України Шлапаком Олександром Віталійовичем в ході брифінгу 15 серпня 2014 року прав, свобод чи інтересів ТОВ «М.С.Л.», спричинення негативних наслідків їх господарської діяльності.

Колегія суддів вважає, що висловлювання Міністра фінансів України, виголошені ним 15 серпня 2014 року на брифінгу відповідають поняттю оціночних суджень, у розумінні статті 30 Закону України "Про інформацію" та не можуть розглядатися як поширення заклику до бойкоту операторів державних лотерей, а спрямовані на доведення до широкого кола людей оцінки лотерейної діяльності в Україні, суб'єктом якої є, у тому числі ТОВ «М.С.Л.», та позиції Міністерства фінансів України.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає посилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." в частині визнання протиправними дій Міністра фінансів України Шлапака О.В. з поширення заклику до бойкоту операторів державних лотерей, який виголошено ним 15 серпня 2014 року на брифінгу у Будинку Уряду на тему лотерейної діяльності в Україні, а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст постанови виготовлено 24.03.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.