Ухвала суду № 43307110, 24.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ вул. С.Петлюри, 16 235-23-25

УХВАЛА

про забезпечення позову

"24" березня 2015 р. справа № 911/1154/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №911/1154/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай»

2. Публічного акціонерного товариства «Кримхліб»

3. Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»

про визнання договорів недійсними

без виклику представників сторін

Встановив:

20.03.2015 Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі-ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» (далі-ПАТ «Одеський коровай»/відповідач 1), Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» (далі-ПАТ «Кримхліб»/відповідач 2) та Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (далі-ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»/відповідач 3) про:

- визнання недійсною додаткової угоди №16 переведення боргу до договору про відкриття кредитної лінії №18-В/10 від 24.06.2010, укладеної 27.02.2014 між ПАТ «Одеський коровай» та ПАТ «Кримхліб»;

- визнання недійсною додаткової угоди №14 переведення боргу до договору про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010, укладеної 27.02.2014 між ПАТ «Одеський коровай» та ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невідповідність означених додаткових угод вимогам ч.ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, позаяк позивач, як кредитор за договорами про відкриття кредитної лінії №18-В/10 від 24.06.2010 та №17-В/10 від 24.06.2010 згоди на заміну зобов'язаної сторони за вказаними договорами, а саме заміни ПАТ «Одеський коровай», як первісного боржника, на ПАТ «Кримхліб» та ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів», як нових боржників відповідно, не надавав, що є підставою для визнання спірних правочинів недійсними.

Про існування вказаних додаткових угод позивач дізнався з рішення Київського районного суду м. Одеси від 28.01.2015 у справі №520/543/15-ц, яким, зокрема:

- припинено зобов'язання ПАТ «Одеський коровай», що виникли з договору про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010;

- припинено зобов'язання ПАТ «Одеський коровай», що виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №18-В/10 від 24.06.2010;

- припинено іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 30.08.2010 між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ПАТ «Одеський коровай», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі №8468;

- припинено іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 30.08.2010 між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ПАТ «Одеський коровай», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі № 8470.

- припинено іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 30.08.2010 між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ПАТ «Одеський коровай», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі №3007.

- виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку за вищезазначеними іпотечними договорами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2015 порушено провадження у справі №911/1154/15, а також призначено справу до розгляду на 07.04.2015.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої останній, з урахуванням додаткових пояснень, поданих 24.03.2015 через канцелярію господарського суду Київської області, просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна, яке є предметом:

- іпотечного договору, укладеного 30.08.2010 між позивачем та відповідачем 1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі №8468;

- іпотечного договору, укладеного 30.08.2010 між позивачем та відповідачем 1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі №8470;

- іпотечного договору, укладеного 12.06.2014 між позивачем та відповідачем 1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі №3007.

Заява обґрунтована тим, що оскільки наведені іпотечні договори укладені для забезпечення виконання відповідачем 1 своїх грошових зобов'язань, зокрема, за договорами про відкриття кредитної лінії №18-В/10 від 24.06.2010 та №17-В/10 від 24.06.2010, у той час, як звернення позивача до суду із даним позовом зумовлено укладенням спірних додаткових угод про заміну відповідача 1, як боржника за кредитними договорами, іншими особами (відповідачами 2 та 3) без згоди позивача, як кредитора, на здійснення такої заміни, в останнього є підстави вважати, що незастосування заявленого заходу до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, оскільки існування спірних правочинів, а також рішення Київського районного суду м. Одеси від 28.01.2015 у справі №520/543/15-ц створює передумови для відчуження та/або обтяження відповідачем 1 переданого в іпотеку майна і, як наслідок, унеможливить задоволення грошових вимог позивача, як кредитора, за рахунок забезпеченого майна.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Пунктами 2, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Так, враховуючи наведені позивачем обставини, беручи до уваги значний розмір грошових зобов'язань, які існують за договорами про відкриття кредитної лінії №18-В/10 від 24.06.2010 та №17-В/10 від 24.06.2010, а також виникнення у відповідача 1 можливості відчужувати забезпечене іпотечними договорами нерухоме майно у зв'язку з укладенням спірних правочинів про заміну зобов'язаної сторони за кредитними договорами та прийняттям, в подальшому, Київським районним судом м. Одеси рішення у справі №520/543/15-ц, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на те, що не вжиття заходу до забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Державній реєстраційній службі України вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна, яке є предметом вищезазначених іпотечних договорів може призвести до неможливості відновити порушені права позивача, як кредитора та іпотекодержателя (у разі задоволення позову), і як наслідок утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі.

При цьому, судом врахована відсутність доказів, що спростовують як наявність у відповідача 1 можливості розпоряджатись належними йому майном, яке є предметом означених іпотечних договорів на власний розсуд без урахування майнових інтересів позивача, так і достатньо обґрунтовані припущення позивача, що забезпечене іпотекою може зменшитись на момент виконання рішення.

За таких обставин, виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу, характеру правовідносин, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи, здійснивши оцінку адекватності заявленого позивачем заходу до забезпечення позову, зв'язку між ним та предметом позову, а також зважаючи на те, що невжиття заявленого позивачем заходу до забезпечення позову може реально утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача та вжиття заявленого заходу до забезпечення позову.

При винесенні даної ухвали судом також було враховано, що Закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову.

Відповідна правова позиція про відсутність у розділі Х ГПК України чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, як і про застосування судом заходів забезпечення позову за своїм внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2013 у справі №905/4295/13.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Державній реєстраційній службі України (ідентифікаційний код 37508344) вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо:

- нежилих будівель та споруд загальною площею 13 418,3 м2 за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, які належать ПАТ «Одеський коровай» на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нежилі будівлі та споруди серії САА №452419, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.05.2003 на підставі наказу Фонду державного майна України з додатком по Одеській області з переліком від 29.07.1997року №17-АТ, зареєстрованих за ПАТ «Одеський коровай» Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 03.06.2003, номер запису 654 спір. 2 кн. 26 неж.;

- будівлі гуртожитку загальною площею 2 548,0 м2, житловою площею 1 720,8 м2, реєстраційний номер 9963247, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14-а, яка належить ПАТ «Одеський коровай» на праві власності згідно Свідоцтва про право власності на будівлю гуртожитку №017047, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.01.2002 на підставі переліку нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Одеський коровай» від 07.12.2000, наказу Фонду державного майна України від 29.07.1997 №17-АТ, розпорядження Малиновської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.01.2001 №848/01-04, зареєстрована за ПАТ «Одеський коровай» Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 21.01.2002, номер запису 1345-стр. 151-кн. 15 неж.;

- нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 139,9 м2, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Академіка Глушка (Димитрова), буд. 22, яке належить ПАТ «Одеський коровай» па праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради па підставі договору купівлі продажу, посвідченого державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріально контори Пучковою І.А. 25.12.1998, реєстровий №1-4461, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 306675351101, помер запису про право власності 4876866;

- нежитлового приміщення магазину, загальною площею 137,9 м2, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 38/1, яке належить ПАТ «Одеський коровай» на праві власності згідно рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2010 у справі №24/183-09-5348 та рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2009 у справі №24/183-09-5348, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно 12.06.2014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 382896651101, номер запису про право власності 22897006;

- першого поверху, загальною площею 90,9 м2, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пироговська, буд. З, яке належить ПАТ «Одеський коровай» на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріально контори Пучковою І.А. 25.12.1998, реєстровий №1-4465, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно 05.03.2014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 307292551101, номер запису про право власності 4885951;

- будівель та споруд загальною площею 8 733,2 м2, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохоровська (Хворостіна), буд. 47, яке належить Відповідачу-1 на праві власності згідно рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2006 у справі №9/4-06-370, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.03.2014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 306405151101, номер запису про право власності 4873047.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення судом і, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом зі строком пред'явлення до виконання протягом року.

Суддя В.А. Ярема